Міграція до Польщі набуває нових рис. Українські підприємці не просто відкривають свій бізнес, а популяризують українські ідеї у підприємництві. За даними Міністерства підприємництва та технологій, близько тисячі українців щороку відкривають свою економічну діяльність у Польщі і ця цифра буде збільшуватися. Якщо в 2005-му в країні існувало лише близько 50 компаній, якими володіли українці, то в 2015 їх стало уже 800. А за останні 3 роки кількість компаній виросла у 4 рази – в цей час у Польщі діють 3072 підприємства, які належать українцям.
Нова тенденція - українці повезли свої ідеї, які вже добре працюють на Батьківщині. Власники успішних брендів в Україні або продають франшизи мігрантам, або самі відкривають компанії в Польщі.
Найбільш помітно це у гастрономічному бізнесі. За останній рік у Варшаві з’явилися добре відомі українцям ресторани: вишуканої української кухні «Канапа» популярної сім’ї українських ресторанів Дмитра Борисова, львівська ресторація Бачевських та теж відома у Львові «П’яна Вишня».
Українські ресторатори бачать хороші перспективи у польському ринку – через близкість географічну, культурну, ментальну і схожість кухні. «Вихід на Варшаву означає вихід на Європу і можливість навчитися працювати в Євросоюзі. Одним із важливих завдань, які ставить перед собою Дмитро Борисов – промотування і популяризація сучасної української кухні, прагнення показати, що вона гідно може стояти на тому ж рівні, що й міжнародні хіти кулінарії», - розповідає керуючий рестораном «Канапа» у Варшаві Андрій Бойчук.
Про успішність напрямку обраної концепції говорить хоча б той факт, що авторитетна і прискіплива польська рестораторка і відома ведуча Магда Гесслер обрала українську «Канапу» серед множини польських ресторанів для зйомок другого випуску своєї нової кулінарної програми для найпопулярнішого польського телеканалу TVN.
Польща – комфортна для українського бізнесу
«Куди ж нам йти, як не у Польщу?», - дивується менеджер бару Pijana Wiśnia Василь Розлуцький, - «Це для нас дуже близька і зрозуміла країна. Бар у Варшаві –перший пілотний проект. Незабаром ще плануємо відкриття у Кракові, а далі є плани і на інші країни Європи».
«П’яна Вишня» знаходиться на одній з найдорожчих вулиць у центрі Варшави і тут завжди аншлаг. Львівські вишневі наливки і формат «дрінкнути» під балачки і хорошу компанію популярні і серед українців, які живуть у польській столиці, і поляків, які відвідували ресторан у Львові або вподобали вже у Варшаві.
«У Львові основний потік гостей – польські туристи, а у Варшаві - 50 на 50 поляків і українців. Вони питають: «А ви вкрали ідею?» Хочу всіх заспокоїти – ми купили франшизу. Жодної копійки не вклали в рекламу закладу і поки не плануємо, бо нам і так часто прикро через те, що бар не може вмістити всіх бажаючих», -говорить Василь Розлуцький.
Відкриття бару у Варшаві сталося за рекордні 2 місяці. Співзасновники - поляки значно прискорили процес, узявши на себе оформлення документації і провезення через митницю наливок. Крім того, польські чиновники лояльніші до закладів, у керівному складі яких є поляки.
Українці розповсюджують «Dobro»
Українці створюють бізнес у Польщі на загальних засадах з єдиною різницею – іноземний підприємець може створити аналог українського товариства з обмеженою відповідальністю. А якщо він має карту поляка чи вид на постійне проживання, в такому випадку відкривають аналог українського «фізичну особу-підприємця».
Інна та Олег Ярові, власники української мережі кавярень Dobro&Dobro, інтегрувалися у польський бізнес самостійно.
«Дуже здивував у Польщі підхід адміністрацій і контролюючих структур до підприємців. Вони набагато лояльніші і держава налаштована на те, щоби допомогти. В управліннях у нас питали, чи все ми зрозуміли, щоб нам було простіше і краще працювати. Існує практика, коли молоде підприємство починає роботу, то воно має пільги - 1,5 роки. Платяться менші "зуси" - аналог державного страхування. Приємним здивуванням стала гнучкість держави до молодих підприємців, як іноземних, так і польських. Наприклад, частково повертається сума за покупку фіскальної каси», - розповідає Інна.
Родину Ярових вважають одними з найуспішніших і найпопулярніших українських підприємців у Польщі. Три роки тому вони, київські рекламісти, кинули роботу, зібрали всі гроші, що були, і переїхали до Варшави. Приміщення у 6 квадратних метрів і його оснащення у кав’ярню – єдине, на що вистачило заощаджень молодої родини. Поляки, які почали приходити в «Добро» жартували, що Ярові відкрила не кофешоп, а банкомат. Але українці мінус із браком площі винахідливо перетворили на маркетинговий хід. Dobro&Dobro внесли у польську Книгу рекордів як найменшу кав’ярню Польщі. Про українську родину Ярових написали понад 200 польських, українських, турецьких, британських, голландських ЗМІ і продовжують писати. Незвичний для поляків формат кафе «small talk and coffee» теж прижився.
«Бренд Dobro&Dobro став популярний серед українців і поляків, бо він зрозумілий і транслює зрозумілі цінності – сімейні, добра. Це дуже проста концепція, яка відкликається у багатьох людей. У нас дійсно хороша кава, оригінальні рецепти, яких ніде більше у Польщі немає. Це і кава в їстівних стаканчиках, кава з халвою, з каштанами, печена кава, гарбузове латте, каппуорандж. Друга підстава на нашої успішності – підхід до клієнта і наше відношення до бізнесу. Ми намагаємося дати новий смаковий і емоційний досвід для людей.І ще у нас продуманий маркетинг», - розповідає Інна Ярова.
Минулого року найменша кав’ярня у Польщі розрослася до мережі «Dobro&Dobro»: відкрили кав’ярні у Любліні і Вроцлаві. На підході ще кілька. Зі своєю ідеєю «доброї української кав’ярні» Ярові планують йти далі у Європу і Канаду. Один з головних принципів їхнього бізнесу – франшизу продавати українцям, на роботу брати українців.
«Хочеться щоби по світу були українські кав’ярні, які транслюють концепцію Добра. А українських підприємців сприймали як добрих, винахідливих і успішних, які створюють бізнес у країнах, в яких вони розвиваються. Саме тому ми продаємо наші франшизи українцям, хоча є інтерес і у поляків», - каже Інна Ярова.
Після того, як українські підприємці-початківці почали масово ходити до Ярових у «Dobro&Dobro» за консультаціями, виникла ідея організувати у Варшаві Dobrohub, в рамках якого родина проводить бізнес-дні. На такому воркшопі вони й інші успішні українські підприємці у Польщі діляться лайфхаками ведення бізнесу. Інтерес до події величезний.
Український «коровай» треба лишати вдома
Більшість підприємців нарікають - податки у Польщі вищі за українські і бюрократії навіть може бути більше. Інколи українцям відмовляють або неохоче здають в оренду приміщення на довгий термін.
Наталія Нікіфорова, власниця салону краси «G-Bar» у Варшаві, відкритого за українською франшизою, шукала приміщення чотири місяці. «Довелося заплатити завдаток за рік уперед, а не за два місяці. Крім того, щоби почати ремонт, требанадати повну проектну документацію для власника приміщення – від вентиляції і каналізації до пожежної сигналізації”, - каже вона. - Коли ми надіслали зроблений у Києві будівельний план, нам зателефонував головний менеджер польського архітектурного бюро і попросив видалити з пошти лист, тому що у Києві проект робили у неліцензійній програмі. За це у Польщі можуть оштрафувати сумоюдо 15 тис. євро».
Натомість, досвідчені українські бізнесмени попереджають своїх земляків-початківців, які збираються займатися бізнесом у Польщі, що тут все базуються на законі і не можна переносити правила ведення українського бізнесу в Польщу, бо вони тут не працюють.
Але водночас тут можна не боятися раптового приходу санепідстанції чи податкової з перевіркою і тим більше вимагання грошей від них. Свій бізнес у Польщі можна вести стабільно і спокійно, якщо слідуєш польським правилам бізнесу.