Ти вже освоївся у новій команді? Почуваєшся своїм?
Вже все нормально. Добрий колектив, що не може не радувати. З гравцями знаходимо спільну мову, і в тренувальному процесі не бачу ніяких проблем. З адаптацію стає все краще і краще.
Якщо порівняти Мюнхен із Санкт-Петербургом, то яке місто тобі більше подобається?
Важко сказати, тому що вони різні. Петербург - місто на воді. Там багато мостів. Мюнхен - інший. Це типове європейське місто. У Мюнхені дуже багато зелених зон, де можна проводити вільний час.
Можеш вільно пройтися по Марієнпляц (центральна площа Мюнхена - «Лівий берег»), щоб тебе не чіпали за руки?
Без проблем. Звичайно, впізнають, просять автограф. Та це не надто заважає.
Чим займається у Мюнхені твоя дружина?
Вона більшою мірою в Донецьку. Має там свої справи. Коли я їду на матчі збірної, вона їде зі мною і опікується паралельно своїми справами.
Чи не збираєтеся ви найближчим часом завести дітей?
На мою думку, завести можна домашню тваринку. У свідомих людей може прийти відчуття готовності стати батьками - у найкращому розумiннi цього слова. И ця готовнiсть ніяк не може бути пов‘язана з егоїстичним намiром мати щось лише через те, що воно вже є в iнших.
Ти завжди казав, що твоїм кумиром був екс-гравець «Баварії» Лотар Маттеус, у тебе навіть є його капітанська пов‘язка, подарована тренером «Шахтаря» Олександром Спірідоном. Познайомився з кумиром?
Ми навіть провели у Мюнхені з Маттеусом фотосесію - у німецьких капітанських пов´язках. Організував захід журнал «Спорт Білд», який і опублікував фото. Фотосесія вийшла оригінальною, адже ми були в цивільному одязі, але пов´язки у нас були практично однакові.
Ми з Маттеусом часто спілкуємося. Адже у нього дружина з України. Вона навіть народилася в Україні, здається, в Києві.
Маттеус став твоїм найкращим новим другом?
Із Маттеусом ми сім´ями спілкуємося найбільше. Із команди так особливо ні з ким поки не збираємося. Лише після гри. На стадіоні є спеціальна зона, де після гри футболісти зустрічаються разом із сім´ями - там і спілкуємося. Найбільше - із сім´єю Олічів, адже Івіца розмовляє російською. Його дружина також жила у Москві. Вони - приємні люди. А з командою - усі разом після гри і в одному місці.
Коли підписував контракт, чи мало місце бажання грати в тій команді, де виступав футболіст, прізвище якого для тебе багато означало?
Ні. Я про це не думав.
Не було такого, щоб змалку тобі саме «Баварія» подобалася?
У мене в кожному чемпіонаті є команда, яка мені подобається. В Нiмеччинi - це «Баварiя».
Яка, наприклад, в Англії?
В Англії це «Манчестер Юнайтед». В Італії - «Ювентус». Іспанія - буває, що симпатії змінюються. Та все одно вболіваю більше за «Реал», аніж за «Барселону». Останнім часом, щоправда, вболіваю за «Барселону», адже ще за тренерства Райкарда ця команда нікого не залишала байдужим, і зараз продовжує демонструвати фантастичний футбол. наразі «Барселона» - найсильніша команда.
Повертаючись до «Баварії», поговоримо про особливості підготовки Луї ван Галем гравців своєї команди. Ти міг би в цьому контексті виокремити щось нове для себе?
Тренувальний процес - схожий на той, що був у Адвоката. В принципі, ті ж самі вправи, завдання: голландська школа. Що стосується відмінностей, то це, перш за все, дисципліна. Ван Галь набагато жорсткіше контролює виконання усіх вправ. Він дуже дисципліновано намагається підходити до тренувального процесу. Всі знають, що якщо треба робити вправу лівою ногою, то тільки лівою. І потрібно цю вправу робити так, щоб вона була ефективною і виконаною правильно.
Ван Галь - жорсткий тренер, безцеремонний?
В ньому таке відчувається. Тональність буває різна. Іноді розмовляє «високо», а іноді «понижено». Коли він хоче щось комусь пояснити, чи розмовляє з кимсь - від цього тональність у голосі змінюється. Взагалі багато часу витрачаємо на теоретичні заняття: в Адвоката «теорії» практично не було. А з ван Галем багато дивимося: і свої матчі розбираємо, і чужі, і тренувальний процес. Адже це необхідно, щоби мати повну інформацію про суперників і свою гру. Усе побудовано на дисципліні.
Ван Галь намагається спілкуватися з футболістами, як офіцер із солдатами. Прислуховується до думки фгравців?
Прислуховується, якщо це думка основної частини колективу, тому що може бути думка однієї людини, котра не говорить від усього колективу. Думаю, ван Галь знає, що робить, і хоче, щоб усе йшло за його програмою. Нам видають програму на тиждень уперед. Тому ми знаємо, що протягом тижня робитимемо. Знаємо, скільки буде вихідних, на котру тренування.
Зараз ван Галь не ставить тебе до складу. Пояснює чому?
Ми спілкуємося з цього приводу. Буває, що в нас є й індивідуальні заняття, але щоб він пояснив мені чітко своє рішення - такого немає. Просто каже, що прийняв рішення поставити того чи іншого гравця.
Це він каже на зібранні команди?
Ні, буває індивідуально.
Образливо, що не ставить у склад?
Я з тих людей, якi докладають максимум зусиль, щоби виконувати свою роботу й отримувати вiд цього задоволення, і природно, що зараз я йду до цього i борюся на тренуванні, в матчах.
Ван Боммель вже вийшов у товариській грі проти команди нижчої ліги, «Баварія» програла - 0:1. За відсутності ван Боммеля на твоїй позиції грає молодший за тебе футболіст. При ньому команда програвала, мала нічию...
Так. Хай тренер робить певні висновки. Він мене замінив у матчі з «Гамбургом», коли рахунок ще не був 0:1, вийшов інший гравець - і ми пропустили. Думаю, все ж ван Галю вистачить досвіду і майстерності розібратися в будь-якій ситуації і знайти з неї правильний вихід. І вихід не такий, щоби задовольняв лише когось, а щоб був на користь усій команді.
Буває, що тренер впливає на кар´єру футболіста через своє бачення. Маємо приклад Андрія Шевченка в «Челсі». Тобі такі думки поки що не приходять в голову?
Ні. Я про це не думаю. Звісно, неприємно, коли не граєш останні матчі. В мене були три 100%-ві пропозиції з інших клубів до того, як я прийняв рішення перейти в «Баварію», і в даний момент я маю два 100%-их варіанти, які можуть розвинутися. Але я про це не думаю, тому що на даний момент це для мене нецікаво. Я приїхав у «Баварію», щоб з цією командою досягати результатів, щоби працювати на результат і на футбол, на який вболівальники давно чекають.
Якщо до зими ситуація не зміниться, думатимеш про перехід?
Прийде час - будемо думати. Я ніколи не здаюся. Буду битися за місце в основі будь-якої команди і з будь-якими гравцями.
Чи погоджуєшся з тим, що матч у виконанні збірної проти Англії був поки найкращим для України за останні роки?
Можливо, й так. Був досить хороший футбол. Думаю, у другому таймі можна було очікувати такої ж гри, але перед нами була відповідальність - необхідно тільки перемагати. Головне, що Україна продемонструвала характер, вийшовши на матч, у якому нам потрібна була лише перемога. Ми з перших секунд показали англійцям, що готові битися з ними усі 90 хвилин: у такому ключі потрібно проводити всі матчі. Але не завжди так виходить і не завжди суперник дає нам грати у той футбол, в який ми можемо грати.
Перед матчем з англійцями превалювало хвилювання за результат чи була віра в перемогу?
Ні, я був налаштований як на останній бій.
Як ти оцінюєш нашого наступного суперника - збірну Греції?
Греки не виділяється за рахунок індивідуальної гри. Ця збірна грає колективом. З греками, думаю, буде важко. Усі розуміють, що від цих двох матчів буде залежати вихід на чемпіонат світу, тому це буде зовсім інший футбол, аніж якби ці суперники зустрілися між собою у групі.
У плей-офф Україна ще жодого разу не перемагала. Вдалося переписати історію з Англію, чи вдасться її переписати у плей-офф?
З Англією змогли - з іншими командами також зможемо.