Ще трохи золота

А от далі найважливіше для Луческу - зберегти концентрацію своїх гравців, адже після перших впевнених звитяг неодмінно прийде заспокоєність в очікуванні більш сильних випробувань. Не треба забувати, що такий же турнір, хоч і під іншою назвою, «Шахтар» вже виграв, а здобута вершина вже так не манить альпініста - йому хочеться штурмувати вищі. Відтак, споглядаючи на ТБ, як рубляться колеги у Лізі чемпіонів, і легко розбираючись зі своїми опонентами у «нечемпіонській» Лізі, головне - не приспати пильність.

На матч київського «Динамо» з «Рубіном» багато хто очікував насторожено: чемпіон Росії 2008-го і лідер нинішнього сезону нещодавно на шмаття розірвав московські «Динамо», «Спартак» і підмосковний «Сатурн». Перший тайм київської гри лише підсилив переживання: казанці зіграли дуже грамотно в обороні і не залишили динамівцям простору для розвитку їхніх атак. Однак тут і виявився хист тренера: що саме і як сказав своїм хлопцям Валерій Газзаєв у перерві, ми ніколи точно не знатимемо, але те, що команда «понеслася» у другому таймі, - факт. Київ «розірвав» Казань і показав новачкам їхнє місце дебютантів: такого задоволення від футболу, як у заключні 20-25 хвилин матчу, ваш автор не отримував з часів розгрому «Барселони» і перемоги над «Реалом».

Але що буде в Барселоні? Зіграти, не думаючи про атаку, як Луческу в Монако - це найбільш оптимальний і реальний варіант. Тим більше, що у Харкові Газзаєв так і грав: три моменти у двох матчах принесли йому дві мінімальні перемоги.

Очікування позитивного результату (а таким буде і нічия) від гри в Барселоні - це очікування серцем, котре завжди вірить у краще, а у нашому випадку - у те, що у футболі перевага в індивідуальній майстерності не завжди забезпечує перемогу. Однак якщо аналізувати холодним розумом, то не можна не згадати про реактивні фланги «Барси» і чудову форму Мессі: незважаючи на травму Ібрагімовича, у каталонців є кому забивати. Історія зустрічей «Динамо» з «Барселоною» багата на події: вперше команди зіграли в Кубку володарів кубків 1990 року - вдома програли 2:3, на виїзді - нічия 1:1. В сезоні 1991/1992 років зійшлися у груповому турнірі експериментального турніру Кубка чемпіонів (перехідного до Ліги чемпіонів): тут без шансів - 0:2 і 0:3. Через два роки кияни ледь не створили сенсацію у кваліфікації Євроліги: вдома у меншості перемогли 3:1, однак на виїзді були побиті 1:4. І, нарешті, два феєричних матчі у груповому турнірі Ліги чемпіонів сезону 1997/1998 років: 3:0 і 4:0 (за сумою сухі 7:0) - повне декласування грізного опонента і золоті сторінки історії «Динамо»! Ще трохи золота для відшліфування сірого нальоту минулих сезонів аж ніяк не зашкодить. А тому - вірте серцем!