Нагадаємо обставини справи.
19 лютого 2014 року мешканці Хмельницького зібралися під будівлею СБУ, щоб не допустити виїзду спецпідрозділу СБУ “Альфа” на Київ для участі в розгоні Майдану. По протестувальниках відкрили вогонь із кулемета. Чергою смертельно поранило Людмилу Шеремет і ще щонайменше п’ятьох людей. Увечері від пострілів з будівлі СБУ загинув ще один активіст - Дмитро Пагор. Загалом більш ніж десять людей отримали поранення. Наступного дня тодішній очільник управління СБУ в області Віктор Крайтор публічно взяв на себе відповідальність за дії підлеглих.
Обвинувачених у справі двоє: Віктор Крайтор і Віталій Тарадай – альфівець, який, за версією слідства, виконав наказ керівника і здійснив постріли з кулемета по мітингувальниках.
Віктора Крайтора обвинувачують у тому, що саме він наказав відкрити вогонь. Його затримали та взяли під варту наступного дня - 20 лютого 2014 року. У 2015 році Крайтор вийшов на волю, а його статус з підозрюваного замінили на свідка. Справу розслідувала Військова прокуратура Західного регіону. У 2015 році вона закрила провадження проти Віктора Крайтора, і розслідування завмерло.
Тим часом Крайтор купив собі Porsche Cayenne за 1,5 млн грн.
Через численні скарги і вимоги потерпілих у 2017 році справу передали Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України. Групу прокурорів очолила Юлія Малашич. Але виявилося, що військова прокуратура не вилучила частину речових доказів, ще щось уже втрачено або знищено. Не допитано ключових свідків. Родзинка - саме військова прокуратура неодноразово закривала справу стосовно Віктора Крайтора через відсутність складу злочину. Представниці потерпілих Євгенії Закревській вдалось оскаржити в суді постанову про закриття справи.
Попри це, прокурорам департаменту спецрозслідувань вдалося встановити стрільця. За їхньою версією, ним виявився працівник Центру спеціальних операцій «Альфа» Управління СБУ у Хмельницькій області Віталій Тарадай.
Але як тільки в червні 2018 року Тарадая повідомили про підозру, тодішній генпрокурор Юрій Луценко забрав справу в департаменту спецрозслідувань (департамент Горбатюка) і передав її назад - військовій прокуратурі. Віталія Тарадая відправили у відрядження. Прокуратура оголосила його в розшук. Знову все зупинилося.
Тоді обурилися прокурори департаменту і потерпілі. Згодом слідство у справі все ж повернули в департамент, але процесуальне керівництво лишили у військовій прокуратурі. Групу прокурорів очолив перший заступник головного військового прокурора Анатолія Матіоса Сергій Долгополов. Наприкінці 2018 року Віктору Крайтору оголосили про підозру за статтею 128 (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження), частиною 1 статті 119 (вбивство через необережність) та частиною 2 статті 365 (перевищення влади або службових повноважень). Головна військова прокуратура направила обидві справи — щодо Крайтора і Тарадая — в суд окремо. У жовтні 2019 року в Хмельницькому міськрайонному суді розпочали розгляд справи стосовно Крайтора.
Провадження щодо Віталія Тарадая, який, за версією слідства, і здійснив постріли з кулемета, об'єднали зі справою Крайтора вже в суді в лютому 2020-го. Тоді ж зачитали короткий виклад обвинувальних актів і визначилися з порядком дослідження доказів. Суд ухвалив спочатку дослідити документи, фото і відео, висновки експертів, речові та інші докази. Після того - допитати потерпілих, свідків, експертів, а наостанок - обвинувачених Крайтора і Тарадая. Також прокурор надав усім сторонам процесу список свідків. Їх загалом було понад дві сотні.
Але далі почалися заміни групи прокурорів, карантин, і справу по суті так і не розглядали аж до березня 2021-го. За цей час змінилися три групи прокурорів. Остання отримала справу ще у 2020-му. Але в січні цього року просила ще два місяці перерви, щоб ознайомитися з нею.
Головуючий суддя відверто занепокоївся через появу нової групи прокурорів - адже попередня її заміна призвела до перерви в засіданнях більше як на пів року. Однак перше, що зробила прокурор Юлія Малашич - це перепросила за проблеми з представленням державного обвинувачення у справі раніше і запевнила, що тепер прокурори націлені на розгляд справи в розумні строки. Після цього заявила про скорочення переліку свідків обвинувачення з 200 до 20 і подала перелік 75 доказів, який просить дослідити, аби не досліджувати підряд усі 50 томів справи.
“Свідки, які були раніше заявлені стороною обвинувачення, - це понад 200 осіб. Гадаю, що свідків, які можуть повідомити суду будь-які відомості, які стосуються предмету доказування, не більше 20 людей. Перелік цих осіб додано в клопотанні», - зазначила Юлія Малашич.
Захист активно заперечував: адвокат Крайтора Лілія Дудник заявила, що вимагає допиту всіх раніше заявлених свідків. Проти дослідження конкретних доказів також заперечувала. Клопотала надати їй час на ознайомлення з переліком доказів.
Попри те, що адвокат обвинуваченого просив відкласти засідання, суд вирішив не затягувати розгляд і перейшов до дослідження матеріалів справи.
“У військової прокуратури своє уявлення про належне представлення обвинувачення. Три місяці тому заступник генпрокурора Максим Якубовський змінив групу прокурорів у справі Хмельницького Майдану по обвинуваченню Крайтора та Тарадая. І тому сьогодні прокурор О. Стражник з "нової" групи попросив ще два місяці перерви, щоб ознайомитись зі справою. Бо наразі не можуть ефективно представляти державне обвинувачення. Навіть порядок дослідження доказів, встановлений судом, не знають”, - писала представник потерпілих Євгенія Закревська у січні цього року і виклала такий документ:
“Після цього було звернення потерпілих до Генеральної прокуратури, і групу прокурорів знову змінили. Повернули прокурорів департаменту у справах Майдану. Коло замкнулось. Але все це вартувало втрачених трьох років, які свідомо вкрав у справи Юрій Луценко, - коментує адвокат потерпілих Євгенія Закревська, - І тепер виливається в недоліки досудового розслідування. Але тепер у потерпілих хоч є надія. Принаймні в справі з’явилися прокурори, а не безкоштовний додаток до захисту”.
Недоліки досудового розслідування вилізли відразу. Під час дослідження протоколу огляду місця події суд запитав у прокурора, чому немає флешносія з відеозаписом, який має додаватися до документа.
Прокурор Малашич зазначила, що, на жаль, це кримінальне провадження тривалий час розслідувалося різними підрозділами військової прокуратури. І коли воно потрапило до Генеральної прокуратури, частини доказів не знайшли. Це і відео-, і фотозаписи, додатки до протоколу і кулі.
«Щодо окремих протоколів слідчих дій, то у них відсутні додатки, зокрема, фототаблиці, записи відеофіксації. Немає одного з металевих предметів, я не можу констатувати приналежність чи неприналежність його до гільз чи набоїв, тому кажу "металевого предмета", який був вилучений з ноги одного із потерпілих. У ході досудового розслідування він також був втрачений», - розповіла прокурор Малашич Суспільному.
Осердя кулі, її оболонка, чи то просто невідомий металевий предмет, про який говорила Юлія Малашич, вилучили з тіла потерпілого Топольницького під час ампутації гомілки. У цьому ж засіданні досліджували листування з лікарнею з приводу поранених і вилучених предметів. Згідно з дослідженими документами, зазначений предмет видав слідству заступник головного лікаря разом з іншими кулями, вилученими в інших потерпілих.
“Розплющений металічний предмет неправильної форми розмірами 2 на 1,5 на 0,2”, - так його описує лікар.
Підозрюваний Тарадай, апелюючи до свого досвіду, зазначає в засіданні, що це не може бути будь-якою частиною кулі - ні осердям, ні оболонкою, бо не підходить за розмірами. Йому заперечує представник потерпілих Закревська, зазначаючи, що лікар - не експерт, тому міг помилитися в точності вимірів. До того ж унаслідок рикошету кулі можуть деформуватись дуже по-різному. І саме халатність (або злий умисел) слідчих військової прокуратури є першопричиною можливості подібних дискусій і маніпуляцій. Адже слідчий, каже Закревська, навіть не сфотографував виданий лікарем предмет, не оглянув його, не склав протокол огляду, не направив на експертизу. І, власне, втратив або знищив сам предмет.
“Роль військової прокуратури в цій справі абсолютно деструктивна, від початку слідства і до судового розгляду, - підкреслює Закревська, - і ми ще не раз протягом розгляду справи будем стикатися з подібними мінами уповільненої дії”.
Наступне засідання було призначено на 10:00 24 березня 2021, але через карантин знято з розгляду.