Тестова закупівля
10 квітня, ДП «Медичні закупівлі» отримало розпорядження від МОЗ на закупівлю 90 тисяч костюмів біозахисту. Їх очікувана вартість становила 396 гривень за штуку, усього МОЗ виділив більше 35 мільйона гривень. Костюми, які відповідали усім прописаним вимогам, через систему Prozorro вийшло закупити дешевше — по 245 гривень за штуку в українського виробника ТОВ «Текстиль-контакт» . Економія, таким чином, склала б більше тринадцяти мільйонів гривень.
— Ми провели закупівельну процедуру, на наш погляд, абсолютно конкурентну, абсолютно вдалу, перевірили постачальників та їхні пропозиції, перевірили наявність документів, — розповів в інтерв’ю LB.ua керівник ДП «Медичні закупівлі України» Арсен Жумаділов. — Також ми проаналізували дані Prozorro, проаналізували близко 100 подібних закупівель та визначили найбільш економічно вигідну пропозицію з тих 16, що ми отримали. І яка при цьому відповідає параметрам, які були доведені до нас МОЗ.
Однак 15 квітня, уже постфактум, МОЗ вніс зміни до тендерної пропозиції і вказав додаткову вимогу до закупівлі — сертифікацію костюмів відповідно до ДСТУ EN 14126, яку не проводить жодна українська організація чи лабораторія. Виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик у коментарі виданню "Слідство.Інфо" пояснив, що насправді предмети закупівель МОЗ і ДП нічим не відрізняються:
— У першій закупівлі вказано по національному класифікатору медичних виробів, а в другому — по єдиному закупівельному класифікатору. В одній — закуповують китайські костюми, а в іншій — українські.
МОЗ заявило, що ті костюми, які збиралося закупити ДП, «не могли належним чином захистити медпрацівників, тому міністерство взяло ініціативу у свої руки». Угоду МОЗ уклало 17 квітня, тендер виграла компанія "Меддів", яка, за словами Жумаділова, участі у попередньому конкурсі не брала взагалі:
— Ми робили запити на комерційні пропозиції найбільших виробників та імпортерів, а «Меддів» на той момент не був ані найбільшим виробником, ані найбільшим імпортером. Вони почали торгуватись на Prozorro лише наприкінці лютого.
20 квітня заступниця міністра охорони здоров'я Світлана Шаталова повідомила про те, що МОЗ закупило 71 тисячу костюмів біозахисту китайського виробництва для медиків, які працюють з COVID-19. Їх загальна вартість становила 34,8 мільйона гривень — по 488 гривень за костюм. Для ДП, а також для постачальника, з яким воно уклало угоду на майже вдвічі дешевші костюми, така інформація виявилася несподіваною — ані відмови, ані погодження господарського зобов’язання від міністерства ДП не отримувало.
Без тендерів
Історія з закупівлею біозахисних костюмів — не перший тривожний дзвоник у стосунках між ДП «Медичні закупівлі» і МОЗ.
Близько десяти мільярдів гривень від загального бюджету на медичні закупівлі мають бути спрямовані на проведення тендерів на препарати за тринадцятьма централізованими бюджетними програмами, а саме ліків для людей з онкологією, гемофілією, ВІЛ, туберкульозом, розсіяним склерозом, трансплантованими органами тощо. Засідання робочої групи з питань профільного супроводу закупівель, що мала би визначити чіткий перелік препаратів, постійно переносяться, а паспорти бюджетних програм по закупівлях, які має затвердити МОЗ, досі не погоджені.
— У МОЗі нічого не підписується, а робоча група з питань профільного супроводу закупівель не збирається уже два місяці, — говорить директор з політики та адвокації БО «100% Життя» Сергій Дмитрієв. — Може здатися, що зараз ситуація не критична, але в майбутньому вона стане просто плачевною.
У пацієнтських організаціях кажуть, що катастрофи наразі пацієнти не відчувають, адже ще вистачає тих ліків, що були закуплені минулоріч. Однак дефіцит може початися уже в жовтні 2020 року — навіть якщо затвердити усі документи прямо зараз, потрібен час на додаткові угоди з міжнародними партнерами, на виготовлення самих ліків і вирішення логістичних проблем з доставкою препаратів в Україну.
— На виробництво деяких ліків для онкопацієнтів потрібно більш як півроку, а поставити їх необхідно до кінця бюджетного періоду, — говорить співзасновниця громадської організації «Афіна. Жінки проти раку» Вікторія Романюк. — Минулого року міжнародна організація Crown Agents закупила всі ліки з номенклатурного списку. Україна ще й отримала величезну економію коштів, частину з яких витратили цьогоріч на боротьбу з COVID-19. Закупівлі ліків за бюджетні кошти 2020 ще не розпочались. Під кінець року пацієнти можуть залишитись без ліків взагалі. Як вплине розповсюдження короновірусу на ціни та строки поставок? Якщо закупівлі розпочати зараз, а препарат виготовляється 7 місяців, то чи встигнуть поставити до кінця року?
— Будьмо відвертими — закупівлі на наступний рік ніколи не починалися у цей період, затримка є щороку, — каже голова Ради Громадської спілки «Орфанні захворювання України» Тетяна Кулеша. — На жаль, робоча група МОЗ, яка мала би дати старт закупівлям на наступний рік, досі не збиралася. Ми неодноразово, як і інші пацієнтські організації, зверталися у МОЗ з проханням розблокувати роботу цієї групи, аби ці рішення були прийняті.
Для багатьох пацієнтів відсутність препаратів означає переривання усталених схем лікування, або ж заміну ліків, найчастіше на дорожчі аналоги. Сергій Дмитрієв каже, що не тільки ризик для здоров'я пацієнтів, але й значне економічне навантаження на бюджет.
— Україна наразі дотримується протоколів ВОЗ у призначенні антиретровірусної терапії для пацієнтів з ВІЛ, — пояснює він. — Наразі для багатьох людей на першій лінії лікування застосовується дешевий препарат долутегравір, місячний курс якого коштує приблизно п’ять доларів. Якщо ці ліки зникнуть, пацієнтів переведуть на дорожчі ліки другої лінії лікування, вартість яких складає від десяти до шестидесяти доларів на місяць. Це у 12-13 разів дорожче для бюджету і повний відхід від протоколів ВОЗ, адже у випадку переривання до дешевшого препарату пацієнт повернутися не зможе, оскільки він буде вже резистентним — саме це загрожує більше ста тисячам пацієнтів з ВІЛ.
— Зараз усі зосередились на закупівлю необхідного для боротьби з коронавірусом, а закупівлі ліків для важкохворих пацієнтів не в пріоритеті, — каже Вікторія Романюк. — Але кожен день затримки наближає онкопацієнтів до катастрофи.
«Проблеми з комунікацією»
— Ситуація аналогічна до тієї, яка була у 2014 році. Тоді так само швидко змінювалися міністри, ліки закуповували ще не міжнародні організації, а МОЗ, — пояснює голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський. — За каденції Мусія відбувалося затягування погоджень того, які саме препарати купуватимуть і в яких об'ємах. Тендери проводили дуже швидко, наприкінці року, закуповували величезні партії товару у невідомих фірм. Усе закінчилося потім кримінальними провадженнями. За останні пару місяців у нас уже третій міністр, списки закупівель не погоджені. Коли стане все критичним, влада почне вигадувати альтернативні способи, придумувати додаткові закони, проводити екстрені закупівлі без конкурсів, тендерів, міжнародних організацій.
Аби пацієнти вчасно отримали ліки, закупівлі мали би розпочатися ще у березні. Відповідно до реформи системи медичних закупівель, тендери мав би проводити саме незалежний новостворений орган, такий як ДП «Медичні закупівлі», аби за підтримки міжнародних партнерів забезпечити прозорий конкурс і усунути міністерство від витрат бюджетних коштів і контролю переможців тендерів. Однак перша ж тестова закупівля біозахисних костюмів показала, що МОЗ може втручатися у процес, скасовувати тендер, проводити власний і нівелювати роботу ДП.
— Навіщо ця реформа була потрібна, якщо МОЗ перебирає на себе функцію закупівель, щоб взяти під контроль бюджети медичної галузі? — продовжує Гліб Канєвський. — Дивлячись на цю історію з костюмами біозахисту треба розуміти, що новий міністр охорони здоров’я вирішив — міністерство має особисто контролювати закупівлі. А це означає, що те саме може статися з іншими тендерами.
— Ми намагаємось комунікувати з МОЗом з приводу того, щоб вони звернули увагу на нагальність цього питання, — говорив в інтерв’ю LB.ua Арсен Жумаділов. — Також ми знаємо, що їхню увагу на актуальність цього питання звертають громадські організації, пацієнтські організації. Будемо сподіватись, що, все ж таки, сьогодні ми маємо саме проблему з комунікацією, а не системну проблему різних пріоритетів.
Пізніше заступниця міністра охорони здоров`я Оксана Шаталова написала на своїй сторінці у Facebook, що «в ДП «МЗУ» неуважно вчать законодавство», а Арсен Жумаділов неправильно складав технічні умови закупівлі: «Окрім того, що ТОВ «Текстиль-контакт» не надало сертифікатів, і навіть не показало ступінь захисту тканини, з якої будуть виготовлені так звані захисні комбінезони, вони самі показали, що сертифікація не пройдена. Тобто ані пан Жумаділов, коли складав технічні умови закупівлі, не звернув увагу на таку «дрібничку», ані «Текстиль-контакт» таких документів не надав».
«Звертаємось до Міністерство охорони здоров'я України. Будь ласка, надайте нам офіційні відповіді на всі надіслані вам листи, — зреагували у ДП «Медичні закупівлі». — Ми б хотіли закінчити цю Фейсбук-переписку і просимо вас доводити до нас необхідну інформацію в належній формі».