1 місце
Міжнародний фестиваль дитячо-юнацької творчості "Сонячний каштанчик"
Лідер голосування — проект дитячого ансамблю “Вітамінчики”, семиденний фестиваль “Сонячний каштанчик", бюджет якого складає три мільйони гривень. Слід зазначити, що окремо ансамбль претендує ще на пів мільйона гривень на пошиття костюмів, але не вони єдині — на пошив костюмів за кошти бюджету претендують також студентський ансамбль “Перлини Дніпра” та дитячий колектив “Пульс”.
Бюджет фестивалю “Сонячний каштанчик” зростає з роками — у 2017 році організатори в обличчі Олега Мельника отримали більше 900 тисяч гривень з ГБ. Більша частина бюджету йде на закупівлю обладнання, оренду приміщення Міжнародного центру культури і мистецтв, зарплати ведучим, журі та команди організаторів, а також харчування і проживання колективів. Ще частина на “букети з сюжетним оформленням”, сувеніри, кубки, медалі та статуетки. Організатори вважають, що "столиця немає безкоштовного міжнародного дитячого фестивалю представницького рівня, а центр Київської Русі заслуговує називатися центром світової культури".
2 місце
Ремонт та облаштування футбольного майданчика Київської Гімназії № 283
Лідер проекту облаштування футбольного поля Петро Заровний на території гімназії №283 закладає на свій проект також майже три мільйони гривень. Також попри декларовану загальнодоступність, майже 270 тисяч гривень планується витратити на встановлення огорожі.
3 місце
Благоустрій шкільного подвір’я ліцею «Голосіївський» № 241 міста Києва
Лідер проекту благоустрою шкільного подвір’я у ліцеї “Голосіївський” Ігор Латинін пропонує витратити майже три мільйони гривень на альтанки, лавки, дитячий спортивний комплекс та ліхтарі. Передбачається, що майданчик буде загальнодоступним, але при цьому у кошторисі закладено більше півмільйона на встановлення огорожі.
4 місце
Сучасна їдальня для школи № 306
Це ще один проект, який мав би фінансуватися з міського бюджету.
Команда лідерки проекту Юлії Резнік пропонує відремонтувати їдальню школи №306. Вартість проекту — понад 2 мільйони 700 тисяч гривень. За ці гроші автори проекту хочуть замінити двері в їдальні, відремонтувати харчоблок та обідню залу.
Лідерка проекту Юлія Резнік вважає, що для них це шанс отримати необхідне фінансування, адже інакше за один раз з бюджету таку велику суму навряд чи вдасться отримати. "Нашій школі більше 25 років і за цей час ремонту в їдальні не було жодного разу, — каже Юлія. — Окрім цього у нас критична ситуація з утепленням, дірява підлога, дах, яких тече, старі санвузли. Але разом з адміністрацією ми вирішили, що їдальня поки в пріоритеті".
Кожного року школи повинні планувати свої потреби та подавати бюджетні запити, у якиих вони повідомляють місцевим органам влади, скільки гроші і на що їм потрібно. Юлія вважає, що процес ускладнює адміністрація. “Третього грудня звільнився колишній директор, який був причетний до багатьох корупційних схем у школі, — розповідає вона. — Після цього в школі постійно змінюється керівництво, вже було двоє виконуючих обов’язків. Конкретно, які запити подавали ці в.о. ми не перевіряли».
5 і 6 місце
SolomaFest 2020 — традиційний free open air на Солом'янці та Radioday free open air в рамках святкування дня міста
4,5 мільйони гривень Київ витратить на одноденні музичні фестивалі, які також мають приватних спонсорів.
Radioday організовують випускники КПІ у центрі Києва. Проект неодноразово вже отримував фінансування з громадського бюджету міста. Цього року лідер проекту блогер Олександр Барабошко закладає на його реалізацію 2 мільйони 496 тисяч гривень. В описі проекту він зазначає, що проведення фестивалю допоможе “врахувати інтереси молоді в реалізації міських програм”.
SolomaFest 2020 організовують вже втретє на стадіоні Національного авіаційного університету. Лідер проекту аспірант НАУ Ігор Кравчишин. На реалізацію проекту з бюджету міста закладено 2 мільйони 50 тисяч гривень, більша частина з яких має піти на оплату послуг артистів, звукову та світлову техніку. Попри те, що фестиваль відбудеться на території університету, автори проекту переконують, що "захід планується 100% інклюзивним доступом, 100% безкоштовним", а загальнодоступність фестивалю гарантують встановленням п’яти інклюзивних вбиралень.
7 місце
Безпечний освітній простір гімназії № 34 "Либідь"
Один из двох проектів Юлії Арцимович та команди у Подільскому районі. Пропонується облаштувати освітній простір всередин школи, а на її території встановити систему відеоспостереження. На думку авторів проекту, таким чином у районі зменшиться кількість правопорушень і злочинності. Всього на реалізацію задуму закладено більше 1 мільйона 445 тисяч гривень. 340 тисяч гривень виділено на двометрову огорожу навколо гімназії.
8 місце
Сучасній школі — сучасну техніку
Лідерка цього проекту Валентина Уманець пропонує за понад 1 мільйон 949 тисяч гривень придбати комп’ютери у кабінети адміністрації та бібліотеки школи №240 у Оболонському районі. Частина бюджету розрахована на закупівлю проекторів та ноутбуків у класи. Соціальна ефективність та загальнодоступність, на думку авторів, полягає у "оптимізації документообігу, співпраці, візуалізації та доступності навчального матеріалу".
9 місце
KinderLand на Межовій
"KinderLand" — це ігровий майданчик на території однієї з гімназій у Подільському районі. Лідерка проекту та її команда Юлія Арцимович на підготовку місця для встановлення майданчика та закупівлю обладнання пропонує витратити трохи більше 1 мільйона 436 тисяч гривень. В описі соціальної ефективності проекту вказано, що це буде безоплатний та загальнодоступний ігровий майданчик для дітей мікрорайону. Однак чи дійсно діти зі всього району зможуть потрапити на територію майданчику через двометровий кований паркан, на який у проекті закладено 450 тисяч гривень?
10 місце
Капітальний ремонт баскетбольного майданчику в СЗШ №187 по вул. Волгоградська, 23
Лідер проекту Іван Лісовий пропонує відремонтувати шкільний спортивний майданчик "користуватись яким школярі не мають змоги, адже він перебуває в занедбаному стані". На заміну асфальту, нанесення гумового покриття та встановлення баскетбольних кілець і футбольних воріт пропонується витратити 1 мільйон 710 тисяч гривень. А все "заради підростаючого покоління, яке отримає гарну можливість підтримувати здоровий спосіб життя".
Що ж не так з Громадським бюджетом?
— Громадський бюджет — не український винахід, — розповідає керівник міських проектів Аналітичного центру CEDOS Іван Вербицький. — Ідея виникла у бразильському місті Порту-Алегрі. Там є ціла система участі місцевих мешканців у визначенні потреб міста і, відповідно, формуванні бюджету з багаторівневими обговореннями проектів. Учасницьке бюджетування було можливістю дізнатися про потреби людей в бідних районах.
Українці ж перейняли модель ГБ з Польщі, де учасницьке бюджетування — це конкурс проектів. У нас є лише етапи подання, голосування та відбору. Без обговорення якість проектів, які подаються, складно оцінити.
Громадський бюджет — це лише невеликий відсоток бюджету міста, а тому варто звернути увагу на те, як загалом в Києві розподіляються гроші. Поки що посадовці ледве не інтуїтивно вирішують, які проекти більш пріоритетні для міста, а які – ні. І ц цьому задіяні значно більші гроші, ніж виділено на ГБ.
Однак певні проблеми можна виокремити. Наприклад, голосування — це метод, де все вирішує кількість, а не якість. У ньому не передбачене аргументоване обговорення. Для перемоги в голосуванні потрібні певні ресурси. Вони більш доступні учасникам політичних рухів і партій, депутатам, учителям та директорам шкіл, які можуть залучити до голосування батьків. Тому і виграють переважно мейстримні фестивалі та дитячі майданчики, адже за них точно проголосують. А от фестиваль, наприклад, ромської культури, або креативний і цікавий проект якоїсь пенсіонерки, що не має великої кількості друзів і знайомих, навряд чи набере достатню кількість голосів.
Майданчики — це не те, щоби велика проблема, адже часто школи лишаються єдиним центром дозвілля та спорту в районі, тому логічно його фінансувати і розвивати. Питання в тому, чи можуть всі мешканці району користуватися цією інфраструктурою, чи його відкриває і закриває ключем фізрук.
Зараз Громадський бюджет є чи не головною можливістю для мешканців домогтися втілення своїх ідей розвитку міста. Але мають бути створені інші механізми, наприклад, громадські слухання, обговорення, консультації. Дуже важливо залучати людей до визначення пріоритетів усього бюджету, а не лише його маленької частини. Це значно покращило б ситуацію.