ГлавнаяОбществоЖиття

День Перемоги в Києві

Від підготовки Києва до 9 травня віє совком. «Київ – місто герой». Ніколи не розуміла, чому вітають місто, а не людей, які перемогу здобували?

День Перемоги в Києві

Чому на сіті-лайтах красуються стрічки і ордени, а не ветерани, яких так мало залишилося в живих і які дуже потребують уваги? Чому там не справжні свідки війни, які через хвороби сидять по домівках, часто без грошей і ліків?

Чи потрібен їм парад? Чи помітять вони сіті-лайти? Чи настільки багатою є Україна, щоб витрачати ці гроші на прикрашання бульвару Шевченка і інших київських вулиць?

Розумію, місто готується зустрічати двох президентів. Але чи правильно влаштовувати владі свято, коли винуватці торжества у такому плачевному стані? І чи таким це свято має бути для українських громадян?

Під пам’ятником Перемоги на однойменній площі розбивають нові клумби і перестеляють дерн. При цьому не всі ями на столичному асфальті заховані під нерівними латками…

«Усе має бути на найвищому рівні». Воно так і буде навколо президентів – бездоганно. А решта – не важливо.

У цьогорічних привітаннях - жодного креативу чи новизни. Жодної спроби поздоровити не тільки ветеранів, але й мирних мешканців, які пережили роки окупації.

Я вже мовчу про те, що ніхто й не намагається переосмислити українську історію і знайти наш погляд на цю дату. Простіше заплющити очі і робити вигляд, що нічого не було.

Це ж так просто – жити минулим. Копіювати радянську традицію. Тиражувати риторику, чужу й незрозумілу тинейджерам.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram