Наприкінці грудня минулого року Володимир Зеленський призначив на посаду тимчасово виконуючої обов’язки голови ДБР Ірину Венедіктову. Після проведення досить швидкого і скандального конкурсу вона призначила двох своїх заступників: першого – Олександра Бабікова і просто заступника – Олександра Соколова.
Очікувалось, що Венедіктова проведе конкурс на посаду директора ДБР. Втім, 17 березня перейшла працювати на посаду Генпрокурора. З тих пір, виконувати обов’язки керівника ДБР став Олександр Соколов.
Конфлікт інтересів
В інтерв’ю «Українській правді» Олександр Соколов наступним чином пояснив, чому саме він виконує обов’язки директора ДБР, а не Олександр Бабіков, хоча останній є першим заступником:
«У нас в законі написано, що у разі відсутності директора повноваження виконують перший заступник, заступники почергово по 60 днів.
На момент, коли Венедіктову було призначено, Бабіков перебував у відпустці за сімейними обставинами чи на лікарняному, я вже не пам'ятаю. Не було його тиждень.
Я був сам. Зібрав юристів, зібрав кадри. Бабіков у відпустці. Його як? Відзивати? А хто має відзивати, Венедіктова вже призначена, вона не може підписувати накази. І було прийняте рішення, оскільки був цей 60-денний термін, я сам на себе підписав наказ, що я приступаю виконувати обов'язки. Бо нікого нема. Т.в.о. директора вже нема, Бабікова нема, є тільки я і більше нікого.
Але питання таке: закінчується 60-денний термін, і «адвокат диявола» Бабіков, як ви всі про нього пишете, стане в.о. директора ДБР. На 60 днів. Якщо не буде обрано інших ще заступників».
Щодо Олександра Бабікова, то після скандалу з його призначенням як колишнього адвоката екс-президента Віктора Януковича, питання можливого конфлікту інтересів розтлумачило Національне агентство з питань запобігання корупції.
«У першого заступника директора Державного бюро розслідувань Олександра Бабікова може виникнути потенційний конфлікт інтересів, якщо він виконуватиме обов’язки директора ДБР», - публічно заявило НАЗК.
Як зазначає агентство, досудове розслідування щодо Януковича розслідують слідчі Третього слідчого відділу ДБР. Цей відділ входив до управління, підпорядкованого Бабікову. Відповідно, це могло б зумовити конфлікт інтересів. А тому 21 січня цього року Венедіктова ще на посаді т.в.о. директора ДБР підпорядкувала діяльність цього відділу безпосередньо собі.
5 лютого було створене Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку з масовими протестами у 2013-2014 роках і підпорядковане також т.в.о. директора ДБР.
А тому, пояснило НАЗК, якщо Бабіков виконуватиме обов’язки директора ДБР, виникне конфлікт інтересів.
Перший позов
Адвокат Ростислав Попович не погодився з тлумаченням законодавства Соколовим. У квітні він подав позов до Окружного адмінсуду Києва щодо заборони йому виконувати обов’язки директора ДБР.
Ростислав Попович – член Ради громадського контролю ДБР першого скликання, був також серед переможців конкурсу в РГК за часів Романа Труби. Правда, той так і не призначив їх в раду.
«Я звертався до пані Венедіктової щодо опублікування наказу Романа Труби про призначення переможців до РГК. Була певна пауза, а потім відписався пан Соколов. Я не зрозумів, як він міг відписати… Тому і подав позов», - пояснив Попович.
Закон «Про Державне бюро розслідувань» визначає:
«У разі звільнення Директора Державного бюро розслідувань з посади, його смерті або відсутності відомостей про місце його перебування повноваження Директора Державного бюро розслідувань протягом 60 днів виконує його перший заступник, а в подальшому - заступник і знову перший заступник з ротацією кожні 60 днів до того часу, доки не буде призначено нового Директора Державного бюро розслідувань у порядку, передбаченому цим Законом».
Водночас аргументація позову Поповича полягає в наступному: закон про ДБР передбачає, що призначення т.в.о. директора ДБР відбувається указом президента, а отже, після перепризначення Венедіктової в Офіс Генпрокурора глава держави мав видати новий указ щодо нового керівника ДБР. Натомість закон визначає так зване питання суміщення лише у випадку відсутності директора ДБР. А тому, на думку Поповича, ні Соколов, ні Бабіков не можуть виконувати обов’язки керівника органу.
Та навіть якщо погоджуватися з позицією Соколова, додає Попович, 60-денний термін його повноважень як в.о. керівника органу сплив наприкінці травня (точну дату визначити складно, оскільки треба знати, яким числом Соколов відписав наказ, що приступає до обов’язків).
На запит LB.ua прес-служба ДБР повідомила, що Соколов виконує обов’язки керівника ДБР і сьогодні.
За словами одного з адвокатів, гіпотетично цю ситуацію могли вирішити наступним чином: Бабіков йде у відпустку чи на лікарняний, тоді формально він не може виконувати обов’язки, і вони знову переходять до Соколова.
У ДБР повідомили LB.ua, що Бабіков перебуває на робочому місці.
На уточнююче запитання, яким чином Соколов міг продовжити собі ці повноваження, зважаючи на сплив визначеного в законі терміну, – у ДБР не відповіли.
Володимир Сущенко, голова правління громадської організації «Експертний центр з прав людини», науковий консультант з правових питань Центру Разумкова, зауважує, що за відсутності директора ДБР його обов’язки повинен виконувати перший заступник або за його відсутності хтось із заступників. Утім, як тільки перший заступник повернеться, то має виконувати обов’язки керівника бюро.
«У законі про ДБР йдеться, що виконання обов’язків директора ДБР відбувається за розподілом обов’язків між заступниками. Тобто очевидно, в наказі про призначенні заступників повинно йтися, за яких обставин кожен із них повинен бути в.о. директора», - зауважує Сущенко, посилаючись на ст.10-12 Закону «Про Державне бюро розслідувань».
Він також додає, що виконання обов’язків директора – тимчасовий захід, не може тривати довго. Більш того, законом не передбачені повноваження в.о. керівника бюро.
Іншу позицію займає Володимир Петраковський, експерт Центру політико-правових реформ. Він зазначає, що Ірина Венедіктова призначила заступниками саме директора ДБР Олександра Бабікова та Олександра Соколова, а тому вони можуть по черзі виконувати обов’язки керівника органу.
«Закон говорить, що з моменту звільнення директора ДБР – в тій ситуації Романа Труби – президент має призначити т.в.о. І т.в.о виконує обов’язки директора до призначення нового. Ніяких обмежень щодо повноважень т.в.о не було. Венедіктова скористалася цим і призначила заступників директора, а не заступників т.в.о директора. А далі – якщо немає директора ДБР, то його обов’язки можуть виконувати заступники по колу», - каже Петраковський.
На його думку, ситуація, що склалась в ДБР, це жодним чином не впливає на діяльність органу. «Якщо парламент не може організувати конкурс (на посаду директора ДБР – LB.ua), чи у когось є конфлікт інтересів, то при чому тут діяльність органу?» - зауважує Петраковський.
Натомість Ростислав Попович вважає, що нинішня ситуація може вплинути на результати діяльності ДБР в майбутньому, адже хоч керівництво ДБР не має повноважень впливати на діяльність слідчих відділів бюро, втім, приймає кадрові рішення.
Позов Поповича в Окружному адмінсуді Києва розглядається в спрощеному письмовому провадженні. 15 травня пройшов термін подачі заперечень. Зважаючи на карантинні обмеження та накопичення справ у судах, скаргу можуть розглядати кілька місяців, вважає Попович.
Одночасно з цим він подав і забезпечувальний позов, аби заборонити Соколову видавати накази і розпорядження до набрання законної сили рішення суду у даній справі.
22 квітня суддя Окружного адмінсуду Києва Віталій Катющенко відмовив у задоволенні забезпечувального позову, посилаючись на те, що не отримав доказів, які свідчили б про загрозу невиконання рішення суду після вирішення основного позову. Це рішення оскаржене в апеляційній інстанції, додає Попович.
«Все залежить від того, що підписує Соколов… Якщо в майбутньому буде встановлено, що у нього, до прикладу, не було повноважень керувати ДБР, а він при цьому підписав кілька наказів на призначення чи переведення працівників слідчих департаментів, відділів, то докази, зібрані цими слідчими, можуть бути поставлені під сумнів у суді», - прогнозує LB.ua один із адвокатів, що просить не називати його, оскільки захищає клієнтів у кількох кримінальних провадженнях, що розслідує ДБР.
Законодавчий вихід
Вихід із ситуації – внесення змін до закону про ДБР та проведення конкурсу на посаду директора бюро, вважають окремі депутати. Трьох із дев’яти членів конкурсної комісії повинна делегувати Верховна Рада. Ще по три кандидатури подають президент та уряд.
Раніше Комітет парламенту з питань правоохоронної діяльності підтримав і виніс на голосування в сесійну залу проект постанови про призначення наступних членів конкурсної комісії: Владлена Неклюдова, Юрія Пономаренка та Юлію Яцину. Однак, депутати не підтримали цей список. А тому добір кандидатів від парламентських фракцій і груп почався заново і тривав до 2 червня.
Уже наступного дня комітет планує затвердити новий список, а 4 або 5 червня постанова може бути винесена до сесійного залу для голосування, зазначає голова комітету Денис Монастирський.
Разом з тим, у середині травня депутат фракції «Слуга народу» Данило Гетманцев зареєстрував законопроект, яким пропонує з-поміж іншого вилучити строк 60 днів для виконання обов’язків директора ДБР кимось із його заступників. Тобто статтю про заміщення керівника бюро пропонує в такій редакції:
«У разі звільнення Директора Державного бюро розслідувань з посади, його смерті або відсутності відомостей про місце його перебування повноваження Директора Державного бюро розслідувань виконує перший заступник Директора Державного бюро розслідувань або один із заступників Директора Державного бюро розслідувань згідно із розподілом обов’язків, доки не буде призначено нового Директора Державного бюро розслідувань у порядку, передбаченому цим Законом. Строк виконання повноважень розпочинається відповідно з дня, наступного за днем звільнення Директора Державного бюро розслідувань, або з дня, наступного за днем його смерті, або з дня, наступного за останнім днем, коли місце перебування Директора Державного бюро розслідувань було відомо».
«Хочуть аспірином лікувати тяжку хворобу...» – оцінює законопроект Гетманцева депутат від фракції «Голос», перший заступник голови Комітету Верховної з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук.
«Вже зараз є юридичні дефекти в рішеннях, які приймають заступники (директора ДБР – LB.ua). І їх (ці дефекти – LB.ua) можуть використовувати у будь-яких процесах, що стосується ДБР. Ми увійшли в стан правового паралічу, який можна вирішити лише внесенням серйозних змін до закону про ДБР», - додає він.
За його словами, «Голос» готує відповідний законопроект і планує зареєструвати його в парламенті найближчим часом.
«Наприкінці минулого року парламент проголосував крихку конструкцію, що поки немає директора, ДБР повинен керувати т.в.о. На цю посаду була призначена Венедіктова. На жаль, вона не завершила свою місію, розвернулася і пішла в Офіс Генпрокурора. Це її право, але ми опинилися в стадії певного юридичного колапсу. В законі немає процедури заміни т.в.о. Два заступники, призначені Венедіктовою, активували процедуру по заміні директора. Але заміна директора і заміна т.в.о – це різні речі», - вважає Осадчук.
Він переконаний, що варто знову перезавантажувати керівництво ДБР, звільняючи заступників. «Ми організовуємо конкурс на посаду директора, але заступників йому вже призначили. Треба дати можливість керівнику самому формувати команду», - додає він.