Записи
Наприкінці липня Національне антикорупційне бюро разом з Генеральною прокуратурою провело обшуки в Окружному адмінсуді Києва та Суворовському райсуді Одеси. Того ж дня НАБУ оприлюднило аудіозаписи нібито з кабінету голови суду Павла Вовка та його заступника Євгена Аблова, що були зроблені в рамках досудового розслідування у «майданівській справі», один з епізодів якої стосувався судових рішень ОАСКу щодо учасників «Автомайдану».
Тобто під час розслідування справи Майдану прокуратура вийшла на інший можливий злочин – щодо нібито впливу суддів ОАСК на роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів – органу, що впродовж останніх п’яти років проводив конкурсні процедури в судовій системі.
Підозри отримали четверо суддів – троє з ОАСКу (голова Павло Вовк, його заступник Євген Аблов та Ігор Погрібніченко), а також суддя Суворовського райсуду Одеси Іван Шепітко. Правда, Вищій раді правосуддя не вистачило голосів, щоб усунути їх від здійснення правосуддя. Лише Павло Вовк, як він зазначив під час розгляду цього питання, склав повноваження голови суду. Виконуючим обов'язки керівника став Володимир Келеберда, який, до слова, нібито також записаний на плівках.
Варто також зауважити, що такі рішення Вищої ради правосуддя прокуратура оскаржила до Верховного Суду. Правда, останній їй відмовив. І нині справа «пішла» у Велику Палату Верховного Суду.
План
За версією слідства, підозрювані реалізували свій план у кілька етапів:
По-перше, ініціювали позови про відсутність повноважень у деяких членів Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС) та заборону їм виконувати повноваження.
Тут треба пояснити, що більшість членів ВККС почали працювати у 2014 році. Згідно із законодавством, що діяло на момент їх призначення, термін повноважень складав шість років. У 2015 році внесли зміни до законодавства, скоротивши до чотирьох років. А в червні 2016-го знову повернули 6-річний термін. Шестирічні повноваження членів ВККС підтвердив у квітні минулого року Касаційний адмінсуд в складі Верховного Суду.
По-друге, за версією слідства, дехто з підозрюваних впливав на заміну двох членів комісії на наперед визначених, «лояльних» переможців конкурсу за квотою Уповноваженого Верховної Ради та Державної судової адміністрації. І рішеннями ОАСКу ВККС була зобов'язана зробити цю заміну.
Правда, один із суддів ОАСКу Андрій Федорчук, на розгляді в якого був позов стосовно повноважень заступника голови ВККС Станіслава Щотки, визнав наявність в нього шестирічних повноважень (до 5 грудня 2020 року).
За даними слідства, дехто з підозрюваних намагався досягнути винесення ним «бажаного» рішення, але їм це не вдалося.
По-третє, один з підозрюваних – суддя Суворовського районного суду Одеси Іван Шепітко – виніс, на думку слідства, завідомо неправосудне рішення стосовно заборони вісьмом членам ВККС здійснювати кваліфікаційне оцінювання суддів. В організації цього процесу нібито брали участь окремі службові особи ОАСКу. Згодом Одеський апеляційний суд скасував це рішення.
Зупинити [,] не можна [,] закінчити
Розслідуванням справи про «плівки Вовка» займається Головне слідче управління Служби безпеки України Чернігівської області.
«Інформація зливалася, не надавалися доступи до вилучень, неефективність розслідування. Тому заступник прокурора визначив розслідування до Чернігівської області, і спочатку це був слідчий відділ прокуратури Чернігівської області. Була створена група слідчих прокуратури Чернігова і ми (Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури, – LB.ua), але через зміни законодавства був ліквідований слідчий відділ прокуратури Чернігівської області і відповідно ми вже стали співпрацювати з управлінням СБУ в Чернігівській області», – пояснював в інтерв’ю Bigus.info колишній керівник Головного слідчого управління Генпрокуратури Сергій Горбатюк, що займався розслідуванням «майданівських справ».
Під час розслідування було допитано близько 70 свідків. Матеріали налічують близько 80 томів.
Трьохмісячний термін слідства закінчувався 2 листопада. За інформацією LB.ua, 31 жовтня досудове розслідування було зупинено на підставі п.3 ст.1 ст.280 Кримінально-процесуального кодексу (наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва).
За словами Юлії Малашич, справа у тому, що під час досудового розслідування було встановлено особу, голос якої зафіксований на «плівках», що згодом виїхала в Іспанію. Прокуратура має бажання допитати її, а тому направила відповідний запит до іспанських правоохоронців. Відповіді поки не було.
За інформацією LB.ua, йдеться нібито про Андрія Кравчука, що був відповідачем у позові щодо повноважень членів ВККС, що розглядав суддя Суворовського райсуду Одеси Іван Шепітко. Як зазначається в рішенні, мовляв, відповідач поширює недостовірну інформацію про те, що у восьми членів Комісії не закінчились повноваження.
Відмова
Прокуратура просила в суді продовжити термін розслідування до 4 лютого наступного року, оскільки мала намір провести допит ще 72 осіб, подати клопотання про витребування даних, інформації, документів тощо. Плюс – поки не проведена експертиза аудіозапису.
За словами прокурора Юлії Малашич, слідча суддя Шевченківського райсуду Києва (Тетяна Овсеп’ян) ухвалила рішення, що не може продовжити термін розслідування, оскільки провадження щодо суддів було виокремлене з великого провадження щодо так званої справи Майдану.
«Слідчий суддя виходила за того, що буцімто вона не має повноважень продовжити строки, бо про підозру суддям було повідомлено в провадженні 2014 року. Це не відповідає вимогам закону, оскільки стаття 219 Кримінально-процесуального кодексу робить відсилку до кримінальних правопорушень, відомості про які було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після вступу в силу змін до деяких законів (так звані «правки Лозового»). Так от кримінальні правопорушення, за якими підозрюються судді внесені до ЄРДР 8 липня цього року, тому єдина уповноважена особа на прийняття рішення про продовження строків досудового слідства (понад три місяці) є слідча суддя», – пояснила LB.ua Малашич.
Вона додає, що «законом передбачені чіткі підстави для продовження строків досудового слідства».
«Відмова у продовженні строків досудового слідства з підстав, що слідча суддя вважає, що таке клопотання не могло нею розглядатись, законом не передбачена. Якщо вона так вважала, то мала повернути клопотання, але ніяк не відмовляти в його задоволенні», – додала прокурор.
Зважаючи на таке рішення Шевченківського райсуду Києва, прокуратура змушена була впродовж п’яти днів або звернутися з обвинувальним актом до суду, або закрити провадження. Вона обрала перший варіант. Правда, до передачі справи в суд з матеріалами повинні ознайомитися підозрювані та потерпілі. Останні вже розпочали цей процес. Підозрювані та їхні адвокати – поки ні.
Разом з тим, прокуратура пробує оскаржити рішення Шевченківського райсуду. Апеляційна інстанція відмовила навіть у відкритті провадження.
Справа у тому, що подібні ухвали не підлягають оскарженню. Лише у випадку, якщо явно незаконні. Чи побачить касаційний суд такі ознаки? Поки не відомо. Позов наразі передано судді.
Найбільше проблема для справи – незавершена експертиза записів, зроблених в кабінетах суддів.
«(Судді, – LB.ua) не давали зразків (голосу, – LB.ua). Саме тому експертиза була призначена не одразу, а лише після того, як ми знайшли ці зразки. Зокрема, ми витребували інтерв’ю Вовка Гордону, решту (голосів суддів, – LB.ua) – також самостійно шукали», – зазначила Малашич.
Прокурор додала, що проведення експертизи не зупиняли після закінчення досудового розслідування, її результати можуть бути надані сторонам як до, так і після передачі справи в суд.
«Може бути, що справа вже слухатиметься, тоді буде довідкриття (додаткове відкриття експертизи, – LB.ua). Законом не визначений термін виконання ст. 290 Кримінально-процесуального кодексу (відкриття матеріалів іншій стороні, – LB.ua)», – зазначила прокурор, маючи на увазі, що сторона обвинувачення може надати висновок експерта після передачі справи в суд.
Натомість адвокат судді Вовка Михайло Ілляшев не погоджується з прокурором.
«Є терміни проведення досудового розслідування, під час якого можуть відбуватися слідчі дії. Після завершення цього терміну вони відбуватися не можуть. Експертиза – це слідча дія. Якщо певні докази будуть подані в позапроцесуальний спосіб, вони вважатимуться недопустимими», – упевнений адвокат.
Крім того, він заперечив, що його клієнти відмовлялися від надання зразків голосу. За словами Ілляшева, правоохоронці пропонували, зокрема, судді Вовку «читати текст про корупцію на камеру».
«Ніхто не відмовлявся надавати зразки… Та форма, в якій їх хотіли відбирати, не відповідала визначеній законодавством процедурі. Крім того, прокуратура має багато зразків (голосу, – LB.ua), щоб провести експертизу. Судді ведуть судові засідання, що фіксуються на відео, дають інтерв’ю. Ці зразки є в достатній кількості у вільному доступі», – зазначив адвокат.
«Своя» експертиза
За кілька днів до закінчення досудового розслідування ще один адвокат суддів Окружного адмінсуду Андрій Заєць заявив під час пресконференції, що сторона захисту провела свою експертизу оприлюднених НАБУ записів.
«У рамках кримінального провадження, зареєстрованого на підставі заяви захисту про втручання в роботу суду, була проведена експертиза. Експертизу провів відомий державний орган, назву якого ми не можемо вказати через таємницю слідства, але це орган, який завжди проводить в Україні такі експертизи. І цей орган визнав, що записи змонтовані. На записах чути безперервний текст у вигляді діалогу: запитання-відповідь. І саме там був монтаж. Експерти виявили, що у різних реплік різний фон. Тобто дві людини щось говорили в різних місцях і в різних ситуаціях, а це змонтували так, ніби це була розмова між ними. Також експерти дійшли висновку, що неможливо ідентифікувати голоси», – розповів він.
«Я не вірю, що сторона обвинувачення може піти до суду з тією доказовою базою, яку вона назбирала. Треба зрозуміти, що завдання прокуратури – провести всебічне розслідування – як на користь вини, так і невинуватості. Коли ти бачиш, що доказів недостатньо, але справу всерівно передають до суду, це означає, що люди хочуть відрапортувати, що закінчили справу, а далі говоритимуть, що якийсь суддя виправдав... Єдиний доказ – експертиза плівок. Цього немає», – вважає адвокат Михайло Ілляшев.
У свою чергу, прокурор Юлія Малашич стверджує, що сторона захисту маніпулює.
«По-перше, мабуть, вони проводили експертизу, використовуючи ролик з youtube, де були певні витримки. Жодних носіїв проведення негласних слідчо-розшукових дій у них немає і не може бути. Що це за експертний висновок, про який вони говорять, не відомо. Як на мене, це маніпуляція суспільною думкою і створення образу, що прокуратура не змогла провести експертизу, але захисту вдалось», – сказала вона.
Судове протистояння
Четверо підозрюваних суддів оскаржують в Шевченківському суді повідомленні їм підозри. Справа поки на підготовчому етапі – розгляду відводів суддів. Хоча у випадку позитивного для позивачів рішення вся справа буде поставлена під сумнів.
Більш того, судді звернулися в Державне бюро розслідувань зі скаргами на усіх прокурорів, що розслідували справу «плівок Вовка». За цим фактом відкрито кілька (щонайменше три) кримінальних провадження. За інформацією LB.ua, представники ДБР мали намір вилучити особові справи цих прокурорів. Чи вдалось їм це, наразі не відомо.
***
Справа так званих «плівок Вовка» продемонструвала основні проблеми судової системи. І її розгляд в суді (у випадку направлення) стане справжнім випробуванням для неї. Уже на етапі розслідування цілком очевидний супротив судової влади, зокрема, і державної в цілому. По-перше, на записах згадуються прізвища окремих посадовців (на не оприлюдненій частині, за даними LB.ua, нібито є прізвища представників команди чинного президента), по-друге, обвинувальні вироки у справі підтвердять чутки, що ходять довкола діяльності ОАСКу. А це явно вдарить по іміджу судової влади.