Суть позову
Позивачів(-ок) – двоє (їх імена та прізвища не називаємо на прохання адвоката). Вони живуть в Криму. Суд об’єднав ці позови, зважаючи на типовість.
Перший позов поданий від матері двох дітей, яким ще не виповнилося 14 років.
Позивачка зазначає, що її дітям потрібно часто їздити на материкову частину країни на лікування. Правда, деталей, як частота поїздок пов’язана з вимогою для її дітей пред’являти паспорт на адмінкордоні, у позові не наводить.
Адвокат пояснює: лише у Києві його клієнтка має змогу оплатити лікування дітей. А проблемою вважає те, що, мовляв, на КПВВ вимагають дозволу другого з батьків, тобто її чоловіка, якщо діти подорожують лише з матір’ю. Такі правила діють при перетині межі з окупованою територією або кордону з іншою країною. За її словами, батько дітей воював на Донбасі не на стороні Збройних Сил України, і дозволу на перетин адміністративного кордону з будь-якою метою, мовляв, в жодному разі не дасть. Тож позивачка припускає, що існує загроза, що дітей не пустять назад в Крим, якщо вони поїдуть з нею, адже в такому випадку вона повинна показати дозвіл від батька.
Позивачка також чомусь вказує на борг чоловіка з виплати аліментів, як додаткову аргументацію свого позову, а також посилається на "обмеження в пересуванні".
Крім того, вона висловлює занепокоєння, що у випадку, якщо її діти подорожуватимуть на материкову частину України самостійно після виповнення їм 14 років без паспорта, їх передадуть поліції, а потім органам опіки.
Щодо другого позову, то він надійшов до суду від батька 15-річного сина. Історія - досить схожа з попередньою. Правда, видається, що проросійську позицію займає мати.
"Мирна домовленість"
Сьогодні кожна дитина, яка досягла 14 років, повинна отримати паспорт громадянина України. Дитина з Криму може це зробити, в’їхавши перший раз зі свідоцтвом про народження українського зразка і звернутися в будь-який підрозділ Державної міграційної служби. Там їй видадуть довідку про звернення за отриманням такого паспорту, з якою дитина ще один раз може в’їхати в Україну для отримання паспорту. А далі – їздити з паспортом.
Вищезгаданий позов потрапив до суду ще в квітні і містив вимогу скасувати майже весь третій пункт Постанови Кабміну№367 ("Про затвердження Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї"), який стосується перетину адміністративного кордону дітьми. Але в травні в документ внесли правки, розроблені правозахисниками і представниками профільного міністерства.
Як наслідок, позивачі пішли на мирну домовленість з Кабміном і запропонували уряду наступні умови: вони відмовляться від інших своїх вимог, якщо уряд скасує вимогу для неповнолітніх пред’являти український паспорт на кордоні з Кримом, а також необхідність одному з батьків, який супроводжує дитину, пред’являти дозвіл на перевезення дитини від другого.
Якщо ж Кабмін не піде на таку умову позивачів, вони планують через суд вимагати також скасування інших пунктів цієї постанови. А саме: обов’язок прикордонників передати дитину поліції, а згодом і органам опіки у випадку перетину кордону без батьків.
"Благими намірами вистелена дорога в пекло. Уявіть собі, добу дитину тримають у прикордонників. Вони подзвонили поліції, у поліції зламалася автівка, як це буває, немає бензину тощо. Дай боже, щоби протягом доби приїхали. І де вони триматимуть цю дитину? З нашої практики, можуть посадити в "мавп’ятник" або в зачиненій кімнаті поїти чаєм. Як, скільки, в яких умовах може утримувати дитину поліція, органи опіки – не прописано", - каже адвокат позивачів Андрій Ковеза.
При цьому адвокат підтвердив: діти, інтереси яких представляють позивачі, жодного разу не перетинали адміністративний кордон з Кримом, а лише планують це зробити. Сам Ковеза каже, що про подібні випадки чув багато, але свідком не був. І за допомогою у таких випадках до нього ніхто не звертався.
"У дітей немає бути жодних перепон, щоб отримати українське громадянство. Вони самі повинні мати можливість його отримати", - додає він.
На запитання, чи виникали проблеми з в’їздом на материкову територію України у підзахисних, Ковеза відповів: "Ні. Але можуть виникати. Діти виросли, захочуть отримати український паспорт і не мають бажання знаходитись добу з прикордонною службою, поліцією та органами опіки. Якщо дитині знадобиться допомога - вона має право добровільно за нею звернутися (до органів опіки - LB.ua), а не отримувати її примусово".
Про ризики
Випадки в’їзду в Україну з Криму неповнолітніх дітей без супроводу дорослих – дуже рідкісне явище, зазначає юристка ГО "Крим СОС" Ольга Куришко. Вона та її колеги з громадської організації, а також представники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій брали участь у розробці правок, про які йдеться в позовах.
"До внесення змін до вказаної постанови діти з окупованої території формально не мали права без українського паспорта виїжджати з Криму. Працівники прикордонної служби не чинили перешкод для дітей і пропускали їх через КПВВ на підставі свідоцтв про народження. Проте окупація триває, за цей час діти підростають і мають права на отримання паспортних документів, а держава, у свою чергу, має забезпечити реалізацію цього права. Саме тому можливість перетину адміністративного кордону на підставі свідоцтва про народження зараз врегульована на законодавчому рівні", - каже Куришко.
"Процедура передачі дітей до органів опіки починає працювати тільки у тому випадку, якщо виявлено дитину без супроводу одного з батьків або осіб, які їх замінюють. Такі випадки є виключними, і запропонована постановою процедура, в першу чергу, спрямована на захист таких дітей від ймовірних зловживань", - додає вона.
На репліку адвоката про нібито "зламане авто" поліції юриста зазначає, що зазвичай машина поліції знаходиться поряд з пунктом пропуску. І чекати довго не доводиться, враховуючи, що випадків саме з цією категорією осіб вкрай мало.
За словами Куришко, вимоги щодо перетину адмінкордону з Кримом для неповнолітніх необхідні в тому числі, аби протидіяти торгівлі людьми. Крім того, цілком можна припустити, що наявність лише свідоцтва про народження може використовуватись для втечі дитини з дому.
Прикордонна служба зауважує, що свідоцтво про народження не дає можливості перевірити особу повноцінно. Особливо, якщо дитина подорожує самостійно.
"Прийняті положення законодавства є необхідними, оскільки це дозволяє повноцінно ідентифікувати особу. І норми в положенні (Кабміну - LB.ua) необхідні для виключення зловживань неповнолітніми громадянами", - пояснив голова прес-служби Прикордонної служби Андрій Демченко.
"Ризик полягає в тому, що за свідоцтвом про народження з окупованої території може їхати інша особа. Незаконне переправлення, перевезення, викрадення людей - в цьому також полягають ризики…" - погоджується він з юристкою "Крим СОС".
"Питання полягає не в тому, щоби ускладнити життя цим людям, ми не забороняємо в’їзд в Україну дітям навіть без паспорта. Мова йде про ідентифікацію особи і виключення зловживань, пов’язаних із переміщенням. У випадку, якщо дитина до 16 років їде без супроводу, поліція і органи опіки необхідні, щоби допомогти встановити особу і направити цих людей для отримання документів", - додає Демченко.
Адвокат Андрій Ковеза наступним чином відреагував на заяву представника Прикордонної служби стосовно ризиків пересування неповнолітніх без паспорта і без супроводу дорослих: "Так, ризики такі є (із проблемою ідентифікацією за свідоцтвом про народження - LB.ua). Але для цього є Служба безпеки. Як (вони передбачать усі ризики - LB.ua)? Нехай думають самі… У батьків не має боліти голова, як вони (правоохоронці - LB.ua) забезпечать безпеку у власній країні".
Ольга Скрипник - кримчанка, голова правління громадської організації "Кримська правозахисна група", знає з досвіду, які проблеми виникають у кримчан під час перетину адміністративного кордону з Кримом.
"Оскаржувати нормативно-правові акти в адміністративному суді - цілком нормальна практика. Ці позивачі мають на це право. Якщо говорити про дозвіл одного з батьків на в’їзд дитини до окупованого Криму, то, на жаль, трапляються ситуації, коли хтось займає проукраїнську, а хтось - проросійську позицію. І в такій ситуації найважче - дітям. Трапляється, один з батьків використовує вимогу про дозвіл для виїзду дитина в своїх інтересах: для вирішення спорів, доведення своєї правоти тощо. Або через свої політичні переконання може не дати дитині дозвіл", - зазначає Скрипник.
Вона зауважує, що під час виїзду з Криму неповнолітньої дитини у супроводі одного з батьків достатньо свідоцтва про народження дитини і паспорта того, її хто супроводжує. Але якщо діти їдуть на півострів разом із мамою чи татом, українське законодавство передбачає необхідність дозволу другого з батьків.
Це пов’язано з тим, що українська сторона не може забезпечити захист прав дитини на окупованій території. Немає також гарантій, що через Крим дитину в порушення українських кордонів не вивезуть до Росії.
За словами правозахисниці, дозвіл для виїзду дитини, в тому числі в Крим, потрібен для захисту прав батьків.
"Норма про дозвіл другого з батьків на виїзд дитини в цілому спрямована на захист і батьківських прав. В разі її відсутності є ризики, що другий з батьків не матиме можливості брати участі в житті дитини або не зможе запобігти погіршенню умов життя дитини, її незаконному вивезенню в РФ тощо. Тобто відміна такого дозволу може призводити як до порушення прав дитини, так і прав батьків", - каже Скрипник.
Разом з тим, законодавство дозволяє отримати подібний дозвіл на виїзд дитини через суд у випадку, якщо один з батьків не має можливості його надати.
Позицію позивачів щодо скасування норми про обов’язковий супровід дитини поліцією та органами опіки правозахисниця не поділяє.
"Що буде робити дитина без батьків на КПВВ після його перетину? Якщо дитина не має законних представників, то держава повинна забезпечити її захист. Ми не отримували скарг, що дитину тримали на КПВВ добу. Її передають поліції, а вагончик поліції цілодобово знаходиться біля пункту в’їзду/виїзду. Потім дитину передають органам опіки", - пояснює правозахисниця.
Отримати позицію Кабінета Міністрів, як відповідача у справі, на момент публікації матеріалу LB.ua не вдалось.
Третіми особами в судовому процесі виступають Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Міністерство з питань ветеранів та тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Уповноважений Президента з прав дитини.
Наступне засідання у справі відбудеться 27 листопада.