Історія одного лісу
Якщо дивитись на Коцюбинське на карті, селище схоже на острів, що «плаває» посеред майже 6,5 тисячі гектарів Біличанського лісу. Коцюбинське знаходиться за 15 хвилин їзди від метро «Академмістечко». Де-юре – це вже Київська область, хоча у Google Maps видно, що межа Києва закінчується тільки за Біличанським лісом, біля річки Ірпінь.
Боротьба за Біличанський ліс, який відділяє селище від Києва та Ірпеня триває вже десять років.
У 2008 році Коцюбинська селищна рада роздала 501 ділянку у лісі загальною площею 72 га місцевим депутатам і їх родичам. Хоча земля, яку поділила рада, знаходиться за межами Коцюбинського. Деякі ділянки оформили на підставних осіб – мешканців Дніпропетровської, Вінницької та інших областей. Пізніше їх перепродали без відома «власників».
«Ми знаходили підставних людей і питали, як ви там опинились? Хтось надав за 200 гривень свій ідентифікаційний код, паспорт і щось там підписав. А «щось там» – це була генеральна довіреність на продаж землі», – розповідає активістка (а в минулому також депутат Коцюбинської селищної ради) Ірина Федорів, яка давно слідкує за темою Біличанського лісу.
2010 року Коцюбинська селищна рада виділила ще 501 га п’ятьом кооперативам. Очільником одного з кооперативів – «Спільнота» – виявився Олексій Пєший, син екс-депутата Ірпінської міської ради від «Батьківщини» (члена земельної комісії ради) Валерія Пєшого.
Згодом частину ділянок, розподілених у 2008-2010 роках, за рішеннями суддів повернули у державну власність, однак за іншу частину прокуратура досі судиться.
Щоб унеможливити забудову решти лісу, активісти почали виборювати надання йому статусу національного парку.
У 2014 році тодішній в.о. президента Олександр Турчинов підписав указ про приєднання 6462,62 га КО «Зеленбуд», які власне і є землями Біличанського лісу, до Голосіївського національного парку.
Однак зараз тривають суперечки про те, де ж починається і закінчується заповідна зона. Щоб надалі запобігти таким маніпуляціям, спеціалісти повинні визначити межі парку, тобто винести їх в натуру.
У вересні цього року нарешті провели тендер і визначили установу, яка це робитиме. Однак, за словами Федорів, це не подобається деяким місцевим політикам і забудовникам, які накинули оком на коштовну землю під столицею. Серед таких вона називає колишнього мера Ірпеня, забудовника Володимира Карплюка та членів його політичної сили «Нові обличчя».
«Переворот»
«Це вже шостий переворот за мою каденцію», – зітхає у розмові з LB.ua екс-голова Коцюбинського Ольга Матюшина. Ми зустрічаємось з нею 31 жовтня у приміщенні Київської обласної державної адміністрації. Матюшина виходить до нас після напруженої наради з новопризначеним очільником ОДА Олександром Терещуком. Вона помітно стомлена і засмучена.
24 жовтня депутати Коцюбинської ради без її відома скликали сесію, на якій новим селищним головою «було обрано» депутата від партії «Нові обличчя» Сергія Даніша.
Рішення щодо недовіри голові та відсторонення Матюшиної від посади депутати «ухвалили» ще 7 березня цього року. Новим головою спершу «обрали» місцевого депутата Миколу Єременка, але 5 квітня Міністерство юстиції визнало зміну влади у Коцюбинському незаконною, а 25 травня СБУ затримало Єременка під час отримання хабара.
Тому, 24 жовтня рада знову «переобрала» голову.
Через кілька днів після останньої «сесії» держреєстратор «Готово» зареєстрував Сергія Даніша виконувачем обов’язків голови. Матюшина підозрює, що цього б не сталось без погодження голови Київської обласної ради представниці «Батьківщини» Ганни Старікової, адже «Готово» – це комунальне підприємство створене при Київській обласній раді.
Сама Старікова, коментуючи ситуацію LB.ua, процитувала статтю Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
«Згідно з ч.5 ст.6 Закону, втручання будь-яких органів, їх посадових осіб, громадян, юридичних осіб та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Таким чином Київська обласна рада, КП КОР «Готово», їх посадові особи або будь-які інші особи чи органи, не мають повноважень на втручання у діяльність державних реєстраторів, які знаходяться у трудових відносинах з підприємством, не можуть надавати правових оцінок їх діям та впливати на зміст прийнятих рішень», – зазначила вона.
Матюшина сподівалась, що у конфлікті її підтримає голова Київської ОДА, адже вона балотувалась на посаду від «Блоку Петра Порошенка».Однак на засіданні 31 жовтня Терещук запросив також і Сергія Даніша. На нараді очільник ОДА дав зрозуміти, що нічого протиправного у зміні влади в Коцюбинському не бачить.
Як все починалось
На вибори 2015 року Матюшина пішла як представниця БПП, хоча потім підтримки партії, як вона сама стверджує, вона ніколи не відчувала. Їй допомагали окремі народні депутати, зокрема Ольга Червакова від БПП. Підтримувала її й активістка Ірина Федорів.
З місцевими депутатами від «Нових облич» стосунки у Матюшиної одразу не склалися. Її конкурентом на виборах був той самий Сергій Даніш, який звинувачував Матюшину у підкупі виборців.
Вже після перемоги Матюшиної депутати «Нових облич», за її словами, саботували засідання ради та влаштовували перевороти. Після кожного такого перевороту Ольга «поновлювалась» на посаді через суди.
Матюшина підозрює, що однією з причин конфліктів могла бути її передвиборна обіцянка скасувати рішення (яке проголосував попередній склад Коцюбинської селищної ради) про приєднання Коцюбинського до Ірпеня. Матюшина вважала це рішення незаконним, бо перед голосуванням громадські слухання з цього питання не проводилися.
У травні 2018 року Верховний суд дійсно визнав його незаконним.
Натомість, після свого обрання на посаду Матюшина почала лобіювати ідею приєднання Коцюбинського до Києва, проти чого відверто виступала політсила колишнього мера Ірпеня. Висловлювався проти також і очільник обласної «Батьківщини» Костянтин Бондарєв, якого вважають добрим знайомим Карплюка. Він назвав приєднання Коцюбинського до Києва «брудною аферою Кличка і його друзів-забудовників». Однак хто саме є цими забудовниками – не конкретизував.
«Задля втілення своєї афери вони витратили сотні тисяч доларів на створення фейкової громадської організації на чолі з нині діючим народним депутатом Ольгою Черваковою. Вона разом з так званою професійною «активісткою» Іриною Федорів за гроші забудовників провернули цілу аферу! І наразі під ширмою боротьби з нібито «корупціонерами, які хочуть розікрасти ліс» – вони намагаються приєднати селище Коцюбинське – історичну частину території Київської області – до міста Києва!», – писав Бондарєв на своїй сторінці у Facebook після громадських слухань, на яких більшість жителів Коцюбинського підтримали приєднання селища до Києва. Саме після цих слухань депутати передостанній раз висловили недовіру Ользі Матюшиній.
Побиття та підпали
У 2017 році з людьми, що підтримували Матюшину, почали відбуватись моторошні речі.
7 червня 2017 року невідомі порізали шину авто Ірини Федорів.
Того ж місяця жорстоко побили голову ТВК Людмилу Демченко. Тоді нападник, який назвався Кирилом, зізнався, що побиття йому замовили за 1 000 гривень.
Цьогоріч 15 жовтня невідомі підпалили машини працівниці Коцюбинської селищної ради Дарини Александрової та її чоловіка. Вогонь перекинувся на сусідні авто, і згоріли сім автомобілів.
Ольга Матюшина підозрює в організації злочинів своїх опонентів.
Натомість депутати «Нових облич» стверджують, що машини підпалила сама Матюшина, а побиття голови ТВК інсценували – усе для того, щоб обчорнити їх.
Нове обличчя
«Матюшина три роки займається медіа, а не тою роботою, якою має займатись селищний голова. Чому вони кажуть «самопроголошений»? Якщо я самопроголошений, то чому я тут сиджу?», – дивується Сергій Даніш, підписуючи папери за столом голови Коцюбинської селищної ради.
Даніш – високий битий чоловік. Він з дитинства багато уваги приділяє спорту і є засновником двох спортивних клубів. Також очолює будівельну фірму ТОВ «БІК БлагоБуд».
У 2006 році Даніш був помічником депутата від Партії регіонів Петра Мельника – екс-директора Національного університету державної податкової служби України, який пішов з посади після корупційного скандалу у 2013-му. Тоді ж він втік за кордон, а Інтерпол оголосив його у розшук.
Сам Даніш також фігурував у кримінальному розслідуванні. У 2013 році його затримали за підозрою у викраденні черниць з Києво-Печерської лаври. Тоді за Даніша внесла заставу його мати, але чоловіка одразу знову затримали за іншою статтею у цій самій справі.
Даніш стверджує, що невинуватий, а його затримали просто тому, що потрібно було повісити на когось злочин.
«Я був у спортзалі на тренуванні, – згадує він своє перше затримання. – Мене звідти прямо в шортах, босоніж забрали. Це було дуже політичне питання. І зараз чомусь та ж Ірина Федорів не враховує, що це був Московський патріархат і та влада (тут варто нагадати, що Даніш у минулому був помічником депутата від Партії регіонів, – LB.ua). Я п’ять місяців був взагалі ізольований від зовнішнього світу. І тільки на третій день після того, як відбувся Майдан, приїхало півпрокуратури Печерського району, повністю змінили звинувачення і я був звільнений», – розповідає він свою версію.
Опоненти Даніша згадують ще одну не дуже репутаційно привабливу історію з його минулого.
Хоча сьогодні Даніш стверджує, що підтримує збереження Біличанського лісу і жодних планів на його забудову у нього немає, у 2008 році чоловік опинився у списку «щасливців», котрі отримали ділянки у Біличанському лісі.
На це депутат також має свої пояснення.
За версією Даніша, коли йому було 24 роки до нього підійшов його спортивний тренер і сказав: «Сєрьожа, є можливість отримати ділянку для нашого спортивного клубу, треба написати заяву». Заяву він написав, а у деталях нібито не розбирався. А пізніше виявилось, що ділянка ця знаходиться у Біличанському лісі. Згодом суд повернув її у державну власність.
«Я її не перепродував і в судах не відсуджував. Мені була запропонована земельна ділянка, я своє право використав. Що ж незаконного я зробив? Якби я хотів і якби я відстоював своє право на отримання земельної ділянки, я думаю, що вона в мене була б, – пояснює Даніш. І одразу ж схоплюється. – Я за збереження лісу, але зрозумійте, ця тема настільки накручена.. Навіть на місці будинку, де зараз живе Федорів, колись стояли трьохсотлітні дуби. Звичайно вона могла того не знати, але сам факт».
І знову суди
Даніш теж має багато претензій до Матюшиної. Він звинувачує її у бездіяльності на посаді голови і у зловживанні владою.
«Людина прийшла не створювати, а ламати навіть те, що було. Селище просто розвалюється», – говорить він.
Щоб аргументувати свої звинувачення, Даніш показує повідомлення про відкриття кримінального провадження у САП з приводу можливого зловживання владою з боку Матюшиної. Це кримінальне провадження відкрили за заявою такого собі Богдана Олександровича Слюсаренка. Людина з таким самим ім’ям є чинним депутатом Ірпінської міської ради від партії «Нові обличчя».
Окрім цього, НАБУ розслідує правомірність проведення громадських слухань щодо приєдання Коцюбинського до Києва.
Виконавчий директор «Transparentsy International» Ярослав Юрчишин вивчав конфлікт у Коцюбинському і говорить, що причин не довіряти щирості намірів Матюшиної у нього немає.
«У Коцюбинському зараз запустився процес зі створення заповідника. Активісти Коцюбинського добиваються того, щоб забезпечити його фінансово, вивести межі в натуру. Це суттєво ускладнить можливість вирубки лісу. Зараз також активізувалось питання про включення Коцюбинського у межі Києва, що зменшить можливість впливу місцевих князьків, зокрема і тих, які представляють політичну силу “Нові обличчя”, на політичні та господарські процеси у Коцюбинському. Тому активізувались атаки на місцевих активістів і спроби зняти з посади Ольгу Матюшину. Мені здається, що триває брудна політична гра, по одній стороні якої - інтереси людей, які зацікавлені в забудові Біличанського лісу та зацікавлені зберегти Коцюбинське у сфері “Нових облич”», - говорить Юрчишин.
Натомість, він припускає, що заяви про вчинення кримінальних правопорушень можуть бути елементом політичного тиску з боку опонентів Матюшиної.
«Зараз закон вимагає вносити інформацію у ЄРДР, якщо є звернення до правоохоронного органу про вчинення кримінального правопорушення. Правоохоронний орган зобов’язаний внести в ЄРДР провадження. Якщо орган виявляє факти, він продовжує слідство, якщо не виявляє - закриває. В даному випадку мені здається, що це теж елемент політичного тиску з використанням дискусійних норм українського законодавства, яке зобов’язує правоохоронний орган, якщо є звернення, проводити розслідування навіть не зважаючи на те, що з першого погляду може бути чітко видно, що це політичне замовлення. Це моє припущення, але стверджувати нічого я не готовий», - додає Юрчишин.
Сама Матюшина на закиди у свій бік відповідає так: «На програмі «Нові лідери» я та інші учасники проходили перевірку на детекторі брехні. Поліграф показав, що я не брала хабарів, не підкуповувала виборців і за мною немає жодних забудовників».
Ольга Матюшина зрештою сподівається повернутись на свою посаду.
Вона заявила LB.ua, що вже подала скаргу у Міністерство юстиції на дії держреєстратора і чекає її розгляду.
«Минулого разу це затягнулось на місяць», – резюмує вона.