Про ініціативу Порошенка негайно розглянути питання недоторканності оголосив спікер парламенту Володимир Гройсман, мовляв, до засідання ВР відбулася зустріч президента і голів фракцій з цього приводу, котрі "погодилися, щоб законопроект був проголосований і направлений до Конституційного Суду".
"Цього законопроекту ще вчора не було в парламенті! Він не пройшов комітет... Порошенко нас шантажує! Він же розуміє, що ніхто зараз не наважиться не проголосувати за цей законопроект", - обурювався один із позафракційних нардепів в кулуарах Верховної Ради.
"Фракція "Батьківщина" вже давно збирає 150 підписів для ухвалення законопроекту про скасування депутатської, суддівської і президентської недоторканності. Пан Порошенко бере ініціативи, котрі вже давно є в парламенті і видає їх за свої. Краще би дали команду фракції БПП підписати звернення про зняття всієї недоторканності і забули би про це як про явище", — зауважив депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко.
Видимість законності
В парламенті швидко зібрали засідання членів Комітету з питань правової політики та правосуддя, який має надати свій висновок, перш ніж законопроект можна винести в сесійний зал.
За інформацією LB.ua серед депутатів, на засіданні комітету зчинилася жвава дискусія. "Законопроект дуже "сирий", наприклад, щодо обмеження суддівської недоторканості. Йдеться про те, що повноваження звільняти суддів передається від Верховної Ради до Вищої ради юстиції. Але ВРЮ вже рік не функціонує! І ми ж готуємо суддівську реформу, тобто поки запрацюють зміни до Конституції в Україні може не існувати ВРЮ взагалі", — емоційно висловився один із депутатів на правах анонімності.
Поки в сесійній залі звітували члени уряду, 18 членів профільного комітету встигли написати висновок стосовно законопроекту. "Закон має бути один для всіх, і Конституція України чітко визначає, що всі громадяни України є рівними, незалежно від того, на якій посаді вони перебувають. С аме тому ми йшли на вибори, чітко людям кажучи в очі про те, що недоторканість буде знято з усіх владних осіб, і з народних депутатів, і з суддів. Буде впорядковано закону "Про імпічмент Президента", і всі з цим погодилися", — з трибуни виступив заступник голови комітету, депутат від "Народного фронту" Леонід Ємець.
Фактично такою була і позиція "Народного фронту" загалом: депутати обурювались таким раптовим внесення питання про скасування недоторканості, готові були голосувати за внесення його в порядок денний, але готували "помсту" президенту — законопроект про імпічмент.
"Повинен бути баланс влади, ніхто не повинен мати недоторканість в Україні. Тому я виступаю за зняття недоторканості з депутатів, суддів, а також ухвалення закону про імпічмент президента, який не приймається 18 років... Така ініціатива президента мене не радує, ці речі повинні проходити гласно, відкрито... Якщо він хоче почути відповідь парламенту, то він її почує", — поділився враженням "народно-фронтовець" Антон Геращенко.
Своє незадоволення змістом законопроекту висловлювали депутати і партії "Блоку Петра Порошенка". Як вдалося з'ясувати LB.ua, "ударівська" частина депутатів БПП взагалі не була поінформована про таку ініціативу президента і відмовлялась її підтримувати.
"Огульно скасовувати всю депутатську недоторканість — неправильно. Вони стануть людьми, якими можна маніпулювати, контролювати..., — не приховував свого незадоволення депутат від БПП, мажоритатрник Віктор Чумак. — У мене на окрузі є кілька незаконних забудов. Дуже часто я проривають на них в прямому сенсі цього слова. Якщо забудовник — досить "підкований" в законодавчому чи правовому плані, він може спровокувати злочин зі сторони депутата. Тим паче, грошей для цього у таких людей набагато більше, ніж в мене".
Депутат не заперечував проти обмеження депутатської недоторканості, але в частині, котра не стосується депутатських повноважень. "Наприклад, якщо депутат порушує правила дорожнього руху, у нього не повинно бути привілеїв... Але точно в такій редакції голосувати за цей законопроект не можна. Такі законопроекти не подаються з колін", — підсумував він.
Бігав по кулуарах із законопроектом в руках, шукаючи телекамери, і позафракційний депутат Борислав Береза. "Законопроектом пропонується виключити частину першу і третю статті 80 Конституції. А залишити частину другу — "Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за вийнятком відповідальності за образу чи наклеп". Тобто ми одразу "прощаємось" із тими, хто голосував за закони 16 січня!", — зауважив він.
Хоча дехто з народних обранців виправдовував президента, спираючись на його благі наміри.
"Це (винесення законопроекту на засідання без погодження комітету — ред.) — не порушення, — переконаний журналіст і депутат від БПП Мустафа Найєм. — Формально саме цей законопроект не проходив погодження комітету, але ж інші схожі — проходили".
"Давайте переможемо у війні на Донбасі і будемо якісніше працювати в комітетах, — коментував депутат від "Народного фронту", комбат Андрій Тетерук. — Ці порушення не є злим умислом, думаю, ми вибираємо менше зло".
У пошуках компромісу
На критику нардепів відреагували члени профільного комітету і вирішили лише внести законопроект президента до порядку денного сесії.
"Маємо підтримати президента, але наша фракція вносить наступну пропозицію в логіку розгляду цього законопроекту. Сьогодні ми маємо його включити до порядку денного. Очевидно право депутатів детально вивчити всі пропозиції Президента і після того, як ми це проведемо, а профільний комітет наполягає саме на такій процедурі, винести це питання на голосування", — висловив позицію фракції БПП Анатолій Матвієнко.
І свої голоси за таку пропозицію віддали 297 депутатів. Ще п'ятеро — не встигли проголосувати і написали заяви з проханням зарахувати їхні голоси.
"Проголосувати за внесення до порядку денного — це одне, а от проголосувати за зняття депутатської чи суддівської недоторканості остаточно — зовсім інше. Не впевнений, що назбирається 300 голосів за таке рішення, - поділився думками з LB.ua один із членів профільного комітету. — Навіть зібрати 150 підписів за таке рішення дуже складно, тому вкотре це питання може обмежитися популістськими заявами".
Процедурно внесення змін до Конституції триватиме щонаймене до осені.
"Є доручення Верховної Ради створити робочу комісію для напрацювання змін до законопроекту. Крім цього, після голосування за основу його потрібно направити в Конституційний Суд. Отримавши його погодження, можна голосувати вцілому, для цього треба 300 голосів. Якщо оперативно працювати, до осені справимось", — каже Леонід Ємець, додаючи, що такі прогнози можливі лише, якщо депутати знайдуть в собі сміливість голосувати за скасування недоторканості.
Казка про білого бичка
Депутати "годують" українців обіцянками зняти чи повністю, чи частково депутатську недоторканість, починаючи з кінця 1990-х. 16 квітня 2000 року це питання навіть виносилось на референдум.
"Громадяни завжди були критично налаштовані до політиків і готові зняти з них все, що можна, включно з недоторканістю... Таке ставлення до депутатів, які колективними зусиллями довели країну до нинішнього стану, хоч час від часу змінювались у парламенті", — зазначає соціолог Євген Головаха.
"Питання про недоторканість — як казка про білого бичка, яку можна безкінечно і безрезультано продовжувати. Я вже напевно з цього світу піду, а політики і далі обіцятимуть, що можна буде їх торкатися після виборів (сміється — ред.)", — додає він.
Втім, соціологічні опитування свідчать, що невелика частина українців заглиблюється в саме питання позбавлення депутатської недоторканості. "В умовах неусталеної демократії дуже легко маніпулювати цим зняттям недоторканності, як засобом переслідування опозиції. Щоразу влада хоче скасувати депутатську недоторканість, а опозиція виступає проти. Тобто завжди виникатиме підозра використання цього питання в політичних цілях", — зазначив Головаха.
Розчаровані президентом
Ініціативу Порошенка щодо скасування депутатської недоторканості експерти оцінюють позитивно, але зауважують, що це питання варто напрацьовувати в комплексних змінах до Конституції.
"Все суспільство і експертна спільнота очікують від президента комплексних змін до Конституції. І дивно, що він подає лише точкові зміни, котрі стосуються недоторканості депутатів та певні зміни правил щодо притягнення до відповідальності суддів. Чи означає це, що він відмовляється вносити комплексні конституційні зміни?!" — зазначає експерт Центру політико-правових реформ з конституційного права Юлія Кириченко.
Критикує експерт і зміст поданого від імені Порошенка законопроекту. "На сьогодні дуже небезпечно просто виключити першу і третю частину ст.80 Конституції, чим фактично ліквідувати депутатську недоторканість, хоча сьогодні варто її обмежити. Згадаймо, що в Україні відбувалось рік тому... Нині нічого не змінилось в плані демократичних перетворень. Законопроект щодо суддів (судова реформа — ред.) говорить про те, що ми поки схильні до перетягування повноважень в бік президента. Прибрати депутатську недоторканість у депутатів може викликати ризик, що через якийсь час опозиційні депутати не зможуть виконувати свої повноваження", — вважає експерт.
Сховатися за депутатським мандатом, на думку Кириченко, практично неможливо.
"Всі розуміють, що в нашій корупційній країні є багато способів, як уникнути кримінальної відповідальності. У парламенті зараз демократична більшість, яка, думаю, у випадку доказів злочинності когось із депутатів, може проголосувати і позбавити його мандату. А отже, депутатську недоторканість знову використовують як політичний піар", — вважає вона.
Щодо судової реформи в експертів виникає не менше зауважень. "Якщо ми не реформуємо Вищу раду юстиції, порядок її формування і передамо їй більше повноважень, проблеми лише зростуть. За Януковича ВРЮ керувалась його ж людьми", — зазначає Кириченко.
З нею погоджується і член правління Центру політико-правових реформ, експерт із судочинства Роман Куйбіда: "Суддя може мати імунітет лише стосовно своєї професійної діяльності. Тобто положення законопроекту, покликані на зменшення їхньої недоторканості, досить позитивні... Разом з тим, одне з положень законопроекту в мене викликає сумніви. "Суддя не несе юридичної відповідальності, крім випадків ухвалення ним завідомо неправосудного рішення, вчинення дисциплінарного правопорушення або порушення присяги”. На мій погляд, ця норма може стати перешкодою для кримінальної відповідальності суддів за вчинення деяких видів злочинів, наприклад, якщо вони втручаються в автоматизований розподіл справ або якщо беруть хабар і ухвалюють законне рішення чи не встигають прийняти будь-яке рішення. Я прихильник того, щоб це положення видалити, аби уникнути маніпуляції".
На ще один недолік президентського законопроекту вказує нардеп від "Батьківщини" Сергій Власенко.
"Йдеться нібито про обмеження суддівської недоторканості. Але я не побачив в законопроекті обмеження, окрім одного випадку — коли суддю піймали під час вчинення або після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину проти життя і здоров’я людини. Тобто коли суддю впіймали на місці злочину по лікоть в крові, тоді її можна звільнити без рішення ВРЮ", — зазначає він.
"Вочевидь, треба говорити про відсутність політичної волі справді проводити реформи. Конституція (з боку президента — ред.) розглядається як вияв політичної боротьби, а не як договір з суспільством... Не можна проводити точково зміни Основного закону, коли суспільство очікує від нього (Порошенка — ред.) реальних реформ. Говорити, що в інтересах громадськості — законсервувати владу в його руках, а він, як “правильний” президент, приведе суспільство, куди потрібно, — це групо. Це свідчитиме про згортання демократії”, — вважає Кириченко.
Деякі експерти зауважують, що критика в сторону команди Порошенка після кількох його законодавчих ініціатив звучить ще досить помірно, зважаючи на небезпеку зовнішньої загрози.
Зауважимо, що це не перший розкритикований законопроект, який подається з Адміністрації президента. Раніше LB.ua писав про законопроект в рамках судової реформи, який відрізняється від нині чинного закону лише на 10% і не змінює саму систему.
Читайте: Чистка судів. Перший крок
Обидва проекти закону підготовлені за підписом заступника голови Адміністрації президента Олексія Філатова. В юридичних колах його характеризують як досвідченого юриста, хоча й дивуються його першими "пробами пера" на посаді в Адміністрації Порошенка.
"Справа в тім, що в питаннях реформ, які ініціює АП, відбуваються серйозні торги між різними політсилами, котрі входять в коаліцію. Тому законопроекти, щовиходять з АП, виглядають, ніби написані на коліні", — зауважує юрист однієї з провідних компаній, знайомий з Філатовим.