За тими ж даними, у структурі зовнішньої торгівлі Росії особливе місце займає Євросоюз, на частку якого в I кварталі 2012 року припадало 49,5% російського товарообігу (у січні-березні минулого року – 47,8%). На країни СНД припадало 14,2% російського товарообігу (16,3%), на країни Митного союзу – 7% (було 7,5%), на країни ЄврАзЕС – 7,3% (було 7,8%).
Ось така історія. А скільки було красивих графіків, мальовничо зображених віртуальних мільярдів. І повний «пшик» на виході. Не дарма Володимир Даль записав приказку: «На Москве толсто звенят, да тонко едят». Мовляв, не плутайте реальність з програмою «Врємя».
На практиці Росія економічно інтегрується до Європи, не забуваючи вішати локшину довірливим сусідам.
А тим часом, товарообіг між Україною і Білоруссю в першому кварталі 2012 року зріс в 1,2 рази, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, і склав близько 1,5 мільярда доларів.
При цьому Білорусь продовжує нарощувати позитивне сальдо в торгівлі з Україною. За інформацією білоруських дипломатів, в I кварталі 2012 року експорт білоруської продукції на український ринок виріс в 1,56 рази – до 1,081 млрд. доларів, а поставки з України скоротилися до 406,2 млн доларів (-19%). Таким чином позитивне сальдо торгового балансу для Білорусії в січні-березні поточного року склало майже 675 млн. доларів.
Пригадаймо, що з 1 березня Київ забороняв ввозити молокопродукти з Білорусі, оскільки в них знайшли антибіотики. А перед тим білоруси знайшли щось у нашому пиві.
Питання: кому потрібна така «вільна торгівля»? З великою ймовірністю, насамперед, Лукашенкові та Путіну.
Бо за січень-лютий цього року, в торгівлі товарами, Україна мала з Росією негативне сальдо 2 млрд. 204 млн. доларів.
Наш товарообіг із країнами СНД справді зростає, але нажаль, для України, він зростає за рахунок підняття цін на енергоносії. Тобто, кооперації фундаментального характеру досі не існує. Винна у цьому не Україна, а Росія, яка зацікавлена в доведенні до банкрутства українських підприємств і купівлі їх за безцінь.
До Росії за січень-лютий цього року експортовано 27,4% усіх обсягів експорту, натомість з Росії отримано 41,4% імпорту. Кому вигідна така торгівля?
По суті, Україна має викривлену (на шкоду, собі) структуру зовнішньої торгівлі.
До країн СНД експортовано 37,4% усього обсягу українського експорту, натомість з країн СНД імпортовано в Україну 48,9% усіх товарів. І лише з Казахстаном невелике позитивне сальдо – 183 млн. доларів
Секрет у тому, що керовані Росією пострадянські структури, однією зі своїх головних функцій мають не допустити нормальної співпраці світу і зокрема, України, із країнами Середньої Азії, а саме з Казахстаном та Туркменістаном.
Із підписаної Миколою Азаровим угоди про ЗВТ СНД, яка ще не вступила в дію, виключені товарні групи, які формують основний товарообіг між Росією та Україною, між Україною та іншими державами СНД. Наприклад, із зони вільної торгівлі з Росією виключені газ і нафта, цукор, зернові. У вільній торгівлі в СНД залишаються переважно дрібні за обсягами торгівлі групи товарів та ті товари, які Росія не в змозі замінити своїми аналогами. Наприклад, продукція машинобудування. Як влучно висловився хтось із російських експертів «це зона вільної торгівлі лампочками».
В обмін на сподівання Миколи Азарова про поступове скасування вилучень, його колега Володимир Путін зауважив, що конкретного графіку зняття вилучень не існує. Тобто, знову інтереси України поставили в лист-очікування до кращих часів, «нових віників» чи може, коли «рак свисне». «Немає більшої пустоти, аніж очікування», – писав Захар Прілепін. А тим часом, пустота в наших братерських відносинах дедалі частіше заповнюється російськими інтересами. В усьому, починаючи з відмови України від вступу в НАТО та здачі Севастополя, закінчуючи найвищою в Європі вартістю газу та вичавлювання українських товарів з російського ринку.
При цьому, Україна вже сьогодні має позитивне сальдо торгівлі товарами з половиною країн ЄС, серед них з Італією, Іспанією та нашими сусідами – Словаччиною, Угорщиною, Болгарією тощо. І Україна могла би розвивати цей потенціал, якби Янукович через політичну параною та відверту тупість своєї адміністрації в зовнішньополітичній сфері, не ізолював Україну. Але це вже зовсім інша історія.