Мова йде про будівництво доріг в Україні. Не секрет, що останнім часом завдяки зусиллям Президента та Уряду та прийнятому Закону про Дорожній фонд видатки на будівництво доріг виросли в геометричній прогресії. Для порівняння в 2014 році на експлуатацію, поточний та капітальний ремонт доріг було витрачено близько 4 мільярдів гривень, то в 2017 році ця сума склала понад 30 мільярдів. А чи виросла геометрично кількість доріг, які відремонтовані в Україні? Відповідь на мою думку очевидна. В чому ж тоді проблема? Відповідь також очевидна - в монополії на будівництво доріг. Бо кошти в цьому випадку трансформуються не в додаткові кілометри відремонтованих доріг, а в надприбутки, які отримують власники підприємств, які ремонтують дороги. А їх в Україні всього на всього декілька та частина з них сидить в Парламенті.
Декілька місяців тому назад я вже звертав увагу на те, як АМКУ їм в цьому сприяє, не допускаючи інші підприємства до участі в тендерних закупівлях. Проте останні рішення Антимонопольного взагалі шедевральні. Зокрема, своїм рішенням номер 8264-р/пк-пз від 23.11.2017 року АМКУ сказав, що будувати дороги в Україні можуть лише ті компанії, які до цього часу протягом останніх трьох років їх вже будували в Україні та які їх будували виключно за технологією "холодного ресайклингу". Тобто, якщо ви іноземна компанія, яка будувала автобани чи віадуки, але не будували доріг в Україні за технологією "холодного ресайклингу" ви не зможете будувати доріг в Україні. Іншими словами ваша компанія збудувала сотні будинків та підприємств, але не мала досвіду встановлення в них туалетів то ви не будете допущені до тендеру на будівництво для прикладу дитсадочка чи школи.
Повторно звернувся до Прем'єр-Міністра України з вимогою надати оцінку таким діям Антимонопольного комітету України. Бо якщо ми хочемо розвитку економіки ми повинні розуміти, що без ефективного Антимонопольного комітету цього ніколи не буде.