Однак, не забуваймо про акцизне навантаження та анонсовані ініціативи уряду по можливому введенню загороджувальних мит на імпорт. Якщо з акцизами ще все зрозуміло – нині вони працюють проти підвищення внутрішніх цін, то повернення до практики обкладання митом імпортних поставок пального в угоду т.зв. вітчизняної нафтопереробки призведе до неминучого зростання вартості в роздробі на величину від 1 грн. на кожному літрі….
Як свідчать дані цінового моніторингу НТЦ «Псіхея», за останній тиждень роздрібні ціни на всі види нафтопродуктів на заправках країни залишалися на досягнутих раніше рівнях. При цьому на ринку спостерігається стабільне зростання дрібно- та крупно- оптових цін на пальне. Не слугують стримуючим фактором, як це було рік тому, й ціни на імпортний ресурс - оптова вартість тут за місяць зросла по А-95-му бензину на 4,23%, по дизпаливу – на 8,37%.
На нашу думку, на найближчу перспективу, аби заспокоїти споживачів, можна з великою часткою ймовірності прогнозувати збереження в роздробі досягнутих за підсумками липня цінових показників. Навіть, незважаючи на те, що наразі спостерігається стабільне зростання у оптових сегментах ринку, сформовані трейдерами в очікуванні пролонгації дії старих стандартів палива, запаси та відчутне скорочення об’ємів внутрішнього споживання дозволять утримувати ціни в роздробі ще як мінімум два-три тижні.
На даний час головним «подразником» ринку є можливе підвищення акцизів на пальне за умови чергового цінового відкату на європейському ринку сирої нафти. Якщо це відбудеться, то вже незабаром ціни як на бензин, так і на дизельне пальне мінімально піднімуться на 20-30 копійок на літрі.
Говорити ж про можливе підвищення цін на дизель у зв'язку з настанням періоду збору ранніх зернових не доводиться. Ринок гнучкий і вже на понад 70% залежний від імпорту палива, - операторам вигідніше заробити на збільшенні обсягів продажів, а не на підвищенні вартості бензину й дизпального.
Є всі підстави вважати, що зовсім інша ситуація з цінами на енергоносії буде спостерігатися за умови введення загороджувальних мит на імпорт палива на догоду т.зв. «вітчизняному виробникові» - ринок буде монополізований і ціна однозначно буде підвищена.
У найближчій перспективі компанії, які контролюють вітчизняні нафтопереробні заводи, конкуруючи з імпортерами й, сподіваючись на позитивне рішення по введенню загороджувальних мит, все ще прагнутимуть і надалі демонструвати урядові власну спроможність забезпечити вітчизняного споживача пальним по прийнятним цінам. Говорячи про вітчизняну переробку у множині, тут ми маємо на увазі плани по придбанню нафтових активів вітчизняним олігархом Дмитром Фірташем. Скоріше за все, це буде зупинений навесні цього року нинішнім власником завод у Лисичанську.
У зв’язку з цим викликає справедливе занепокоєння у експертів нещодавня заява глави Мінекономрозвитку Петра Порошенка, який пообіцяв до кінця літа визначитися з комплексом заходів, що дозволять вивести з кризи українську нафтопереробну галузь. Чиї вуха тут стирчать здогадатися не важко…
За словами Порошенка, очолюване ним відомство має намір ліквідувати стрімке падіння нафтопереробки, яке сталося наприкінці минулого - на початку поточного року. За словами урядовця, всі дії будуть узгоджені з тим, щоб виробники могли запустити виробництво. П.Порошенко переконаний, що влітку рішення буде не тільки прийнято, а й опубліковано. Чекати, коли у нас не працює 70% НПЗ, - недозволена розкіш, - заявив міністр. Він також зазначив, що дії уряду мають бути узгоджені з власниками НПЗ і основними торговельними партнерами України. При цьому не секрет, що на разі головним інструментом виведення переробки в Україні із стагнації є не що інше, як повернення до практики обкладання митом імпорту.
Замість введення обмежень на імпорт нафтопродуктів, які лобіюють власники вітчизняних НПЗ на шкоду інтересам споживачів, експерти рекомендують Кабміну переглянути принципи оподаткування галузі, щоб підвищити її ефективність і привабливість для модернізації. Адже, коли уряд та переробники домовляться, саме група «Приват» та Дмитро Фірташ стануть повноправними власниками ринку нафтопродуктів України, якщо хочете – займатимуть монопольне становище…, оскільки про будь-яку нормальну роботу Одеського та Херсонського НПЗ в найближчій перспективі говорити не доводиться. Потужності останнього придатні сьогодні хіба на металолом, а логістичні схеми відновлення переробки в Одесі нині дають на виході лише «мінус». Реальним же наслідком «створення прийнятних умов» для роботи нафтопереробних заводів в Україні стане зростання роздрібних цін на внутрішньому ринку як мінімум на 1-1,5 грн. на літрі.
При цьому, вважає енергетичний експерт Сергій Куюн, якість вироблених на українських НПЗ нафтопродуктів буде істотно нижче, ніж пальне, що поставляється з сучасних НПЗ в Білорусі, Литві, Польщі і Румунії. Другою складовою негативного впливу на споживача, на переконання експерта, стане підвищення вартості нафтопродуктів, притому як імпортного, так і українського виробництва, оскільки мито - це загальноприйнятий механізм підвищення цін на продукцію внутрішніх виробників.
У «перевагах» перемовин з «вітчизняним виробником» змогли переконатися споживачі, які ще рік-півтора тому намагалися компенсувати свої витрати на паливо, встановлюючи на автомобілі газобалонне устаткування. Адже вони вже стали заручниками суттєвого росту цін на пропан-бутан внаслідок монополізації ринку влітку минулого року….
Разом з тим, заступник директора НТЦ «Псіхея» Геннадій Рябцев вважає, що сьогодні не все так погано - у вересні цінова стабільність на паливному ринку, скоріше за все, збережеться. Вітчизняний споживач повною мірою не відчує здешевлення нафтопродуктів, що протягом усього літа спостерігалося в Європі. Проте винні в цьому не трейдери. Причини - в ініційованій урядом чехарді із щодекадним переглядом ставок акцизу і тривалий процес продовження дії старих стандартів на нафтопродукти. Перша збільшила фінансові ризики та ускладнила планування поставок. Другий призупинив продаж палива майже на місяць. При цьому, попри стабільність цін, вартість нафтопродуктів, зафіксована акцизними експериментами на нинішньому, зависокому для споживача рівні, зумовить подальше скорочення попиту, оскільки заяви про нарощування виробництва низькоякісного, але дешевого сумішевого палива залишаються лише деклараціями.