На перший погляд, нічого дивного. Росія давно вже фігурує на сторінках світових ЗМІ як країна, що розпалює і підтримує міжнародні конфлікти. Отож, вона заслуговує бути критикованою. Але сенсаційність заяви в тому, що Трамп майже за рік свого перебування при владі ЖОДНОГО разу не критикував Путіна і Москву.
Він не дуже добирав слова навіть у стосунках з Китаєм. Але НІКОЛИ не критикував Росію. Щось трохи схоже на словесну перепалку сталося у грудні 2016 року, коли Трамп відгукнувся твіттом на заяву Путіна на нараді з російськими силовиками про необхідність вдосконалення ядерної зброї. Тоді Трамп написав, що США все одно будуть попереду. Але це була бліда тінь критики.
Під час спільної прес-конференції у Білому домі з президентом Румунії Клаусом Йоганісом Дональд Трамп журналістка запитала Трампа, чи поділяє він бачення багатьох східноєвропейських країн про те, що Росія є загрозою і чи буде застосована стаття 5 угоди про НАТО у випадку агресії щодо цих країн. Він уникнув відповіді про Росію, пообіцяв, що США дотримаються своїх зобов’язань і перевів розмову на внутрішні справи НАТО. Дивитися тут на 19:24
Він неодноразово говорив про те, що Росія може бути партнером у вирішенні світових проблем. Він з підкресленим пієтетом ставився до Путіна. Тривалий час існували підозри, що Трамп вирішуватиме ситуацію тв Україні за рахунок згоди неформальне визнання права Росії на володіння Кримом. Власне, таку ідею намагався просувати колишній голова Держдепу Генрі Кісінджер, з яким Трамп мав зустріч у Білому домі.
Можна аналізувати причини, чому Трамп почав критикувати Росію. Одна з них сконсолідованість американського правлячого класу у питанні щодо загрози Росії, яку вона несе безпеці США. Трамп, попри всі свої можливі симпатії до Путіна, не може ігнорувати цього факту. Є й інші причини. Є й інші причини. Але найголовніше греблю мовчання прорвало.
Можна припустити, що це лише перший крок.