Очолював авторський колектив цього, без перебільшення, історичного документа та доповідав його з парламентської трибуни легендарний Юрій Шухевич. Значний особистий внесок у підготовку остаточного тексту законопроекту, погодження з усіма заінтересованими учасниками законотворчого процесу та забезпечення позитивного голосування у залі Верховної Ради зробив Заслужений юрист України, кандидат юридичних наук Ігор Мамонтов. Мені також випала честь бути залученим до вироблення концептуального бачення проекту вищезгаданого Закону.
Наступним кроком має стати затвердження Кабінетом Міністрів України підзаконного акта – порядку надання статусу учасника бойових дій (УБД) особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті. Відповідна постанова запустить механізм документального підтвердження участі вояків у борні за нашу державність протягом 1940–1960-их років. Розробкою даного проекту нині опікується Міністерство соціальної політики, яке повинне подати його на розгляд Уряду не пізніше 25 лютого 2019 року, щоб забезпечити набрання чинності одночасно із самим Законом, тобто 26 березня.
Активну позицію з цього питання обстоює Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі – Служба), яка продовжує здійснювати свої повноваження у повному обсязі до моменту набора правонаступником – Міністерством у справах ветеранів – 30 відсотків штату співробітників. Такий процес ще не розпочато. Тому Службою внесена пропозиція покласти прийняття рішень про надання статусу УБД воякам ОУН і УПА на вже існуючі комісії Міністерства оборони, які функціонують у обласних та Київському міському військових комісаріатах.
Згідно з пунктом 10 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого наказом Міністерства оборони від 7 травня 2015 року №200, на вказані комісії військових комісаріатів покладається, зокрема, вирішення питань про визнання учасниками бойових дій осіб із числа колишніх партизанів та підпільників.
Враховуючи, що збройні формування ОУН і УПА фактично вели підпільно-партизанську визвольну боротьбу в Україні у ХХ столітті, запропонований Службою варіант є найоптимальнішим з точки зору управлінської логіки та оперативності надання соціального забезпечення сотням далеко не молодих героїв, котрі потребують невідкладної турботи з боку держави, за незалежність якої вони воювали. Саме для цього передбачається застосування апробованих військкоматами підходів при розгляді заяв вояків, що подаватимуться ними в зручному режимі – за місцем реєстрації осіб.
Необхідно лише конкретизувати підстави для одержання статусу УБД новою категорією громадян. Службою пропонується вважати достатньою наявність одного або кількох документів про безпосереднє залучення до виконання бойових завдань, серед яких:
- архівні, історичні, судові та інші документи, підписані та завірені печаткою установи, що видала документ, які підтверджують характер діяльності заявника у відповідний період;
- документи про нагороди та військові ступені борців за незалежність України, грамоти, відзнаки, фотографії відповідного періоду подій;
- матеріали діяльності відповідних формувань, історичні джерела періоду збройної визвольної боротьби, де зазначені прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) заявника, а також інформація про його діяльність у таких формуваннях;
- письмові свідчення осіб (не менше двох), яким буде раніше надано статус УБД за цією процедурою, або осіб, які є свідками цих бойових дій, проживаючи у той час у місці таких подій, що підтверджується документально.
Прийняття Кабінетом Міністрів України запропонованої Службою редакції, надісланої до Міністерства соціальної політики (визначений Урядом розробник проекту акта), створить правові підстави для якнайшвидшої видачі органами Міністерства оборони посвідчень УБД воякам ОУН і УПА, що дозволить їм повною мірою скористатися перевагами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».