На початку червня Кабінет міністрів зареєстрував податковий законопроект №5600, який влада презентувала як "антиолігархічний". Щоправда, такий статус є істотно перебільшеним. В проекті справді є речі, які стосуються великого бізнесу, але це лише маленька частина. Левова частка законопроекту стосується всіх платників податків – як власників великих холдингів, так і звичайних громадян.
Якщо об’єктивно, то законопроект можна і потрібно було б поділити на три змістові частини – підвищення податків для великого бізнесу, “ресурсні” податкові зміни під бюджет, зміни податкових правил для всіх. Тому і аналізувати законопроект є сенс за такою самою логікою.
“Антиолігархічна” частина: підвищення ставок для великих фінансово-промислових груп.
В цій частині варто згадати підвищення ставок екологічного податку, який сплачують в основному великі металургійні та інші заводи, ТЕС та ТЕЦ. Це також підвищення ренти на видобування залізної руди, що вплине на всім відомі металургійні компанії. Це і скасування пільги з податку на "зелену" енергетику – по факту, просто зменшення зеленого тарифу.
Бізнес каже, що таке підняття необґрунтоване. Уряд, в свою чергу, шукає гроші для наповнення бюджету. Справедливо це чи ні – це предмет постійної дискусії між великим бізнесом і Мінфіном.
“Ресурсні” зміни під Держбюджет
Друга частина – це стандартний пакет податкових змін, який Мінфін щорічно подає під Держбюджет. Це виключно ресурсні норми, які стосуються всіх платників податків.
Сюди потрапили, наприклад, звичайна індексація податків, підняття акцизу на пиво та інші подібні норми.
Таке підвищення відбувається щороку. Результатом буде хоч і незначне, але підвищення для споживачів вартості товарів та послуг, наприклад, мобільного зв’язку, цигарок чи пива.
Антиліберальні зміни для всіх
Найбільша третя частина не стосується ані олігархів, ані механічного підняття ставки податку. Найбільше норм Мінфін запропонував в частині зміни правил, які будуть стосуватися кожного. І саме ця частина викликала, мабуть, найбільшу критику від підприємців, зокрема на робочих групах, які ми проводимо по цьому законопроекту. Якщо узагальнити, її можна описати так: податкова отримає більше повноважень, а бізнес буде змушений платити більше податків.
Перше – це розширення повноважень контролюючих органів.
Наприклад, податкова зможе через суд забороняти виїжджати за кордон керівнику підприємства, у якого є податковий борг.
Найбільше обурення бізнесу в цьому блоці викликає право податківців описувати майно в податкову заставу по кожному випадку, коли контролюючий орган донарахує податкові зобов'язання. Якщо спростити, податкова може по факту заборонити розпоряджатися майном підприємства, якщо за результатами перевірки контролюючий орган вирішить, що підприємство недоплатило податків у бюджет.
В чому загроза. Зараз майже кожна документальна перевірка завершується виявленням нібито порушень. Звичайно, підприємець може судитися з податковою, і в більшості випадків навіть виграє позов. Втім, суди можуть тривати роками. За цей час може простоювати техніка, зриватися контракти, і врешті-решт підприємець виграє суд, але втратить бізнес.
По таких питаннях бачимо чітку межу – бізнес та експерти категорично проти, а податківці та Мінфін, що зрозуміло, цілком за.
Друге – це розширення бази оподаткування окремими податками та підвищення окремих податків для звичайних громадян.
Так, уряд пропонує оподатковувати ПДВ продаж житла. Така норма матиме наслідком подорожчання житла аж до 20%. А ті, хто зараз вклали кошти у будівництво квартир, вже на стадії підписання основного договору отримають неприємний сюрприз у вигляді необхідності доплати ще цих 20% ПДВ.
Не менш істотним є встановлення мінімального податкового зобов'язання для сільськогосподарських земель. Це мінімальна сума податку, яку повинні сплатити власники землі із ділянки площею понад 0,5 га. Для громадян, які мають паї і не здаватимуть їх в оренду, мінімальне податкове зобов'язання буде означати просте збільшення земельного податку, подекуди у 17 разів. Якщо зараз людина з невеликою ділянкою сплачує в середньому близько 270 грн/га, то після ухвалення цього закону ця сума може досягати приблизно 1,5 тис грн/га. Таке підвищення вплине не на великі агрохолдинги, а виключно на невеликих фермерів і звичайних селян, які мають землю.
В додаток до цього, уряд додає норму, яка змусить селян сплачувати ПДФО з продажу самостійно вирощеної продукції, якщо сукупна площа земельних ділянок на яких він вирощував цю продукцію перевищує 0,5 га. Тобто, якщо ця норма стане законом, то більшість з тих, хто продає свою продукцію на ринках, повинні платити 19,5% від виторгу. Зараз такий податок з вирощеної продукції повинні платити лише власники понад 2 га землі.
І це ще далеко не всі явно фіскальні норми, зашиті у законопроекті №5600. Багато схожих пропозицій є і в нормах про оподаткування ПДФО продажу фізичними особами третьої і кожної з наступних квартир, і в нормах про оподаткування податком на прибуток інвестованих коштів тощо.
Виходячи з цього давайте чесно говорити, що законопроект не можна назвати антиолігархічним. Бо навряд чи фермерів, покупців квартир чи всіх власників сільськогосподарської землі можна віднести до олігархів. Цей законопроект – про антиліберальне збільшення податків для всіх.
По хорошому, цей проект потрібно було б поділити на три і подавати окремо. Окремо реальний "антиолігархічний", окремо індексацію ставок податків і їх підняття і окремо всі інші речі, які опинилися в цьому проекті. І тоді проводити професійну дискусію по кожному із них.