Прем'єр Канади Джастін Трюдо вже засудив подію, заявивши що таким випадкам не місце в Канаді. Разом з тим, політика Канади за правління Трюдо навпаки провокує збільшення рівня неспокою в суспільстві. Рівень адаптації до нового суспільства великої частини мігрантів катастрофічно низький : люди ісламської культури вкрай важко і фрагментарно сприймають правила життя серед канадців. Важко дається і толерація до гей-спільноти, яка вважається неприпустимою у ісламських країнах, однак всіляко демонструється ліберальною владою Канади. На грунті міжкультурних протиріч і виникає більшість конфліктів, що призводять до терористичних актів, як у Квебеці. Разом з тим, Джастін Трюдо відкрито позиціонує себе як промігрантського політика, надає громадянство і приймає до країни велику кількість охочих щороку.
Політика мультикультуралізму у існуючому її вигляді вже встигла провалитися у ЄС, про що заявляла навіть очільниця ФРН Ангела Меркель, яку теж часто критикують за промігрантську позицію. Люди, потрапляючи в іншокультурне середовище не можуть одразу прийняти увесь культурний багаж Західного світу: вони-бо є носіями зовсім іншої культурної традиції, і очікувати швидкої адаптації до абсолютно чужого суспільства є відверто неприпустимим. Нажаль, велика частина мігрантів з ісламського світу так і залишається поза нормальним життям у новій країні, не можучи знайти собі навіть роботу. І проблема ні у злому ринку праці Західного світу, якому вочевидь все менше потрібні низькокваліфіковані робітники з третього світу, ні у самих мусульманах, проблема радше у суворій реальності, яка і породжує і ісламізм, і ксенофобію. Дональд Трамп, закриваючи США для мігрантів, очевидно постарався зберегти своїх громадян і навіть громадян інших країн, від міжкультурного зіткнення, яке неодмінно могло привести до жертв. Чи дійсно це був вартісний крок? Покаже лише статистика терористичних загроз всередині США, разом з тим, сьогодні своїх жителів ховатиме Канада. Якоюсь мірою, їх життя були платою за мультикультурність політики.