Закон «Про очищення влади» можна назвати каменем спотикання між Радою Європи та українською владою. Ще півроку тому Венеціанська Комісія зробила одну із своїх найбільш жорстких заяв – вимагала зупинити дію цього закону. Найбільше критики пролунало в частині люстрації суддів. У свою чергу українська влада пообіцяла змінити Закон «Про очищення влади», але і досі цього не зробила. Висновок експертів Венеціанської комісії щодо закону «Про очищення влади» може бути дуже жорстким, якщо не сказати критичним. До цього, як бачимо, вже готуються українські посадовці, які відповідальні за люстрацію в країні, або ж є її ідеологами.
Так, минулого тижня піж час години запитань до уряду міністр юстиції Павло Петренко несподівано заявив, що «люстрацію ніхто не зупинить»
А фотокори Депутати.ФотоЛікс зафіксували не менш цікаву переписку голови Комітету Верховної Ради із запобігання та протидії корупції Єгора Соболєва із головою департаменту люстрації в Мінюсті Тетяною Козаченко. Які обговорювали зміни до закону про люстрацію і необхідність посилення позицій Венеціанської Комісії в них.
Напередодні чергового засідання пропоную згадати, на включенні яких саме позицій наполягала Венеціанська комісія у законі про люстрацію.
***
Позиція Венеціанської комісії щодо українського Закону «Про очищення влади» є незмінною. Закон потребує суттєвого доопрацювання, він не відповідає базовим європейським стандартам з дотримання прав людини. А також не відповідає критеріям люстрації, визначеним резолюціями Ради Європи.
У майбутньому, якщо уряд не змінить своє ставлення до цього питання, це загрожує повним провалом процесу люстрації в Україні. І справа не в політичній площині, а суто в юридичній.
На яких саме правках до закону і зараз наполягають експерти Венеціанки?
• Перше і основне – відповідальність з питань люстрації повинна бути індивідуальною. Вина кожної конкретної особи повинна бути доведена.
• Друге – це створення окремого незалежного органу, який відповідав би за проведення люстрації в Україні. Експерти Ради Європи наполягають, що орган, відповідальний за очищення влади, має бути незалежним від уряду (сьогодні ж, відповідно до Закону «Про очищення влади», Люстраційний комітет працює при Міністерстві юстиції України).
• Третє – захист від розголошення інформації щодо осіб, по яких проводиться люстраційна перевірка. До того моменту, поки така перевірка не буде завершена. Списки людей, які, нібито, підпадають під дію закону про люстрацію, до моменту її завершення не повинні обговорюватись публічно ані міністрами, ані депутатами, ані громадськими активістами - це елементарний захист ділової репутації та приватного життя. Не може людина бути визнаною винуватою, поки її вину не доведено в суді. Так само і в процесі люстрації. Венеціанська комісія висловлює велику стурбованість з приводу того, що в Україні процес люстрації перетворився на звинувачення в бік один одного і має велику політичну складову.
• Четверте: Венеціанська комісія не рекомендує застосовувати Закон «Про очищення влади» до внесення змін та приведення його у відповідність із стандартами Ради Європи. На жаль, українська влада на це не воліє звертати уваги, і процес люстрації в нашій країні, що не відповідає європейським стандартам, триває повним ходом.
• П’яте: Люстрація суддів повинна відбуватись за окремим законом. Претензія ВК полягає в тому, що суддів не можна люструвати за процедурою, яка виписана в Законі «Про очищення влади», оскільки вона не відповідає Конституції України.
Ці та інші зауваження чітко зазначені у висновку європейських експертів.
За останні півроку урядом була проведена велика імітація роботи. У той час, коли від української сторони чекали реальних дій.
***
Чому експерти Венеціанської комісії виступають з критикою цього закону? Адже фахівців Ради Європи аж ніяк не можна назвати захисниками інтересів корупціонерів в Україні. Експерти Венеціанської комісії пояснювали і продовжують пояснювати українській владі: закон написаний неправильно, і його наслідками можуть стати масові виграшні позови проти України в ЄСПЛ, по яких в майбутньому доведеться виплачувати компенсації з українського бюджету. Але влада продовжує закривати на це очі.
Нагадаю, що такі приклади в історії вже були.
На початку 2000 у Сербії, після розпаду Югославії, було невдало проведено люстрацію суддів: прийнято рішення про повну заміну складу суддівського корпусу, не дослухавшись до рекомендацій Ради Європи. А в 2010-му кілька звільнених суддів направили скаргу до Конституційного Суду Сербії, який своїми рішеннями визнав, що процес не відповідав загальноприйнятим нормам і порушував право на справедливий суд.
Згодом Європейський суд з прав людини поновив повністю всіх суддів на посадах.
І зараз в Сербії є досить великі проблеми із правосуддям, оскільки суди переповнені вдвічі! Переповнені саме через те, що процес люстрації судової системи відбувався не у відповідності до стандартів Ради Європи.
***
Чого очікує від процесу люстрації українське суспільство? Щоб з органів державної влади були звільнені корупціонери, які грабували нашу країну.
На жаль, поки що цей процес проходить точково і не досягає конкретної мети – очищення влади. Під люстрацію попадають в основному чиновники «середньої ланки», функціонери, люди, які просто довгий час працювали на держслужбі, але далеко не ідеологи схем і прийняття рішень. Корупція нікуди не зникла – про це говорять і Президент, і Прем’єр-міністр, і депутати, які з цією «корупцією» показово борються.
Поки що в Україні Закон «Про очищення влади» застосовується досить спірно, і немає жодних гарантій, що якщо ми і в подальшому не дослухаємось до рекомендацій Ради Європи, чи не отримаємо ми схожу із Сербією ситуацію.
А люстрація як ідея може бути просто скомпрометована.
Тому будемо чекати висновку Венеціанської комісії, чергове засідання якої відбудеться вже 19-20 червня цього року.