Наприклад, будівництво Палацу правосуддя на перетині бульвару Дружби народів та вул. Старонаводницької. Ділянку площею 4.3 га було виділено Вищому господарському суду у 2012 році для будівництва адміністративної споруди. На її зведення передбачалось витратити 4 мільярди гривень бюджетних коштів. На засіданні земельної комісії ми рекомендували скасувати рішення попередньої Київради і повернути у власність громади міста цю ділянку. Вилучення земель з переліку зелених зон заради створення розкішних умов для роботи суддів вважаю неприпустимим. В списку найзеленіших міст Європи Київ вже давно не на перших позиціях. Але що робити далі з цією ділянкою, будемо радитись з громадськістю. Адже будівництво вже розпочате, витрачені бюджетні кошти, а ще одна недобудова навряд чи прикрасить наше місто.
Інша відома історія - вертолітний майданчик Януковича на Парковій дорозі. Цей об’єкт вже готовий. Побудований в історичному та ще й зсувонебезпечному місці. Зносити його недоцільно. Що робити далі з цим «спадком» від колишньої влади, громада має визначитись. Так само як і щодо Гостинного двору. Його вдалося врятувати від знищення, але для приведення цієї історичної пам’ятки в нормальний стан потрібно ще докласти руки.
Є приклади, коли конфлікт між забудовником і громадськістю вдається залагодити через компроміс. Зокрема, замість торгівельного комплексу на вул. Серафимовича, 6-а у Дніпровському районі буде сквер, а забудовник, якому мешканці прилеглих будинків так і не дали розпочати будівництво, отримає ділянку в іншому місці. Розійшлися миром і з забудовником, що зводить спортивно-торгівельний комплекс на перетині Леся Курбаса та вул.Академіка Корольова, де жителі мікрорайону також хочуть сквер. Домовились, що на частині ділянки, яку виділили під будівництво, буде зелена зона.
Читайте такжеСкандальная стройка на Дарнице в Киеве обросла огромным забором
Надзвичайно складні випадки – скандали довкола будівництва житла. Особливо якщо вже зведено кілька поверхів, на що витрачені кошти інвесторів, які вклали їх в свої майбутні квартири. Відібрати у забудовника ділянку, як пропонують деякі з найбільш радикально налаштованих колег, легко, але що робити з людьми, які втратять свої кревні і залишаться без квартир? Надання допомоги кільком сотням жертв нових «еліта-центрів» міський бюджет просто не потягне. Тож маємо знайти інший спосіб, ретельно зваживши всі «за» і «проти» в кожному конкретному випадку.
І на останок. Деякі конфлікти між забудовниками і киянами тривають понад десять років, і вирішити їх швидко неможливо, як би того не хотілось. Але закривати очі на існуючі проблеми ніхто не збирається, будемо шукати нестандартні варіанти і розв’язувати конфлікти з максимальним врахуванням інтересів і громадськості, і інвесторів. Часи, коли кияни кидаються під екскаватори, ламають паркани на будівельних майданчиках і виводять з ладу техніку, протестуючи проти появи чергової «свічки» замість парку, мають піти в минуле. Так само, як і тривожні очікування інвесторів з приводу того, що розпочатий з дотриманням всіх законодавчих норм проект буде зупинений «професійними протестувальниками».