Російська окупація Криму відсунула тему президентської кампанії в Україні на другий план. Більш того, сьогодні зрозуміло, що оголошена нам війна стане найважливішим фактором, що визначатиме результати майбутніх виборів.
Путін, як бачимо, поспішає. Уся ця клоунада з перенесенням дати "референдуму" з 25 травня на 30 березня, потім на 16 березня свідчить про одне: чим довше російські бойовики та ряджені "казаки" перебуватимуть на території Криму, тим менш популярною тут ставатиме ідея сепаратизму. Уже зараз бойовики з автоматами викликають роздратування у багатьох кримчан.
– Я раніше був "москалем", – поділився з автором цих рядків диригент хору музичного театру в Сімферополі Володимир Ніколенко. – Але все, що діється, зробило мене українським патріотом. Це ж божевілля якесь – усі ці танки, автомати, "тигри"... Нормальна людина не може хотіти окупації. Якщо буде референдум, вони зроблять будь-який результат, хто ж їх проконтролює? Люди залякані...
За соціологічними даними, жити з Росією в одній державі хоче 41% кримчан. Справді, це високий показник, але більшість все-таки проти, й надалі кількість прибічників російського протекторату може падати.
Ще одним фактором гарячкової поспішності Путіна може бути провал первинного плану, за яким більшість українських військовослужбовців мала скласти зброю і присягнути на вірність "народу Криму". Але ні залякування, ні гроші не допомогли. Ганьбитися такою присягою, крім адмірала-зрадника Березовського, ніхто не захотів. Тому в Москві прийнято рішення проголосити Крим територією Росії вже зараз, а всіх українських військових – окупантами, що маріонетковий парламент автономії негайно й зробив.
...Надалі передчуття війни в Україні, схоже, тільки посилюватиметься. І вся президентська кампанія будуватиметься на цьому тяжкому тлі.
Останні соціологічні опитування, проведені "Соцісом" та КМІС із 25 лютого по 4 березня, показали, що фаворитом перегонів став Петро Порошенко, рейтинг якого за останні два-три місяці зріс дивовижно швидко. Кличко, який ще місяць тому, лідирував серед опозиційних кандидатів, на порядок відстає від Порошенка. На запитання, за кого ви готові голосувати на виборах зараз, громадяни України відповіли так: за Порошенка –21%, за Кличка – 15%, за Тимошенко – 10%, за Тігіпка – 7%. Із тих, хто прийде на вибори (а саме ця категорія громадян визначає їх результат), за Порошенка проголосує 31%, за Кличка – 21%, за Тимошенко – 14%, за Тігіпка – 10%.
На перерозподіл симпатій, очевидно, вплинуло кілька чинників, зокрема вибуття Януковича зі списку претендентів, відмова Яценюка й готовність Тимошенко, а також чергова заявка на участь у виборах Тігіпка.
До виборів залишається два з половиною місяці. В умовах стабільності уже все було б зрозуміло й прогнозовано. Проте нинішні реалії не дають можливості робити категоричні висновки. Петро Порошенко, схоже, "обростає" ядерним електоратом, погляди якого можна описати словами патріотизм, європейськість, миролюбність. Порошенко в очах українців втілює всі ці риси.
Далі симпатії виборців, напевне, залежатимуть від кроків чи пропозицій, які дадуть можливість почуватися безпечніше.
Росія, судячи з усього, намагатиметься зірвати вибори або принаймні унеможливити їх проведення в частині України, щоб потім заявляти про нелегітимність влади. Але для нас це нічого не міняє. Крім того, що нам, як казав ще у 20-ті роки український поет, росіянин Микола Хвильовий, треба швидше "до Європи, подалі від Москви".