Звичайно, вихід одного з найпотужніших (у економічному, військовому та і політичному планах) членів з Євросоюзу не може не позначатися на стані справ у самому об’єднанні. Це – величезний, екстраординарний виклик. Значна частина уваги політикуму, дипломатії європейців у наступні два роки буде прикута до вирішення цього безпрецедентного питання. Отже, можна припустити, що перефокусування зусиль позначиться на підтримці Євросоюзом і України.
Утім, такий прогноз висловлювали всі експерти ще рік тому, коли у Британії відбувся референдум, але нічого подібного не сталося. Тому, думаю, що якщо ЄС і зменшить свою підтримку України, то не через Брекзит, а через саму Україну – особливо якщо ми і далі вперто не демонструватимемо результатів у боротьбі з корупцією, не дослухатимемося до порад і зауважень, які нам самим вигідні.
А тепер про хороші новини. Чомусь в Україні мало хто говорить про позитивну сторону Брекзиту, а вона є – та ще й яка! Британія належить до табору тих країн у ЄС, які найпослідовніше і найжорсткіше виступали за покарання Росії через агресію проти України. Я можу уявити, що ЄС, наприклад, відмовиться від політики санкцій – достатньо лише ветуючого голосу однієї з майже тридцяти країн (а так би мовити троянських, проросійських «коней» там вистачає). Але я не вірю, що від цієї політики відмовиться Лондон, який на власному досвіді знає, що таке російське зухвале втручання. Згадати хоча б отруєння полонієм Олександра Литвиненка, якого вважали ворогом у Кремлі.
Більше того, після Брекзиту Лондон не буде обмежений страхами інших країн Європи, які дотримуються позиції обережних санкцій щодо Москви. Відомо, що британський уряд виступав за більш жорсткі обмежувальні заходи проти Росії, але деякі з європейських держав не підтримали такий підхід.
Нинішній уряд Британії неодноразово заявляв про свою беззаперечну підтримку України. У нас звикли говорити про підтримку США, багато компліментів лунає на адресу Канади чи Литви. Утім, незаслужено часто забуваємо про британців, які надають не меншу допомогу - і в плані військових навчань, і в плані боротьби з корупцією, і навіть боротьби з російською пропагандою (так звані стратегічні комунікації).
Ще зовсім нещодавно наш інформаційний простір ряснів переляканими коментарями з приводу нового міністра закордонних справ Сполученого Королівства Боріса Джонсона. Мовляв, один із батьків Брекзиту, критик Євросоюзу навряд чи перейматиметься підтримкою України. Але він перейнявся. Уже відбулося два його візити до України. І кожен приїзд завершувався новими домовленостями про ще сильнішу підтримку британцями українців. Тому не варто передчасно панікувати. Не такий страшний Брекзит, як його малюють.