Про новації
Законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в тому числі сільгосптоваровиробників" названо “аграрним”, а окремі, навіть поважні ЗМІ, встигли охрестити цю подію “реваншем агрохолдингів”, назвавши поверненням “скандальних пільг” аграріям. Хоча насправді від нового законопроекту, якщо він все таки буде ухвалений, виграють всі і підприємці і прості українці.
Головною новацією закону є введення єдиного публічного реєстру заяв на бюджетне відшкодування; запровадження обов'язку відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості надходження заяв. Це та норма, яка найбільше потрібна бізнесу.
Адже у чиновника завжди була спокуса скористатися темою відшкодування для тиску на бізнес, коли таке відшкодування відбувалося для одних в автоматичному режимі, а для інших — у “ручному”. В результаті в країні вибудувалася ціла система “тіньової економіки”, де за певний відсоток конвертаційні центри допомагали підприємцям, в основному середнім, повернути хоча б частину ПДВ, яке “зависало” у податковій системі.
Вимога публічності у відшкодування ПДВ була однією з основних ще під час перших страйків аграріїв. Фермери, підприємці, як правило, є сумлінними платниками податків, а проблеми виникали тільки у відносинах з корумпованою системою через відсутність прозорості. Тепер є шанс, що відшкодування ПДВ стане прозорим.
Про вигоду для українців
Другий важливий пункт, що викликає чи не найбільше критики окремих людей, очевидно, далеких від реальної економіки — це відновлення до 1 січня 2018 року дії спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
Хочеться нагадати, що спецрежим ПДВ був лише компенсацією, яка дозволяла українським аграріям конкурувати. Кошти акумулювалися і вкладалися у виробництво. При цьому найбільше від цього режиму вигравали не великі агрохолдинги, як представляють у ЗМІ, а переважно м’ясне та молочне тваринництво, малі та середні господарства, які забезпечують продуктами харчування, у першу чергу, український ринок. Через скрутну економічну ситуацію, пов’язану в тому числі і з різким знеціненням національної валюти, що є не в останню чергу наслідком непродуманої діяльності уряду, агровиробники у кращому випадку вийшли на беззбитковість у цьому році. При цьому вони апріорі перебувають у нерівних умовах зі своїми європейськими та американськими колегами. У перших є дотації на рівні 200-500 Євро на гектар. Інші мають доступ до кредитів під 3-5 % річних. Український виробник не має ані першого, ані другого і змушений орієнтуватися виключно на свої оборотні кошти. Ці кошти йому і давав спецрежим ПДВ.
Якщо відійти від фінансів, то безпосередньо простим людям скасування спецрежиму ПДВ загрожувало повним зникненням з полиць магазинів українського м’яса, молочних продуктів. Ціна на них могла вирости на 40 % і більше. Також варто нагадати, що сільське господарство і переробка становлять на сьогодні близько третини ВВП, майже 15% зайнятого населення, і один період складала 38 % валютних надходжень. Різке падіння у цьому секторі призвело б до загострення проблеми безробіття і ще більшого знецінення національної валюти, що напряму впливає на купівельну спроможність кожного українця.
Висновок
Кошти для збалансованого бюджету потрібно шукати в інших місцях, зокрема через оптимізацію державного апарату. У нас сьогодні в НБУ працює у двадцять разів більше працівників ніж в Центробанку Швеції. При цьому ВВП Швеції на душу населення приблизно у 23 рази вищий, ніж ВВП на душу населення в Україні. Теж саме можна сказати про доходи. Тож треба оптимізувати державні витрати, закривати офшорні діри, створювати податкове законодавство таким чином, щоб у бізнесу не було потреби виводити кошти в офшори.
Ухвалений же комітетом проект має бути розглянутий парламентом і вступити у дію у вигляді закону. Тоді ми врятуємо Україну від економічного краху і соціальної кризи.