Сотні раз не погоджувався, критикував Мінфін і ще більше буду робити це в майбутньому. Але це той момент, коли вся твоя сутність встає на його захист і говорить – шановний Володимире Борисовичу, ваше рішення є алогічним та політично не правильними. Ваше рішення є руйнівним та деструктивним. Ви руками Мінюсту знищуєте фінансову стабільність держави і такого допустити не можна. Маю надію, в.о. міністра фінансів також не буде погоджувати дане рішення.
А тепер по суті.
Після публічного скандалу з міністром фінансів Олександром Данилюком на засіданні КМУ, ЗМІ поширила інформацію про те, що в кінці червня, на закритому засіданні КМУ було прийнято рішення про перепідпорядкування ДФС (від Мінфіну напряму до КМУ) та про позбавлення обов’язкового права Мінфіну погоджувати всі нормативні акти Уряду. Політичні причини даного рішення опускаємо. Вони мені не цікаві.
Через запит отримав документ, яким Уряд хоче позбавити повноважень Мінфін та зауважив декілька важливих моментів.
Перший, це все робиться за допомогою Мінюсту, що цілком очікувано.
Другий, документ датований 23 травня 2018 року. Дата за місяць до публічного скандалу. І ти одразу насторожуєшся. Документ розроблений не після публічного скандалу, а задовго до нього.
Одразу намагається зрозуміти, що відбувалося в даний день. Саме в цей день відбувається засідання КМУ на якому розглядалося ряд цікавих питань. Серед них фінансування доріг, ДСНС та розподіл 4 млрд грн ДФРР.
В листі Мінюсту зазначається, що документ розробляється на підставі підпункту 13 пункту 3 протоколу №19 засідання КМУ від 23 травня. Лист даного міністерства датований тим самим днем, що і засідання КМУ. Оперативно спрацювали. Чому треба було розробити даний документ та терміново погодити його. В одноденний термін. Цікаво, чому така терміновість?
Можливо суть питання зводиться до банального – перерозподілу коштів і того факту, що працівники Мінфіну не погоджували різноманітні «бажалки» з питань розподілу коштів на дороги, на реформу державної служби (1,2 млрд грн не розподілено, а уже пройшло ШІСТЬ місяців. Про це буде окремо пізніше) на регіональний розвиток? Оскільки якщо вони погодять, рано або пізно до них прийдуть гості з силових відомств і почнуть задавати дуже не зручні запитання.
А якщо подивитися детальніше то зауважуєш дивні співпадіння. Перше співпадіння - виходить, що саме цей день, 23 травня, Уряд приймав рішення про перерозподіл 4 млрд грн на фінансування Державного фонду регіонального розвитку, яким підтримав 477 проектів з регіонів. Друге співпадіння – в день коли Комітет ВРУ з питань бюджету давав згоду на звільнення міністра О.Данилюка він розглядав питання погодження розпорядження КМУ про витрати ДФРР. Ці два питання були внесені з голосу народним депутатом від Опозиційного блоку К.Павловим (голова підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку). Якщо це так, тоді можна оцінити вартість посади міністра фінансів. Вона становить 4 млрд грн.
Третій, суть документу яким вносять зміни в регламент полягає в тому, щоб позбавити обов’язкового права Мінфін погоджувати нормативні акти КМУ, а надати право мовчазної згоди. Зробити його беззвучним. Це ж так інколи вигідно. Щоб Мінфін промовчав, а не дав обов’язкового висновку та позиції за яку він би відповідав.
Як аргументує Мінюст в пояснювальній записці, це зроблено з метою вдосконалення процедури підготовки та прийняття урядових рішень. Окрім цього, на думку міністерства практичне впровадження цієї норми засвідчує про необхідність спрощення процедури погодження проектів актів. Та погодження документів Мінфіном відбуватиметься у випадку, коли стосуватимуться компетенції цього міністерства.
Ви серйозно? Це ж точно порушує баланс фінансової стабільності.
Четвертий, Мінфін виключили з переліку обов’язкових, а Мінекономрозвитку чому не включили? Якими такими особливими питаннями завідує дане міністерство, щоб погоджувати всі документи з ним?