На засіданні Комітету ВРУ з питань бюджету буде розглядатися документ - "Основні напрями бюджетної політики на 2019 - 2021 роки". Дуже теоретично, на четвер, можуть дане рішення включити до порядку денного та голосувати в залі, щоб його підтримати або провалити, враховуючи останні події навколо Міністра фінансів. Основні напрямки бюджетної політики - це програмний документ, який визначає основні рамки (дороговказ) для розробки бюджету Міністерством фінансів. Він приймається постановою ВРУ. Не закон. Не підписується Президентом. Він має інше змістовне та юридичне наповнення.
Перед тим, як кожна сторона (КМУ та окремі народні обранці), будуть висловлювати свою точку зору, зазначу наступне - фундаментальне і те, що не дає досягти бажаного позитивного результату:
1) відсутність єдиного бачення щодо документу (форма, зміст та мета) в розробника (Мінфін) та хто його затверджує (ВРУ). За умови різного бачення, без дискусії та находження єдиного знаменника, результат ніколи не буде позитивним;
2) велика частина людей, які приймають рішення, не розуміють суті даного документу, його ролі та природи. Це не через те, що вони погані. Це через те, що вони професійні в інших сферах!
Тому представникам Уряду слід активно працювати з депутатами та пояснювати їм, що це за документ та який він має бути. Під час сьогоднішніх дискусій в Комітеті, а потім у залі під куполом ВРУ, кожна з сторін буде використовувати спеціально або підсвідомо маніпуляції. Таким чином, не свідомо ображаючи іншу сторону.
3) щодо самого документу: документ написаний формальною мовою для того щоб бути прийнятим ВРУ, а також отримати мінімум критики. Документ написаний досвідченими державними службовцями, щоб не підкопатися. Для мене він "прісний", занадто формальний. Для мене віз без емоцій.
Очікується, що документ отримає багато змістовних і політичних зауважень. Його прийняття або відхилення не вплине на позицію Мінфіну щодо питання формування бюджету. Мінфін має "своє бачення" щодо бюджету - і це балансує в теперішній не простій ситуації.
При розробці "Основних напрямів" все починалося так добре: цілі, завдання, КРІ, обґрунтування політики... Тут, Мінфін "не дожав" міністерства, щоб отримати стелі видатків та інші речі, які змінили б змістовне "наповнення даного документу".
Хоча, Мінфін в любому випадку був би критикованим.
4) в нас не можливе якісне бюджетне планування до моменту поки державні органи не змінять підхід та не почнуть здійснювати планування видатків, виходячи з своїх потреб. Всі державні органи хочуть більше грошей. Одна з причин того, що цього року в Основних напрямах бюджетної політики відсутні так звані «стелі видатків» є те, що Мінфін не зміг звести всі прохання Міністерств з плановими доходами наступного року. Касовий розрив (дефіцит бюджету) перевищив значно допустимий маркер, записаний в цьому документі та вимоги МВФ. На наступний рік видатки (за виключенням таємних) перевищують видатки цього року на 306 млрд грн. Серед найбільших Міністерств чиї видатки зростають є: Міноборони – 83 млрд грн; МОЗ – 69 млрд грн; Мінсоцполітики – 53 млрд грн (у т. ч Пенсійний фонд – 30 млрд грн); МВС – 20 млрд грн; Укравтодор – 17 млрд грн; МінАПК – 13 млрд грн; Міненерго – 12 млрд грн; Мінрегіон – 10 млрд грн; Мінекології – 6,1 млрд грн, ЦВК – 4,2 млрд грн.
Такий безлад буде відбуватися до моменту поки Мінфін не перестане погоджувати всі зміни до кошторисів, не перестане буди пасивним при перерозподілах і не почне вести аналітику (аргументуючи своє НІ).
А також, до моменту поки Міністр фінансів не почне "посилати всі хотелки" до їх ефективності і до нього не буде "приходити незалежна прокуратура або інші органи".
5) тільки максимальна прозорість та залученість громадянського суспільства до "бюджетного процесу" зможе вирвати Мінфін з пастки політичної заангажованості та "необхідності" прийняття "потрібних" рішень.
6) чим більше людей будуть розуміти бюджетний процес, його змістовне наповнення, ставити не зручні запитання Мінфіну та Уряду тим ефективнішим буде бюджет та його видатки. Тим більше грошей будуть використовуватися ефективно.