Судова влада буде деполітизована. Верховна Рада втрачає можливість впливати на призначення суддів, питанням переміщення суддів буде опікуватися Вища рада правосуддя. Президент виконуватиме виключно церемоніальні функції в якості особи, що призначатиме суддів. Можливість глави держави переводити суддів протягом 2-річного перехідного періоду не варто абсолютизувати в якості вселенського зла, ця норма узгоджена з Венеціанською комісією і є тимчасовою.Нагадаю, що за Верховною Рада залишено право висловлювати недовіру генеральному прокурору. Відтак, Президент не матиме визначального впливу на Генпрокурора. Вважаю, що це правильний крок, який забезпечує дотримання балансу між гілками влади.
Мінімальний вік для призначення на посаду судді виріс з 25 до 30 років. Це дозволить призначати до судової влади людей з певним життєвим та професійним досвідом, а також зі сформованою позицією.
Функціонуванням судів опікуватиметься Вища Рада Правосуддя, складатиметься з 21 члена, з яких 10 – обиратиме з'їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, Голова Верховного Суду входитиме до складу Вищої ради правосуддя за посадою (по двоє – призначатиме Президент України, обиратиме Верховна Рада України, з'їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ). Це означає реальне забезпечення суддівського самоврядування.
До обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя цей орган діє у складі членів Вищої ради юстиції протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року. Обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя здійснюється не пізніше 30 квітня 2019 року. Повноваження як членів Вищої ради юстиції Генерального прокурора України та Міністра юстиції України припиняються з дня набрання чинності цим Законом.
Не зайвим буде навести окремі статистичні дані. Верховною Радою України VІІІ скликання:
1) Обрано безстроково 150 суддів.
2) Надано згоду на затримання та арешт (взяття під варту) 11 суддів.
3) Звільнено понад 1680 суддів, з яких:
- у період з грудня 2014 по липень 2016 року, тобто за період першої - четвертої сесій звільнено 768 суддів:
- у зв’язку із порушенням присяги – 195 суддів
- у зв’язку з поданням заяви про відставку – 490 судді;
- за станом здоров’я – 8 суддів;
- за власним бажанням – 54 судді;
- у зв’язку з досягненням 65 років – 17 суддів;
- у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком – 4 судді.
- всього за два пленарні тижні п’ятої сесії звільнено понад 921 суддю:
- у зв’язку з набранням законної сили обвинувального вироку – 1;
- за порушення присяги –12.
- інші за загальними обставинами.
Принципова, на мій погляд, новація: повноваження щодо надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом переходять від Верховної Ради України до Вищої ради правосуддя. Разом з тим суддю може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом без такої згоди, якщо його затримано під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Протягом майже двох років роботи Верховна Рада звільнила понад 20% від суддівського корпусу. Думаю, що процес оновлення складу суддів триватиме і надалі. Хочу, щоб всі зрозуміли головне: без реальних змін у системі правосуддя ми не дочекаємося справедливості, забезпечення якої є нині стратегічно важливим завданням для України.