На моє глибоке переконання скасування депутатської недоторканості є ключовим моментом в подальшому реформуванні та розбудові України. Без цього кроку ми ніколи не зможемо говорити про демократію, громадянське суспільство та правову державу, в якій діє один закон для усіх і ніхто не може бути «рівнішим серед рівних».
По суті, сьогодні ми живемо в умовах феодального суспільства. Депутатська недоторканість – це пережиток часів, анахронізм, традиція авторитарних режимів та радянської минувшини. Чим довше Верховна Рада затягуватиме питання скасування недоторканості народних депутатів, тим більше буде накопичуватись проблем в державі.
Скасування недоторканості – це тест для усіх народних обранців. Думаю, що не знайдеться таких моїх колег, які б не обіцяли законодавчо закріпити цю норму. Тому сьогодні, це вже не просто нагальна необхідність, а питання успіху України.
Якщо говорити про практичну користь скасування депутатської недоторканості, вона досить вагома.
По-перше, відбудеться якісне очищення парламенту. Не секрет, що сьогодні є значний відсоток народних депутатів, які йдуть до Верховної Ради з однією метою – отримати депутатську недоторканість. Для чого? Аби уникнути кримінальної відповідальності.
Якби у нас в країні вже не було б депутатської недоторканості, навряд чи у Верховній Раді восьмого скликання ми б побачили таких одіозних осіб, як Олександр Онищенко, Сергій Клюєв та й загалом половину народних обранців від так званого Опозиційного блоку.
Другим, не менш важливим фактором є спрощення процедури притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності. Я залишаюся прихильником імплементації в Україні жорстких методів боротьби з корупцією. Перш за все, це стосується тих, кого український народ обирає, аби представляти їхні інтереси у найвищому законодавчому органі країни. Побороти корупцію можна виключно через масовий страх корупціонерів. Той, кому кортить жити за рахунок державного бюджету та власної посади, має розуміти, що у разі виявлення зловживань йому ніхто не допоможе і він не сховається за депутатським мандатом, хоча б для того, аби виграти час та втекти з України. Скасування депутатської недоторканості дозволить брати під варту обвинувачених прямо у залі Верховної Ради. Тільки самий ефект від такого дійства буде впливати на усвідомлення кожним нардепом, що часи «касти недоторканих» назавжди відійшли у минуле.
По-третє, без депутатської недоторканості ми зможемо говорити про зростання рівню відповідальності українського парламенту та більш ефективний законотворчий процес. Відсутність депутатської недоторканості, апріорі, відсіє той відсоток кандидатів, які розглядають Верховну Раду виключно у якості своєрідного бізнес-проекту. Звідси випливає ще один не менш важливий висновок. Він стосується мажоритарної складової виборчого законодавства України. Так, особи, які йшли до парламенту, аби й надалі займатися корупцією та уникати відповідальності, не будуть брати участі у виборах. Таким чином, округи звільняться від брудних технологій, підкупу виборців та фальсифікацій результатів виборів. Це, в свою чергу, відкриє шлях у політику професіоналам та чесним людям, які б за інших умов програли б у нечесній боротьбі з корупціонерами.
Я переконаний, що депутатська недоторканість відійде у минуле. І дуже хотілося, аби усі мої колеги по Верховній Раді зрозуміли одну просту істину: краще бути причетними до цього процесу та виправдати сподівання українського народу, аніж залишити все як є і змусити людей, вже вкотре, самим брати справу до рук. Нова революція не вирішить існуючих проблем. Тим більше, коли ми на увесь світ публічно заявили про демократичний вибір еволюційного шляху.