ГлавнаяБлогиБлог Василя Фурмана

Коли буде українська гривня сильною?

Протягом останніх тижнів вересня попит на валюту на міжбанківському ринку перевищував пропозицію. Це зумовило певне послаблення гривні і призвело до багатьох коментарів ситуації політиків, експертів. При цьому, точки зору інколи діаметрально протилежні. Хотів би коротко викласти свою точку зору з цього приводу.

Фото: Макс Требухов

НБУ протягом останніх 4 років не змінює своїх підходів до валютної політики, упродовжує політику вільного курсоутворення та дозволяє курсу як укріплюватися так і знецінюватися під впливом домінуючих на ринку факторів попиту або пропозиції (з ІІ половини серпня курс девальвував на 1 грн (до 28.2 грн/дол. США) або 3.6%).

У нас є достатньо міжнародних резервів. За необхідності НБУ використовує їх для інтервенцій. Наприклад, з початку вересня було продано 175 млн дол. США для згладжування коливань. Разом з тим, з початку року ми викупили в резерви близько одного мільярда доларів (чиста купівля).

Девальваційний тренд останнього місяця (25 серпня-24 вересня 2020 року) не є чимось виключно українським. У країнах- сусідах, також відбувається незначна девальвація національних валют (Румунський лей -2.2%, Турецька ліра -3%, Угорський форінт -4.3%, Польський злотий -4.8%, Чеська крона -5% тощо).

Чому девальвує українська гривня? Це в першу чергу пояснюється такими факторами:

• Відновлення попиту імпортерів на валюту в результаті пожвавлення економічної активності (Імпорт дещо пожвавився, порівняно з періодом «жорсткого» карантину (зокрема, через пожвавлення споживчого попиту), але є достатні надходження від експорту).

• Інвестори-нерезиденти скорочують портфель ОВДП (втім це плавне скорочення за настанням строків погашення паперів та не має суттєвого тиску на валютний ринок).

Сплата дивідендів за кордон акціонерам-нерезидентам українських компаній.

• Тимчасове зростання девальваційних очікувань на передодні місцевих виборів (хоча останні президентські та парламентські вибори ніяк не вплинули на макроекономічну стабільність в країні, більшість українців продовжують сприймати вибори як фактор нестабільності).

Як бачимо, ці фактори не є фундаментальними і носять, на мою думку, тимчасовий короткостроковий характер. Тобто, на сьогодні можна говорити про деяке сезонне послаблення гривні (як ми це спостерігали протягом минулих років), і яке потім переходимо в посилення курсу у наступні періоди…

Що буде далі з курсом української гривні? На мою думку, на сьогодні відсутні фундаментальні причини девальвації:

• Умови торгівлі залишаються сприятливими: Україна імпортує переважно товари з високою доданою вартістю (електроніка, автомобілі тощо) попит на які суттєво залежить від споживчих настроїв та енергоресурси ціни на які впродовж року знижувались, а експортує товари попит на які не є настільки чутливим до споживчих настроїв (продукція аграрного сектору, руди, сировина).

• Імпорт в Україну скоротився більше ніж зменшився експорт

Перекази від заробітчан зменшились лише на 5%, а імпорт послуг (подорожі українців закордон) більше ніж на 30%.

Українська гривня дуже чутлива до змін цін на міжнародних сировинних ринках. В останні роки і в наступному (за прогнозом) ціни на український експорт будуть стабільно високими і це позитивно буде впливати і на нашу економіку та національну валюту. Важко прогнозувати що буде, коли тренд зміниться. А ціни на сировинних ринках дуже волатильні (всі бачили в цьому році, як змінювалася ціна газ та нафту). До речі, ті країни, які впроваджують політику вільного курсоутворення і є екпортерами нафти і газу, з мінімальними девальваціями національних валют виходять з кризи.

Тому, якщо ми хочемо мати сильну українську гривню, нам треба швидко структурно перебудовувати нашу економіку, щоб вона була не сировинною та низько-технологічною, а високо-технологічною експортно-орієнтованою. Сильна національна валюта дорівнює сильній національній економіці.

Василь Фурман Василь Фурман , Член Ради НБУ, доктор економічних наук
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram