Діючі політики і збиті льотчики. Дуже демократичні і антиукраїнські партії, провідні телеканали із засновниками мільярдерами, провінційна політико-громадська челядь, найближчі сракозаношувачі і вічно безгрішне, прозоре як рівненський бурштин – ЦВК. Руйнація політичної системи. Перша і визначальна ознака банкротства держави. Її занепаду, який прискорюється невизнаною лідером держави війною. Тотальна корупція, з якою неможливо боротися. Бо всі призначені і обрані борці – куплені або загнані у підпілля вірними стражами режиму. Основна причина – критичне зрощення бізнесу і влади. Сіамський симбіоз. Янукович, за свідченням Москаля, купив президентську булаву у Ющенка і його помічників-партнерів за 1 млрд.$.
Суть управління державою – використання її ресурсів для збагачення. Політика, економіка, національна безпека – нічого іншого, як бізнес. Надприбутки йшли на підкуп всього, що могло впливати на дохідність і формування доданої вартості: від електорату до голови ЦВК, відомих журналістів, політиків до лідерів парламентських партій. Доведеним до краю відчаю і люмпенізованим до рефлексії виборцям – гречку і сотню гривень. Важливим для отримання і утримання влади людям – мільйони, десятки мільйонів доларів. Платників податків за цю корумповану мзду намакіяжені телеведучі і просунуті до краю журналісти переконували платити все більше податків, погрожуючи страшними карами за ухилення від них. Законодавці, отримавши різні за вагою конверти, проводили непопулярні реформи без реформ, постійно нарощуючи фіскальний тиск на громадянина, змушуючи платити податки з податків, купувати газ для олігархів і стрімко створюючи бізнес-імперію Саші Стоматолога. Разом із золотими унітазами колишнього зека і його батька.
Диявол – не ховався. Стрибав у бісовському танці і бив золотими копитами, колов платиновими ріжками і божевільно реготав, виблискуючи рядами золотих з діамантами зубів. А ми думали, що якось буде, щось владнається, може і з нами поділяться. Поки студенти не встановили намети на Хрещатику.
Майдан мусив змести цю антиісторичну і гротескну систему з лиця землі і покарати винних, які перетворили країну в територію, а народ - у безрідне населення. Тим більше, що у постмайданної влади, яка вигнала Януковича з України та швидко зайняла ще теплі крісла у владі, були не тільки всі його архіви, скинуті охороною панічно в озеро Межигір’я, але й всі касири та рішали «донецького клану». Їм, очевидно, небезкорисно дали «зелений коридор» у забезпечену еміграцію.
У «чорному списку» ПР немає іноземців, які обслуговували політ-економічні та особисті інтереси Януковича і ПР. Навіть у піковий час напруги Майдану. Ми й до цього часу не знаємо, чому вони так боролися за збереження його президентом і чому погрожували нам страшними смертними карами, якщо ми скинемо його із золотого унітазу? Вони й зараз виступають на стороні Росії і всіляко тиснуть на Україну для одностороннього виконання нею умов капітуляції згідно Мінська-2.
Скільки грошей і з яких джерел платилися гроші найдорожчим американським політтехнологам, які сьогодні очолили виборчий штаб нью-йоркського мільярдера Дональда Трампа? А перед тим привели до влади філіппінського диктатора Фердінанда Маркоса і багамського «тата» наркобаронів Ліндена Піндлінга. Ми також не знаємо, і швидше за все ніколи не дізнаємось, чи були вкладені Януковичем і ПР долари у підготовку і підписання договору між ним і «так званою» тодішньою опозицією. За припинення Майдану і продовження його перебування у владі на невизначений час.
У чинної влади були всі можливості цей список оприлюднити. Через Генпрокурора, Міністра ВС, Голову СБУ чи спеціальну, яка не створена, депутатську слідчу комісію. Цього не зроблено, бо нинішня влада не тільки нічим не відрізняється від минулої, але й значно вдосконалила систему всепроникаючої корупції, якою користується для особистого і надшвидкого збагачення. Відмінність невелика. Натомість «господарнику» - англомовний дипломат. З гігантською бізнес-імперією, яка основні активи виводить в офшори. Боротьба за порядок замінена псевдодемократичною риторикою і пафосними метафорами. Як і тоді, зараз до влади допускаються тільки члени «нової Сім’ї». З родинно-кумівською або бізнес-залежністю від патрона. Управління країною – деінтелектуалізовано, прикриваючись грузинськими реформаторами, Лешеком Бальцеровичем і, навіть, генсеком НАТО. Посади роздаються друзям або партнерам. Діє тільки один центр прийняття рішень – президент. Система стримувань і противаг повністю зруйнована. Разом із незалежністю гілок влади. За підтримки західних послів і їхнього начальства, для принесення України в жертву російському агресору, ця система в найближчий час може бути закріплена в змінах до Конституції і нових законах. Під видом децентралізації, судової реформи і повного розбалансування правоохоронної системи. Під гаслом боротьби з віртуальними «оборотнями» і за ефемерну справедливість.
«Чорні списки ПР» дали черговий унікальний шанс на масштабну люстрацію махрових і невмирущих корупціонерів. Тут, якраз, варто прислухатися до голови Венеціанської комісії, яка активно працювала з Януковичем, делегувавши туди пана Ківалова. Пан Джанні Букіккіо дав інтерв’ю «Інтеру», який отримував мільйони доларів з «чорної каси» Януковича на промивання наших мізків. В ньому він сказав, що «основна вимога комісії – персональна відповідальність при застосуванні люстрації», коментуючи закон «Про очищення влади». Прийшов час, прийняти спеціальний закон про персональну люстрацію відповідно до «чорного списку ПР». Незалежно від суспільного рейтингу, заслуг і місця перебування. Державних службовців, політиків, журналістів та інших функціонерів, заборонивши їм займатися такою діяльністю від 3 до 15 років. Якщо не буде підстав ще й для кримінальної відповідальності. В залежності від тяжкості вчиненого. Пом’якшивши покарання або й не застосовуючи його для тих, хто добровільно зробить явку з повинною. Як Тарас Чорновіл.
Якщо цього не станеться, виборці, народ не натиснуть на керуючих державою олігархів, які продовжують платити зарплату в конвертах, давати хабарі суддям і журналістам, експертам і блогерам, то ми всі згодимося, що Україна є не демократичною республікою, а територією корупції, яка заохочується і підтримується західними інвесторами і українським народом. Тоді легітимна плюралістична демократія буде замінена легітимною корупційною системою, яку ми мовчки приймаємо.