Від євроскептицизму до класичного реваншизму
Стратегія розвитку країни, яку пропонує уряд Віктора Орбана давно вийшла за рамки політичної норми, звичної для сучасної Європи. Заглиблювати виборця в історичні транси, годуючи міфологією та ностальгуючи за величчю славних років – цей механізм управління неабияк полюбили в Будапешті. Схема зручна. Будь-які прорахунки в реалізації програм уряду можна списувати на зовнішні чинники та недобросовісних сусідів, згадуючи на кожному кроці про несправедливість в ході глобальних процесів минулого.
Аналогічна система роками успішно застосовується на всіх рівнях кремлівськими модераторами. Масштаби різні – суть одна. Такий підхід відводить на другорядну роль всі внутрішні процеси, концентруючи головну увагу на тому, що відбувається за межами країни. Навіть культ поклоніння окремим видам міфічних птахів прижився в обох столицях досить добре.
Яскравою ілюстрацією таких процесів є промова, проголошена Віктором Орбаном 06 червня цього року під час відкриття символічного пам’ятника з рисами Турула, який автори назвали «Угорська Голгофа». Національна традиція полюбляє цифровий символізм. Тисячоліття віднайдення Батьківщини, століття підписання Тріанонського мирного договору – схоже, що дати з багатьма нулями мають потужне тотемне значення. В тезах лідера угорців важко знайти інноваційний підхід, зате вона перенасичена фразами про вирішальну перемогу, союзників, битви, позбавлення природних надбань та кордони. Схожа риторика десятиліттями лунає на схід від Дунайської низовини – для московських лідерів вона стала провідною доктриною, норм якої дотримуються свято в кожній найменшій деталі. Не дивно, що такий формат йде в розрив з сучасним світосприйняттям більшості країн цивілізованого світу. Він просто «не читається» жодним наявним пристроєм в силу своєї архаїчної будови.
Зі сторони лідер «Фідеса» все більше нагадує людину, яка в еру SSD-накопичувачів намагається працювати з дискетою на 3,5 дюйми… Звісно, що такі дії не завжди можуть сприймати і розуміти правильно.
Історія – важлива, реальність – важливіша в рази
Затяжна гра в історичну реконструкцію дорого обходиться угорським платникам податків. Спроби запустити машину часу і повернути країну в територіальні межі дотріанонського періоду - складний і кропіткий процес. Десятки фондів та інституцій з підтримки національних общин за межами кордонів сучасної Угорщини, неодноразові спроби тиску на сусідні країни в інформаційній та політичній сферах – все це потребує масштабного фінансування. Оскільки кількість ресурсів обмежена, то посилення уваги за межами країни, активно впливає на процеси всередині, послаблюючи їх. Цього вперто не хоче бачити Орбан.
Народ – найважливіший елемент в розвитку країни. Не буде населення – не буде кому навіть традиційний вінок до чергового пам’ятника Турулу піднести. Саме демографія - один з найскладніших викликів сучасності, особливо для Будапешта. Криза народжуваності, яка панує тут вже не один десяток років, може звести нанівець всі глобальні плани з відновлення колишньої величі та сили.
Наявною ілюстрацією того, що не все так добре в низовині, де вперто нав’язують культ великої країни, є і соціальна обстановка. Одним з індикатором достатку країни є ринок нерухомості. Так от, цей індикатор нічого доброго не каже і позитивної динаміки в роботі уряду Орбана явно не помічає. На побутовому рівні це має нагоду побачити кожен охочий, який за 2000-3000 Євро зможе придбати будинок із землею, нехай і не в Будапешті, але все таки на території ЄС. Динаміка демографії невтішна і якщо замість обелісків не розпочати інвестувати в соціальні об’єкти, то можна опинитися на межі глибоких етнічних змін в самому центрі Європи.
Зона сейсмічної активності
Люди, котрі сто років тому брали участь в підписанні Тріанонського мирного договору, чудово розуміли – цей механізм тільки затримає активні процеси, але не зможе зупинити їх повністю. Уряду Орбана вдалось розворушити цей процес, запустивши таймер історичних нагадувань практично на кожній з ділянок зовнішнього кордону Угорщини. Тому країни, що волею-неволею пройшли даний історичний процес в безпосередній близькості, повинні бути готовими до зростання територіальних амбіцій Будапешта.
Вже традиційно, під прицілом і особливою увагою перебуває Закарпаття, особливо та частина, де проживає значний відсоток угорського населення.
Тут на порозі зміни в адміністративно-територіальному устрої, які повинні вступити в дію вже найближчим часом. Вони покажуть весь пласт проблематики, який підніме ініціатива створення «п’ятого» з центром в місті Берегового. Саме в цьому напрямі тривалий час були спрямовані всі кроки угорської сторони і саме зараз міністр Сійярто отримав чи не найбільш позитивний сигнал зі сторони Києва. Важливо аби цей крок сприйнявся урядом Орбана як демонстрація європейського мислення, а не як акт поступки української влади.
Від подальших висновків, які зроблять обидві сторони буде залежати і перспектива розвитку подій в усьому регіоні. Особлива роль тут відводиться угорській правлячій верхівці, яка нарешті повинна відмовитись від імперських амбіцій та сконцентруватись на врегулюванні внутрішніх процесів. Аналогічним шляхом, свого часу пішли Великобританія, Німеччина, Японія. Вікові територіальні амбіції цих країн були відкинуті на задній план і забуті, пріоритетом стало завоювання світу в сфері економіки та на ринку інноваційних технологій.