Повна відмова від бренду «ПР» у виборчій кампанії на всіх п’яти проблемних округах ще раз підтвердила відсутність впевненості у електоральній підтримці кандидатів від даної політсили. Висновок про недовіру до власної ідеологічної платформи всередині самої політсили можна зробити, аналізуючи склад учасників виборчої кампанії на кожному ОВО – в жодному з них, по волі політтехнологів правлячої партії, не було кандидатів-висуванців від ПР.
Таким чином, в грудні 2013 року, відбувся повтор успішного для влади сценарію проведення парламентських виборів на мажоритарних округах без використання власної партійної символіки.
В 2012-му році така система спрацювала безвідмовно і багато виборців вже тільки після перших тижнів роботи парламенту оцінили «красоту игры», яку їм нав’язали…
Тоді, як і сьогодні, технологія «нейтрального кандидата» показала весь свій потенціал і дозволила багатьом «незалежним» самовисуванцям в перші дні роботи влитись до лав фракції ПР.
Але, якщо під час виборчої кампанії 2012-го року в загальноукраїнському масштабі ця технологія використовувалась точково, то на останніх довиборах її використали тотально - в усіх без винятку виборчих округах.
Так, у загальному списку із 210 кандидатів (із них 59 знялись до початку голосування) в п’яти ОВО, ви не знайдете жодного висуванця від Партії регіонів і це при тому, що в одному тільки 94-му виборчому окрузі, було зареєстровано шість кандидатів-членів цієї політсили. В подальшому п’ять з них зійшли з виборчої естафети, а шостий – Руслан Бадаєв продовжив гонку у якості самовисуванця, та, як вже відомо зараз, переміг.
Аналогічна ситуація і в 132-му ОВО, де кандидат Микола Круглов, будучи членом ПР, балотувався чомусь також як самовисуванець.
Та ж сама схема працювала і в інших округах:
• ОВО № 194 – 1 кандидат-член ПР, самовисуванець;
• ОВО № 197 – 3 кандидати-члени ПР, самовисуванці;
• ОВО № 223 – 5 кандидатів-членів ПР, самовисуванці;
Про що це каже? Виходить так, що одна з найбільших партії України, члени, якої зараз займають найвищі керівні пости в державі, не ризикнула виставити жодного з кандидата на дану виборчу естафету під свої власним брендом. Натомість, політтехнологи від ПР зробили ставку на самовисуванців (членів ПР та лояльних до влади безпартійних кандидатів).
А це є яскравим свідченням того, що імідж партії влади скотився до найнижчих позицій за весь період існування політичної сили.
Партія регіонів потребує масштабного ребрендингу.
Перебіг та результати повторних виборів у п’яти округах свідчать про те, що авторитет партії влади вже не здатен забезпечувати додаткову електоральну підтримку, а навпаки несе серйозні ризики для кандидата, який асоціюватиметься у виборця з ПР.
Саме цим можна пояснити повну відсутність висуванців від даної політичної сили у цій виборчій кампанії.
Такі безпрецедентні «заходи безпеки» спричинені і тим, що до негараздів в соціальній та економічній сферах додалась ще й гостра політична криза, як всередині країни так і на міжнародній арені.
В досить жорстких умовах, владні політтехнологи прийняли досить правильне і виважене рішення. В сумі з широким спектром брудних виборчих технологій, про які заявили представники опозиційних сил, такий маневр забезпечив відчутну тактичну перевагу провладним та наближеним до влади кандидатам і залишив опозицію тільки з одним мандатом.
Попри тактичний успіх, в стратегічному масштабі ситуація для керівної партії не є такою позитивною, оскільки відсутність/приховування кандидатів-висуванців від ПР ще раз продемонстрували головні нагальні проблеми політсили:
• кадровий голод всередині партії;
• втрату авторитету навіть в традиційно лояльних регіонах;
• відсутність реальної стратегії по виходу з кризи.
Якщо в подальшому керівництво партії не зробить відповідних висновків та не проведе широкоформатні реформи всередині партії, то на наступних парламентських виборах ПР має всі шанси повторити «успішний» результат «Нашої України»…
Адже сьогоднішні кроки перших осіб країни не сприяють росту авторитету керівної партії і, навпаки, завдають серйозних іміджевих ударів по ній, як всередині країни так і на міжнародній арені.
При збереженні існуючої тенденції не тільки парламентська, а й наступна президентська кампанія може стати найважчою для представника влади, оскільки політологам доведеться максимально маскувати «регіональну» приналежність свого кандидата та створювати для нього імідж безпартійного діяча.
Часу залишається мало і вже сьогодні представникам ПР необхідно знайти сили і серйозно реформуватися, інакше в найближчому майбутньому політичну силу чекає сумна доля партій-маргіналів та «прописка» на смітнику історії.