Характерною рисою діючого уряду епохи правління Азарова є одвічний пошук винних у зриві соціально-економічного розвитку України. В категорії винних чи не найбільше уваги і відповідальності відводиться «папєреднікам». За останні три роки згубна звичка перекладати відповідальність за провальну роботу уряду на будь-який сторонній об’єкт/явище/суб’єкт, сильно утвердилась, окріпла і перекочувала з політичних ток-шоу прямо в робочі кабінети Кабміну.
З 11 березня 2010 року і до сьогоднішнього дня, Миколі Яновичу та його «продуктивній» команді постійно заважають працювати то газові угоди (підписанні «папередніками»), то РФ, то ЄС, то опозиція, то ще якісь інші «кровосісі». Загалом, практично всі засідання та наради уряду проходять під гаслом «винні всі крім нас!» - в цій нелегкій праці Азарову немає рівних. Тому, вже з перших днів виникнення Євромайдану стало зрозуміло, що в Кабміні почнуть звинувачувати людей, які вийшли на вулиці, ледь не у всіх хронічних болячках української економіки. І дійсно, прем’єр не змусив себе довго чекати та вже цього тижня поскаржився на екстремальний режим виконання соціальних зобов’язань та зрив графіка ліквідації затримок і заборгованості – хто б сумнівався…
Одразу після цієї заяви виявилось, що мітингувальники забирають від України ще й шанс на проведення Олімпіади-2022, принаймні саме таке зараз ввижається Миколі Яновичу.
Звичайно, з усім цим можна було б і погодитись, але от халепа – виявляється, якщо вірити Держстату та НБУ, то Євромайдан розпочався в Україні ще роки три тому… Вже тоді економічне здоров’я нашої держави почало давати збій, а загальні макроекономічні показники повільно, але так впевнено поповзли донизу.
Мовою цифр
Не зрозуміло що, хто і як заважав Кабміну в 2011-у, 2012-у та в перших трьох кварталах 2013-го року, але вже тоді в економічній та соціальній сферах лунали тривожні сигнали. Так, один з найважливіших показників економічного розвитку країни – ВВП зсунувся з 5,2% у 2011 році до 0,2% у 2012, а в 2013 році динаміка отримала негативне значення і перший квартал Україна зустрічала з -1,1% ВВП, а другий з -1,3%.
Не менш тривожна ситуація склалася і в промисловості. Згідно даних того ж таки Держстату, обсяг промислової продукції за січень-жовтень 2013 року скоротився на 5,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а обсяг капітальних інвестицій за три квартали цього року зменшився на 12,3%.
Можна проводити ще безліч прикладів, але і наведеного вище достатньо, для того щоб зрозуміти – українська економіка перебуває в рецесії.
Цілком зрозуміло, що такі «сприятливі» умови не дозволяють уряду в повній мірі виконувати свої зобов’язання по соціальних виплатах, але якщо така ситуація виникла задовго до початку масових протестів в Україні, то до чого тут, власне, протести і Євромайдан? Можливо Миколі Яновичу варто спочатку розпочати з аналізу власної роботи та роботи його підлеглих?
Це ж не мітингувальники з Майдану Незалежності вже більше року блокують казначейські рахунки місцевих рад по всій Україні і не вони відправляють у вимушені безоплатні відпустки працівників бюджетної сфери. І це не протестуючі, а міністр уряду Азарова – Наталія Королевська ще в травні озвучила суму заборгованості перед Пенсійним фондом і вже тоді ця сума була на рівні восьми мільярдів гривень…
Новий ворог «покращення»
Національний Банк України стоїть дещо окремо від Кабміну, але процеси, які відбуваються там, також чітко відображають стан речей в країні. Особливої уваги заслуговує золотовалютний резерв, а точніше його нещадне скорочення протягом трьох останніх років. Так, якщо станом на 01 вересня 2011 року обсяг міжнародних резервів України становив 38 мільярдів 205,55 мільйонів доларів США в еквіваленті, то станом на 01 грудня 2013 року він скотився до рівня 18 мільярдів 791 мільйону доларів США в еквіваленті.
Таким чином, за 822 дні обсяг міжнародних резервів України скоротився більш ніж вдвічі, а точніше на 19 мільярдів 414,55 мільйонів доларів США. Іншими словами, кожного дня золотовалютний резерв держави зменшувався на 23 618 673,96 доларів США. Сума вражає, але ще більше вражає той факт, з якою швидкістю витрачається стратегічний фінансовий запас країни.
Звичайно, багато з тих, хто «за добробут та стабільність» почнуть згадувати світову фінансову кризу, низку інших глобальних катаклізмів та негараздів, аж до падіння Челябінського метеориту. Мовляв, весь цивілізований світ лихоманить від економічних потрясінь і Азаров тут ні при чому…
З такою аргументацією можна було б і погодитись, якби не ціла низка «ефективних» і головне «потрібних» Україні кроків, зроблених Урядом.
Йдеться, зокрема, про незліченну кількість закупівель, тендерів, аукціонів, на яких, наприклад, можуть придбати автомобільні шини для потреб урядового автопарку вартістю по 26 тис. грн. за штуку… А чого вартий бюджет 2013 року, в якому відчутно збільшено фінансування МВС, прокуратури та СБУ. І навіть зараз, коли на казначейському рахунку залишається близько мільярда гривень, уряд продовжує вливати кошти в цю бездонну прірву.
Такі приклади вказують, що навіть за умови одночасного старту в Києві ще п’ятдесяти майданів та повного блокування роботи Кабміну, всіх його дочірніх установ та приватних помешкань працівників Уряду, ситуація б не змінилась, принаймні такі дії точно не завдали б економіці України більшої шкоди ніж вона отримує вже три роки поспіль…
І наостанок
Сьогодні, в умовах жорсткої політичної кризи, Уряд намагатиметься перекласти відповідальність за прорахунки у своїй роботі на плечі Євромайдану.
В подальшому така риторика з уст діючого Покращувача, тільки посилюватиметься, оскільки позитивної динаміки в соціально-економічній сфері не спостерігається, бюджет 2014 ще не прийнято, а прем’єр добровільно свою посаду покидати не збирається.
Тому дивуватися появі серії нових історій про ворогів «покращення» не варто, скоріше навпаки, страшилок від Азарова найближчим часом може значно побільшати.
Зрозуміло, що нові фантазії прем’єра економічну та політичну кризу в Україні не вирішать, а тому єдиним ефективним шляхом виходу з даної ситуації є відправка діючого глави уряду на пенсію, де він матиме багато вільного часу для написання цілої серії фантастичних творів, які можливо зможуть конкурувати навіть з відомими працями Джоан Роулінг…