Однак, ратифікувавши Конвенцію ООН проти корупції, Україна зобов'язалася взяти її за правову основу для забезпечення захисту осіб, які повідомляють про факти корупції (ст. 33 Конвенції).
На сайті парламенту з’явився президентський законопроект від 29.08.2019 р. №1010, яким пропонують посилити захист викривачів корупції. Цей законопроект Верховна Рада України вже прийняла за основу та готує до другого читання.
Законопроектом №1010 пропонується внести зміни до Закону України «Про запобігання корупції», якими б були визначені:
· правовий статус викривача корупції;
· права та гарантії захисту викривачів, їхніх близьких осіб та інших осіб, які сприяли розкриттю викривачем інформації;
· способи та порядок повідомлення про корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
· процедури розгляду таких повідомлень;
· право викривача отримувати дані про стан розгляду наданої інформації;
· право на безоплатну правову допомогу, конфіденційність;
· право на матеріальну винагороду.
Хто такий «викривач корупції»?
Викривач – це особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою (частина перша статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»). Суб’єкти, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», визначені у статті 3 цього Закону:
• викривачем корупції може визнаватися лише особа, яка є працівником відповідного органу державної влади або юридичної особи публічного чи приватного права;
• службові викриття залежно від адресата повідомлень про порушення іншою особою вимог Закону України «Про запобігання корупції» можуть бути внутрішніми або зовнішніми.
Внутрішні службові викриття – це повідомлення особою про порушення своєму начальнику або іншій особі всередині організації, яка офіційно уповноважена або може належним чином відреагувати на ситуацію з порушенням. При зовнішньому службовому викритті інформація про правопорушення передається за межі організації. Зовнішніми отримувачами інформації можуть бути спеціально уповноважені органи або особи (омбудсмени), рідше – засоби масової інформації та громадські організації.
Говорити правду і нічого, окрім правди…
Відповідно до законодавства України особа може визнаватися викривачем лише в тому випадку, коли вона обґрунтовано переконана, що інформація, яка міститься у повідомленні, є достовірною.
Отже, ознаками повідомлення викривача Закон визнає такі:
1) за змістом – це інформація про порушення вимог Закону іншою особою;
2) достовірність такої інформації;
3) обґрунтована переконаність викривача про це.
Відтак, перша ознака вказує на те, що повідомлення може стосуватися будь-якого кримінального правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, протиправність яких передбачена і в КК України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, та відповідають ознакам корупційного правопорушення та правопорушення, пов’язаного з корупцією (змішана протиправність).
Інформація, яка міститься у повідомленні викривача, має бути достовірною. Окрім того, у повідомленні викривача не лише повинні наводитися певні факти порушення іншою особою вимог Закону, вони мають аргументовано мотивуватися, підтверджуватися певними доказами. Тобто саме повідомлення не має жодної сили, якщо воно є необґрунтованим.
Куди повідомити?
· Повідомити Національне антикорупційне бюро України (Бюро вважає звернення фізичних та юридичних осіб одним із основних джерел інформації для відкриття кримінальних проваджень), переконавшись, що інформація про корупційне правопорушення містить дані, які можуть бути перевірені детективами НАБУ, та стосується осіб, підслідних НАБУ:
- зателефонувати на безкоштовну телефону лінію НАБУ 0-800-503-200, яка працює в будні дні з 9:00 до 18:00;
- надіслати заяву до Національного антикорупційного бюро України, в якій викласти факти корупційного правопорушення, за адресою: 03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3;
- прийти до громадської приймальні НАБУ, що знаходиться в м. Києві по вул. В. Сурикова, 3;
- надіслати звернення, використавши електронну форму https://nabu.gov.ua/povidomlennya-pro-korupciyne-kryminalne-pravoporushennya/ на офіційному веб-сайті НАБУ.
Якщо ви маєте інформацію про корупційне правопорушення, скоєне особою, яка не є вищою посадовою особою, Національне антикорупційне бюро України буде займатись досудовим розслідуванням такої справи за умови, якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час вчинення злочину.
· Повідомити про корупційне правопорушення до НАЗК +38 (044) 200-06-91; факс: +38 (044) 200-06-97
Винагорода буде?
Право на винагороду матимуть тільки викривачі. Винагороду не зможуть отримати анонімні викривачі, які повідомили про злочин через відповідні канали та не ідентифікували себе.
У Кримінальному процесуальному кодексі встановлюється, що за повідомлення про корупційний злочин, активне сприяння його розкриттю, якщо грошовий розмір предмета злочину або завдані державі збитки від такого злочину в 5 тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (наразі ця сума становить більше 10 мільйонів гривень), встановленого законом на час вчинення злочину, викривачу виплачується винагорода у межах 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або від завданого державі збитку, але не більше 3 тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину. Тобто сума може бути чимала – від 1 мільйона гривень до більше 12,5 мільйонів. Важливо, що сам розмір визначить суд. Хоча слідчий повинен в обвинувальному акті вказати розмір пропонованої винагороди, проте останнє слово залишиться таки за суддею. Так, суд повинен з’ясувати, чи є підстави для виплати винагороди викривачу. І якщо так, то в якому розмірі та порядку.
Звідки братимуть гроші на винагороду?
Грошові винагороди виплачуватимуть із бюджету органи казначейства за процедурою безспірного списання. Кошти на виплати викривачам пропонують брати з відшкодованих державі збитків за корупційні злочини, сплачених санкцій тощо.
Фактично, щоб отримати кошти, викривачу доведеться дочекатись закінчення судового розгляду, отримати рішення суду та (або) виконавчий лист, з якими можна буде звернутись до органів казначейства.
Як захисти викривачів?
Безсумнівно, коли йдеться про великі корупційні схеми та злочини, існує ризик для життя та здоров’я людини, яка наважилась відверто про це говорити. Захист осіб, які надають допомогу в запобіганні та виявленні корупції (викривачів), є невід’ємною складовою боротьби з корупцією як негативним суспільним явищем.
За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їхніх близьких осіб правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші заходи.
В ЄС не так багато країн мають сильне законодавство про захист викривачів (із-поміж них, наприклад, Словенія, Ірландія, Велика Британія). Ще чотири роки тому Єврокомісія негативно оцінила можливість прийняття на всій території ЄС закону про захист викривачів. У світі ситуація ненабагато краще – яскравими прикладами ефективного, працюючого законодавства є США (де навіть існують спеціальні суди та громадські організації, які займаються цим) та Південна Корея.
В Японії колишній генеральний директор Olympus Майкл Вудфорд повідомив, як компанія приховувала величезні втрати інвестицій протягом 13 років. Вудфорд був звільнений у 2011 році, перш ніж компанія визнала приховування 1,5 мільярда американських доларів збитків, у період до 1990 року. За іронією долі, два керівники Olympus, які активно брали участь у приховуванні, відповідали за «гарячу лінію» для викривачів у компанії. Вудфорд був нагороджений сумою в 15,4 мільйона доларів через своє звільнення в результаті позасудового врегулювання.
Якщо повернутись до історичних глибин, в Україні доноси були поширені і за часів Івана Мазепи, коли козацька старшина та й низи писали величезну масу доносів один на одного як цареві Петру Першому, так і тисячам його секретних прикажчиків. За доносами царська поліція заарештувала членів Кирило-Мефодіївського братства, включно з Тарасом Шевченком. Сталінська доба погубила чимало людей, які були страчені за брехливими свідченнями «очевидців». Правда, Леніна налякали масштаби цього явища, і він пропонував ЧК «карати розстрілом за брехливі доноси».
Часи змінюються, правопорушення теж. Наразі в Україні людям, які надають важливу інформацію, потрібен захист. Дуже важливо, щоб вони мали безпеку, щоб люди не боялися говорити правду. Найбільша зброя – знання. Тому має настати час, коли боятись будуть корупціонери та злочинці, а чесні люди мають жити в безпеці.