З боку МВФ все зрозуміло — за їх заявою, відкриваючи ринковий обіг землі вони дають можливість економіці бути ринковою, оскільки буде вільний обіг не лише продукції, але й засобів виробництва. Хоча фонд і наполягає не допустити концентрації доходів у вузького кола громадян.
Дослідження, проведене МВФ, показало, що підняття частки доходів бідних верств населення і середнього класу всього на 1% забезпечує зростання ВВП на помітні 0,38% в країні протягом наступних 5-ти років. І навпаки, якщо піднімається частка доходів найбагатших на той же 1%, ріст ВВП знижується на 0,08%. Тобто, саме малозабезпечені верстви населення та середній клас є основними двигунами економічного зростання”. І чим менша різниця доходів між бідними та багатими тим кращий вплив відбувається на економічне зростання країни.
Наскільки ж нерівномірний розподіл доходів всередині різних країн світу показує Вікіпедія. Червоним кольором позначені країни де різниця величезна.
Україна виглядає досить пристойно, маючи такі ж співвідношення в середньому по країнам Європи. В Україні найзаможніші 10% населення багатші за 10% найбідніших лише в 7 разів (в ЄС – в 7-9ть), а 20% найзаможніших за 20% найбідніших - в 4,1 рази ( в ЄС – в 4-5ть). Палаючі червоним кольором — країни Африки та Латинської Америки. В Бразилії 10% найзаможніших багатші за 10% найбідніших у 51,3, а 20% найзаможніших за 20% найбідніших 21,8 разів! В цих країнах чверть населення - безробітні, більше половини - на межі чи поза межею бідності. Аргентина ледве оговтується після дефолту.
Латинська Америка та Європа. Дві приблизно рівні за населенням у понад 600 млн чоловік кожне частини світу, однак! Європа, чітко притримуючись принципу, що основою економіки є економічно активний середній клас, продовжує показувати стабільні темпи приросту ВВП на душу населення на рівні 1,5-2%.
Латинська Америка в більшості випадків взяла курс на високу доступність своїх ресурсів до міжнародного капіталу. Саме через це отримала суттєве відставання від середньосвітових темпів приросту. Минулого року єврозона - +1,8, південноамериканська зона - +0,6% приросту ВВП на душу населення. У 2017 році: + 2,0% та + 0,8% відповідно.
В чому ж причина? Характер розподілу доходів у сількогосподарських секторах обох континентів чітко на своєму прикладі показують - в Європі і доходи від власності на землю, і доходи від господарювання на ній одержує широкий загал малого та середнього бізнесу, чим підтримується сільський середній клас, який робить свій внесок в сталість економічного росту. В більшості ж країн Латинської Америки обидва доходи йдуть переважно в кишені великих латифундистів, що посилює нерівномірність розподілу та не сприяє економічному зростанню.
Сьогодні в Україні розподіл доходів від власності на землю, поки що, більш проєвропейський, а розподіл доходів від господарювання на ній, зважаючи на зростаючі позиції агрохолдингів, все більш пролатиноамериканський.
Отже ПЕРШИЙ висновок для української влади має бути однозначним: концентрація доходів від власності на землю у більш заможної частини суспільства не сприятиме довгостроковому економічному зростанню, а призводитиме до її уповільнення. І навпаки, створення умов для розподілу доходів від господарювання на ній у якомога чисельнішого загалу малого та середнього бізнесу – гарантуватиме розгортання економіки, а подальша холдінгизація – стримувати.