У відпустку за кордон з дитиною

Літня пора традиційно асоціюється з відпусткою. Більшість батьків намагаються максимально насичено провести цей період зі своїми дітьми.

Фото: depositphotos.com/Rashevskiy

Ольга отримала щорічну відпустку на 14 днів та замовила путівку до Греції. ЇЇ донька давно мріяла поринути в історію античності та побувати в Афінах. Нарешті мама вирішила втілити мрію 12-літньої доньки, домовилась із батьком, з яким уже кілька років не проживають, щоб він дав дозвіл на вивіз дитини за кордон. Проте за кілька днів до вильоту, батько відмовився та не підписав дозвіл в нотаріуса.

Як може подорожувати за кордон дитина до 16 років?

Відповідно до ст. 313 Цивільного кодексу України до 16 років дитина має право виїжджати за кордон тільки за згодою батьків (усиновлювачів) чи піклувальників та в їхньому супроводі, або в супроводі осіб, уповноважених ними. Якщо ж з дитиною їдуть обоє батьків, або один з них дав згоду, затверджену нотаріусом, проблем із перетином кордону не буде. Однак при розірванні шлюбу ні у одного з батьків немає права самостійно вивозити спільну дитину за кордон без відома і згоди іншого, оскільки батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо дитини.

Навіть коли батьки перебувають у шлюбі, дитина може виїхати за кордон або із обома батьками, або потрібен нотаріальний дозвіл одного з них.

Проте, є винятки, які дозволяють одному з батьків виїхати за межі країни без згоди іншого:

- другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства та відсутній у пункті пропуску через кордон України, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.1995, №57 (зі змінами від 14.02.2018) про Правила перетинання державного кордону громадянами України,

- якщо в паспорті одного з батьків, з яким їде дитина, або у проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік в дипломатичному представництві України за кордоном.

Також таке можливо за наявності наступних документів:

- свідоцтва про смерть другого з батьків;

- довідки про народження дитини, виданої відділом РАЦС, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька зі слів матері (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері);

- рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

- рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

- рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

- довідки про те, що другий з батьків не платить аліменти понад 6 місяців. Така довідка видається органом державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів і дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Які документи необхідно мати, щоб виїхати з дитиною за кордон?

З 1 квітня 2018 року для виїзду за кордон українським дітям необхідно обов’язково мати з собою біометричний паспорт. Закордонний паспорт дітям в Україні можна оформити з моменту народження. Він видається на 4 роки. А от для підлітків, починаючи з 16 років, паспорт видається на 10 років, після чого потрібно оформити новий.

Що робити, якщо один із батьків у останній момент відмовив у виїзді за кордон разом з дитиною, але при цьому путівку ви уже придбали?

Сміливо можна просити відшкодування у батька за путівку, (у зв’язку з витраченими коштами матері на путівку, шляхом звернення з відповідним позовом до суду), відповідно до Цивільного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.

Пропоную завчасно подбати про наявність всіх документів та не тягнути до останнього моменту.

Право на відпустку

Основними нормативно-правовими актами в сфері регулювання питання відпусток Кодекс законів про працю України і Закон України «Про відпустки».

Щорічна основна відпустка надається працівникам на період не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах – 69 календарних днів.

 Загалом Кодекс законів про працю передбачає багато різноманітних преференцій для різних категорій працівників (в залежності від статі, соціальних умов та особливих умов праці).

Стаж для отримання щорічної основної відпустки

Згідно з ст. 9 Закону «Про відпустки», в стаж роботи який дає право на щорічну основну відпустку зараховується:

- час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;

- час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);

- час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 цього Закону, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;

- час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;

- час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;

- інші періоди роботи, передбачені законодавством.

У відпустку після 6 місяців

Право робітника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості настає після 6 місяців безперервної роботи.

У випадку надання працівнику щорічної відпустки без шестимісячного стажу, тривалість її вимірюється пропорційно відпрацьованому часу.

Заробітна плата за період відпустки виплачується працівникам не пізніше ніж за три дні до її початку.

Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Відкликання з відпустки

Ст. 79 Кодексу законів про працю та ст. 12 Закону «Про відпустки» передбачено, що відкликання із щорічної відпустки допускається за згодою працівника і лише у випадках, передбачених законодавством.

Це, зокрема:

- для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків;

- для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації.

Відкликання із щорічної відпустки допускається з додержанням вимог ч. 1 ст. 12 Закону «Про відпустки», де вказано, що основна безперервна частина відпустки має становити не менше ніж 14 календарних днів.

У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Слід звернути увагу на таке: якщо ви з якихось причин не скористалися своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, ви маєте право використати ці відпустки, а в разі звільнення незалежно від підстав, вам має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні щорічних відпусток, згідно зі ст. 24 Закону «Про відпустки».

Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.

Знайте свої права та захищайте їх разом юстицією!

Станіслав Куценко Станіслав Куценко , юрист-експерт, доктор наук у галузі філософії права
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram