Згадаймо найгучніший за останні роки кейс у США, коли компанія Goldman Sachs Group погодилася сплатити понад 1 мільярд доларів штрафу через порушення антикорупційного законодавства. Справа полягала в підкупі колишніми керівниками Goldman Sachs деяких топ-чиновників Малайзії, щоб отримати вигідну співпрацю з урядовим інвестиційним фоном Малайзії (так звана схема 1Malaysia Development Berhad).
Тому ефективні комплаєнс спеціалісти — на вагу золота. Вони мають непросте завдання — дбати про ділову репутацію компанії та побудувати таку комплаєнс систему, яка допоможе попередити мільйонні ризики.
При цьому, на думку бізнесу, провідна роль серед інших пріоритетних сфер комплаєнсу належить саме антикорупційному (93 % за результатами дослідження KPMG у 2020 році).
Звісно, що проблеми з корупцією актуальні не лише для бізнесу. Ба більше, для держсектору, який опікується коштами платників податків, це ще більш важливе питання.
Тому різні країни обирають свої підходи в питаннях запобігання корупції та поширення принципів доброчесності в публічному секторі. Наприклад, у США працюють посадові особи з питань етики та Служби Генерального інспектора, у Німеччині — контактні особи з питань запобігання корупції у федеральних органах влади, в Естонії — координатори з питань запобігання корупції.
В Україні діють уповноважені особи/підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції (антикорупційні уповноважені). Їх діяльність координує Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Антикорупційні уповноважені (а це понад 10 тисяч осіб) працюють практично в усіх державних органах та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, які належать до сфери управління державного органу.
Як і комплаєнс офіцери в бізнесі, уповноважені організовують антикорупційну роботу в організації, знаходять корупційні ризики і пропонують заходи для їх мінімізації, слідкують за запобіганням та врегулюванням конфлікту інтересів, працюють із повідомленнями про корупцію та викривачами, поширюють обізнаність про вимоги антикорупційного законодавства серед працівників та консультують щодо його дотримання.
Словом, забезпечують прозору та доброчесну діяльність організацій.
Уже є кейси, коли антикорупційні уповноважені виявляли серйозні порушення. Наприклад, минулого року уповноважений однієї з філій державного підприємства «Адміністрація морських портів України» відмовився підписувати тендерні документи на закупку обладнання після антикорупційної перевірки проєкту договору. Це допомогло розкрити корупційну схему на мільйони гривень та покарати винних.
Що знижує ефективність антикорупційних уповноважених?
Існує ряд проблем, які прямо впливають на ефективність антикорупційних уповноважених.
Перша проблема — керівники державних організацій здебільшого не надають значної ролі антикорупційному уповноваженому.
Залежність уповноважених від недоброчесних керівників — це, без сумніву, велика проблема. Однак дуже часто навіть доброчесні керівники належним чином не зосереджують свою увагу на антикорупційній роботі.
Більшість українців покладають відповідальність за боротьбу з корупцією на президента, - дослідження
Хоча саме керівник має демонструвати нульову толерантність до корупції, або так званий «тон згори», а також показувати важливість ролі антикорупційного уповноваженого. Останні дані свідчать, що керівництво організації підтримує пропозиції антикорупційних уповноважених лише в половині випадків.
З цієї проблеми випливає й інша — недостатня укомплектованість кадрами відділів протидії корупції. Як показало дослідження «Ефективність антикорупційних уповноважених-2020», 61 % керівників порушують вимоги щодо мінімальної чисельності при комплектуванні посад уповноважених, 11 % уповноважених підрозділів укомплектовано лише наполовину.
Друга проблема — відсутність умов для сталого професійного розвитку уповноважених.
Опитування «Антикорупційна доброчесність — 2020» показало, що близько половини антикорупційних уповноважених працюють на посаді менше 1 року. Відповідно кадри не ростуть професійно. Також половина уповноважених державних органів та 79 % уповноважених державних компаній не мають спеціальної антикорупційної підготовки.
Ще одне питання — часто функції антикорупційних уповноважених виконує працівник, який уже має іншу посаду. Тобто людина одночасно виконує обов’язки за двох. Наприклад, уповноважений призначається з числа кадровиків чи юристів. У державних компаніях таких антикорупційних уповноважених аж 66 %. А це негативно впливає на якість виконання антикорупційних завдань.
Третя проблема — недостатнє фінансове забезпечення.
Досить часто обов’язки антикорупційного уповноваженого виконують працівники органів влади найнижчої ланки — головні спеціалісти. Однак рівень фінансової винагороди в такому випадку зовсім не відповідає тому навантаженню, обсягу відповідальності та рівню ризиків, які передбачає антикорупційна робота.
Тому більшість уповноважених бачать посилення своєї ролі, у тому числі, через збільшення заробітної плати.
Чи можливо вирішити ці питання?
НАЗК розробило професійний стандарт «Уповноважений з антикорупційної діяльності», щоби зробити уповноважені підрозділи держорганів максимально схожими до відповідних структур у бізнесі.
Профстандарт допоможе керівнику зрозуміти, хто такий уповноважений і як він може налаштувати комплаєнс систему у своїй організації. Документ задає чітку рамку трудових функцій та професійних компетентностей для антикорупційних уповноважених, які мають за це відповідати.
Також стандарт передбачає належні умови для ефективної роботи уповноважених. Це стимулюватиме розвиток професії, а також вплине на підвищення експертності фахівців, і в результаті — сприятиме підвищенню рівня оплати праці уповноважених.
Окрім того, стандарт закладає фундамент для розвитку професійної освіти антикорупційних професіоналів, яка на сьогодні практично відсутня в Україні. На основі положень стандарту НАЗК планує ініціювати розробку низки освітніх програм для підготовки антикорупційних професіоналів державного сектору.
Звичайно, професійний стандарт не може стати вирішенням усіх проблем професії. Однак уже точно можна сказати, що він стимулюватиме зростання ролі антикорупційних уповноважених у органах влади та державних підприємствах. Там буде легше вибудувати якісну систему, яка допоможе попередити значну кількість репутаційних, правових та економічних ризиків.
Водночас інститут антикорупційних уповноважених потребує подальшої підтримки, тому НАЗК продовжує роботу в цьому напрямку. Підвищення оплати праці, побутова якісної системи освіти, впровадження новітніх IT-інструментів для ефективної координації та консультування уповноважених — це лише частина тих питань, які допоможуть наблизити комплаєнс-системи в держсекторі до прикладів компаній зі світовим іменем.