В Україні вже не один рік продовжується боротьба між лобістами доступних сигарет та фахівцями охорони здоров’я. Останні, посилаючись на світовий досвід та рекомендації ВОЗ, намагаються зробити будь-які сигарети якомога недоступнішими для всіх курців. Логіка ВОЗ проста: чим вища ціна, враховуючи податки, тим нижче споживання сигарет. А самі податки мають призводити до зростання цін на всі без винятку тютюнові вироби. У тому числі, мають зрости специфічні податки (податки на одиницю продукції, незалежно від ціни). Як зазначено у Технічному керівництві ВОЗ із оподаткування тютюну: «специфічні акцизи ведуть до відносно більшого зростання споживчих цін, чим адвалорні акцизи, та, відповідно, краще сприяють скороченню куріння». Сама Єврокомісія в дослідженні 2014 року «Оцінка вартості адміністрування акцизів на тютюнові вироби» дійшла висновку, що специфічні акцизи сприяють зменшенню споживання тютюнових виробів незалежно від їхньої ціни, є порівняно легшими в адмініструванні, забезпечують бюджетну стабільність та зменшують цінові розриви між сигаретами високої та низької цінових категорій.
Керуючись такою логікою, на фоні суттєвого зниження цін на сигарети в кінці минулого року, робоча група з доопрацювання проекту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 р.» запропонувала не тільки значно підвищити специфічну ставку, але й запровадити норму про встановлення мінімальних роздрібних цін на тютюнові вироби, що допомогло би підвищити ціну на сигарети в усіх цінових сегментах.
Здавалося б, делегація Єврокомісії мала б бути задоволена, що країна, яка є джерелом контрабанди сигарет до Європи застосовує такий підхід, адже сигарети в Україні коштують, скажімо, в 8-9 разів дешевше, ніж в Польщі (30 євроцентів проти 2.70 євро). Крім цього, запровадження мінімальних цін не тільки суттєво зменшило б доступність сигарет, але й забезпечило б додаткові надходження до бюджету, за оцінками спеціалістів, на рівні 1,5-1,9 млрд. грн.
Натомість, створюється враження, що делегація ЄС вирішила застосувати свій авторитет для просування інтересів одного з тютюнових виробників. Посол Томбінський у своєму листі згадав політику ЄС щодо мінімальних роздрібних цін на сигарети. Зокрема, основним аргументом проти встановлення мінімальних цін були названі судові процеси в ЄС, після яких вони були скасовані. Наприклад, в Австрії, такі ціни були прив’язані до середньозваженої ціни на ринку, а самі мінімальні ціни функціонували на ринку впродовж чотирьох років (з 2006 по 2010).
Але посол ЄС забув згадати, що юридичні та економічні реалії ЄС набагато відрізняються від української дійсності. Особливо не переймаючись тим, яким чином уряд намагається врятувати бюджет своєї країни від втрат, а своїх громадян – від доступного способу зашкодити своєму здоров’ю, посол однозначно заявив, що «встановлення мінімальних роздрібних цін на тютюнові вироби не відповідатиме положенням Угоди про Асоціацію та Угоди про ЗВТ». Наприкінці листа посол рекомендує Україні «ввести мінімальний акцизний податок», який діє в Україні в тій чи іншій формі з 2004 року – вже 12 років!
Насправді, Європейські суди дають можливість країнам регулювати ціни на тютюнові вироби. Досить перечитати типове рішення Європейського Суду від 4 березня 2010р. – «Єврокомісія проти Французької Республіки» - «якщо, Держава-член бажає раз і назавжди виключити можливість для всіх виробників чи імпортерів навіть тимчасово за свій рахунок дотувати підвищення податків на промислово виготовлені тютюнові вироби продаючи їх собі в збиток, для таких Держав залишається відкритою можливість зберігаючи конкурентну перевагу більш ефективним виробниками, заборонити продаж промислово вироблених тютюнових виробів за ціною, яка є меншою, ніж сума собівартості та всіх обов’язкових податків».
Кабінет міністрів України, виконуючи міжнародні зобов’язання України перед ЄС, доручив профільним органам влади напрацювати такий механізм, який би відповідав європейській практиці. Простіше кажучи, підхід Мінфіну та ДФС щодо встановлення мінімальної ціни на рівні собівартості та податків, цілком відповідає європейським зразкам.
Схоже на те, що це перший випадок в історії Єврокомісії, яку використано для лобіювання інтересів окремого європейського тютюнового виробника в Україні. Ціна такого лобізму – дешеві сигарети для українців, декілька мільярдів бюджетних втрат та подальша контрабанда сигарет до ЄС.