Ще більше підбурюють відповідні настрої різного роду застереження Києва від тих чи інших кроків з боку наших союзників, що для когось виглядає як жорсткі ультиматуми і остаточно підтверджує маріонеткову сутність українського уряду. Однак, якщо поглянути на ситуацію без зайвих емоцій, то всі вимоги, «ультиматуми» і «погрози» міжнародних партнерів України навіть при великому бажанні буде вкрай складно прив’язати до маніпуляцій. І при цьому не варто апелювати до жодних цінностей, геополітики, надуманих інтересів і конспірологічних припущень, - лише факти і холодний розрахунок.
Наприклад, США в обмін на фінансову, військову та іншу допомогу вимагають від України не території для своїх військових баз чи трудових колоній, а реформ і боротьби з корупцією. В обмін на ряд політичних та економічних пільг ЄС прагне отримати не дешеву робочу силу і дармові природні ресурси, як дехто вважає, а конкретні ефективні зміни в Україні. Нарешті, МВФ дає нам мільярдні кредити, натомість вимагаючи дотримання певних правил, хай непопулярних, але стандартних для всіх боржників Фонду. І все це ми називаємо шантажем і зовнішнім управлінням? Мені здається, що, враховуючи реальний стан справ у країні і динаміку прогресу ситуації, більшість дій міжнародної спільноти з підтримки України взагалі має характер доброї волі, а не якогось прагматичного розрахунку. Адже допомагати державі, яка фактично перебуває у стані війни, поглинена тіньовою економікою, корупцією і безперебійними політичними скандалами, - це щось на кшталт грандіозного марнотратства. Тим не менше, наші партнери свідомо йдуть на такий ризик в той час, коли ми безвідповідально нівелюємо їх довіру і бажання співпрацювати з нами.
Читайте такжеМинфин: принятие госбюджета позволит получить третий транш МВФ
Зрештою, всі балачки про зовнішнє управління можна швидко спростувати. Ми спокійно можемо відмовитися від нав’язаних нам правил гри. Готовий закластися, що при цьому нас ніхто не утримуватиме силоміць і не благатиме піти на поступки. Але й допомагати більше не стануть. Нам слід припинити перекручувати реальність, уявляючи все так, ніби це не Україна є тягарем для своїх союзників, а союзники для України. Розмови про управління ззовні виглядають так, наче в нас є абсолютно всі можливості для самостійної реалізації економічного дива, але підступні кредитори, США і країни ЄС нахабно стримують наш потенціал. Це наївність, яка сьогодні сильно шкодить інтересам держави і українського суспільства.