Варто зазначити, що у проекті закону йде мова про деталізацію повноважень Кабінету Міністрів України, органів місцевого самоврядування та національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Перш за все, в даному випадку варто звернути увагу саме на розширення компетенції місцевих рад. Відтепер, органи місцевого самоврядування надаватимуть суб’єктам господарювання, що виробляють теплову енергію на установках з використанням альтернативних джерел енергії, компенсації різниці між тарифами на електроенергію, вироблену для державних і муніципальних установ, та тарифами на електроенергію, вироблену для потреб населення. Відповідно, мова йде про розширення повноважень місцевих рад. Особливо, якщо звернути увагу на те, що згідно даного проекту, тарифи на виробництво теплової енергії зазначеним способом встановлюються органами місцевого самоврядування.
Тому в даному випадку можна говорити про те, що прийняття цього документу є своєрідним продовженням державної політики, спрямованої на децентралізацію. Безумовно, мова йде не про абсолютну самостійність муніципальних рад у даному питанні, оскільки певні регулюючі повноваження надаються Кабінету Міністрів України й НКРЕКП. Також у самому проекті чітко визначаються загальні засади формування тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії. Тому муніципальні ради під час встановлення тих чи інших тарифів у сфері теплоенергетики мають враховувати відповідний закон та порядок, який має бути затверджений урядом. Утім, це цілком не применшує їхню роль, оскільки вони стануть своєрідними локальними розпорядниками.
На останок варто зазначити, що сам факт стимулювання переходу на використання альтернативних джерел енергії при виробництві теплової енергії полягає у зниженні майбутніх тарифів порівняно з діючими на 10%. Складно сказати, чи є така цифра достатньою в контексті імовірних витрат на переобладнання устаткування і т. д. Для цього потрібно здійснити низку розрахунків та перевірити втілення запропонованої стратегії на практиці. Лише після цього можна оцінити ступінь її ефективності. Але в будь-якому разі прийняття такого законопроекту є позитивним сигналом, оскільки у такий спосіб засвідчується поступове конструювання поетапного запровадження в Україні інфраструктури альтернативної енергетики.