До проекту Закону додано:
- пояснювальну записку, в якій обґрунтовано необхідність Закону для регулювання земельних відносин;
- порівняльну таблицю до проекту Закону, в якій наведені необхідні зміни до діючих Законів України.
Основні тези проекту Закону «Про прогресивні земельні відносини»:
- підтримка самостійного господарювання на власній землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників землі;
- надати селянам-власникам землі право розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору;
- фінансове забезпечення селян-власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
- обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему);
- кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних.
- кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних;
- кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних;
- допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі).
- формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі.
- набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно:
- фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна
Громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше максимального розміру земельної ділянки, отриманої в результаті розпаювання;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені українського народу, - в межах, визначених Конституцією України.
Формування основних тез законопроекту відбувалося, зважаючи на ситуацію, яка склалася, на основі бажань та мотивацій власників землі сільськогосподарського призначення, розуміння ситуації громадянами України, забезпечення національної і продовольчої безпеки, практичності реалізації законопроекту.
Мої пропозиції не ідеальні, але суть їх проста. Хочемо ринкових відносин – давайте звільнимо селян з кріпацтва і дамо право розривати договори оренди, про що так мріють селяни-власники землі. Хочемо інвестицій – давайте зробимо об’єкти для інвестування у вигляді товариств власників землі і проінвестуємо об’єднання власників землі і кожного селянина окремо. Хочемо повернення українців додому – давайте робити їх реальними власниками, і почнемо цей процес із земельних відносин, зробивши власників землі власниками аграрних виробництв. Давайте робити все самі, а не чекати, що хтось зробить за нас, робімо все самі: від дітей до економічного розвитку країни – навіщо підміняти себе у своїй сім’ї незрозумілими сусідами.
Ми можемо разом дискутувати, змінювати і покращувати запропонований мною текст законопроекту та його назву, виправляти граматичні помилки, вносити законопроект разом чи об’єднано з іншими депутатами, вносити пропозиції і поправки – покращення в інтересах українців не має меж, але суть повинна залишитися: законопроект повинен бути в інтересах українців і української держави, а не в інтересах бізнесу, орендарів, латифундистів, транснаціонального капіталу, агресорів та інших ворогів.
Основними позитивними наслідками законопроекту стане:
- припинення дискримінація власників землі її користувачами (орендарями);
- припинення дії необґрунтованих перепон у володінні та розпорядженні землею її власниками;
- отримання країною ефективного власника землі в результаті ефективного обміну землею без втрати суб’єктності права власності на землі;
- формування і впровадження ринкових механізмів у земельні відносини;
- зростання доходів власників землі від землі, що їм належить;
- об’єднання власників землі з метою повноцінного розвитку аграрного виробництва на території територіальної громади (громад);
- справедливе усуспільнення результатів діяльності підприємства між усіма учасниками утворення відповідно до внеску учасника чи виконуваної роботи;
- формування умов для переходу до самостійного господарювання на землі її власниками;
- формування сприятливих інвестиційних умов для розвитку аграрної галузі;
- унеможливлення будь-якої концентрації землі як негативного чинника для соціально-економічного розвитку країни;
- початок зростання цінності землі;
- унеможливлення загрози національній та продовольчій безпеці країни від формування ірраціональних земельних відносин;
- унеможливлення політичних і соціальних конфліктів на грунті земельних відносин.
У зв’язку з важливістю питання земельних відносин я не став очікувати законодавство про «народовладдя», щоб ним скористатися для реалізації своєї ініціативи з впровадження прогресивних форм земельних відносин. Зараз законодавство про «народовладдя» не потрібне для тих, хто задумав розпродати, віддати в концесію, продати, приватизувати, втратити, знищити все, що стосується українців і їхньої держави, а після - воно не потрібно народу, бо не буде над чим в законний спосіб встановлювати народовладдя.
Запропонована мною форма законодавчої ініціативи в певній мірі є проявом народовладдя. Вона зумовлена тим, що необхідного Закону про земельні відносини в інтересах українців, України, власників землі і тих громадян України, які хочуть стати власниками землі, ще не було ініційовано.
Народовладдя можемо творити вже зараз без удаваної більшості, творити розумом і розумінням беззаперечної необхідності діяти в інтересах людей - в суспільних інтересах. Сподіваюся, що мій приклад наслідуватимуть й інші громадяни України.
Сподіваюся, що народовладдя живе в душі кожного депутата та реалізується в обов’язках зробити життя кожного громадянина України кращим.
Народний депутат - носій законодавчої ініціативи, яка реалізується у формі внесення до Верховної Ради Законопроекту, і саме тому я звернувся з пропозицією до депутатів внести запропонований мною проект Закону «Про прогресивні земельні відносини».
Я не маю відношення до жодної політичної партії. Запропонований мною проект Закону відображає моє особисте бачення, але з урахуванням наявних обставин і оптимально-необхідних результатів. Сподіваюся, моє особисте бачення буде відповідати баченню більшості громадян України.
Антинародні законопроекти про так званий обіг земель чи так званий ринок земель, які є на розгляді у Верховної Ради (законопроекти №2178-10, №2194), не несуть ніяких позитивних змін для українців, а прописані в інтересах суто обмеженого кола осіб, в який ви, шановний депутате, навряд чи попадаєте. Ці законопроекти не про ринок в земельних відносинах, ці закони про монополію на землю – безправне право селян продати землю заздалегідь визначеним особам. Ці законопроекти не про перетворення селянина на власника аграрного виробництва і не про збільшення доходів власників від землі. Ці законопроекти не про створення робочих місць і не європейський рівень оплати праці. Ці законопроекти не про усуспільнення прибутку і не соціальну спрямованість економіки, як визначає Конституція України. Ці законопроекти проти селян-власників землі і проти українського народу в цілому.
Окрім того, що неможливо допустити, щоб законопроекти №2178-10 та №2194 були проголосовані, необхідно вже визначатися з національно-орієнтованим законодавством з земельних відносин, яке забезпечить ефективне відновлення та зростання аграрної галузі в інтересах українців.
P.S.
Хтось може сказати, що закон з такими принципами не буде прийнятий, бо не має зараз в Раді національно-орієнтованої більшості і не має смислу займатися цим законопроектом. Але законопроект не для більшості у Верховній Раді, законопроект для українців. Всі повинні знати, яким могло бути чи може бути національно-орієнтоване законодавство з земельних відносин. Тому обговорюємо, думаємо, вирішуємо.