Закликаю!
По-перше. Не продовжуйте договори оренди і не переукладайте їх ні під яким «соусом», тим більше не підписуйте ніякі порожні папери чи не заповнені до кінця документи, навіть якщо їх будуть давати підписувати з метою підняти вам орендну плату, зробити індексацію, донарахувати оренду за минулі періоди – це все може перетворитися на продовження орендної кабали.
По-друге. Подивіться дату укладання договору. Тепер дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення, і це вже визначено законом - не з моменту реєстрації договору, а з дати укладання відраховується строк дії договору оренди. Орендарі «вдовблювали», що договір оренди діє з моменту його реєстрації, і у власника землі може залишитися розуміння, що договір діє довше рівно настільки, настільки орендар умисно затягнув реєстрацію договору. А тим самим часом договір автоматично буде продовжено, і коли власник землі «прийде» забрати землю, то йому пояснять, що договір кілька місяців чи років тому автоматично продовжився.
По-третє. Негайно скористуйтеся правом відмови від поновлення договору. Не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору ви повинні подати до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.
Начебто власникам землі надали право розпоряджатися нею, і це право загорнули в яскраву обгортку під назвою «земельна реформа». Насправді ж закон про так званий ринок землі – закон про право орендаря купити землю, а вірніше - віджати землю у її власника – селянина. До солодкої обгортки додаються гіркі сльози (і це дуже м’яко сказано!).
Проєкт Закону №2194 «…щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин…» (прийнятий в першому читанні і включений до порядку денного під №485-ІХ від 04.02.2020) - забороняє власнику землі продавати землю без дозволу орендаря.
Проєкт Закону №3131 «…щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції…» - збільшує податок на землю для власника землі в 16,67 рази.
Проєкт Закону №3012 «…щодо приватизації державних і комунальних земель» - створює умови для продажу державної землі.
Закон №340-IX від 05.12.2019 «…щодо протидії рейдерству» - узаконив автоматичну пролонгацію (продовження) договору без будь-яких попереджень зі сторони орендаря і без будь-якої згоди від власника землі як це було раніше. Все рейдерство проти власників землі буде тепер відбуватися на законних підставах, а саме відповідно до частини 2 статті 1261 Земельного Кодексу України: «…Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.»
Цим же законом внесено зміни до статті 19 Закону України «Про оренду землі», і тепер, відповідно, стаття 19 звучить так: "Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права". Таке трактування статті 19 чітко визначить що договір оренди діє з моменту укладання, а не з моменту реєстрації, як це визнавали суди за бажанням орендарів, саме цим користувалися орендарі, затягуючи реєстрацію і додаючи додаткові роки до прибуткової оренди.
Зараз, враховуючи те, що власники землі можуть бути необізнані в таких змінах, орендарі умисно придумали це й умисно будуть користуватися цим – власник думає, що договір ще діє певний час (бо з моменту реєстрації), а насправді договір вже автоматично продовжено - і знову орендна кабала з самого початку.
Як бачимо, Закони прописані саме під українського орендаря, на його добру волю, спроможність та виключно його радість і благополуччя. Завдання для орендаря №1 – продовжити договори оренди в будь-який спосіб. Договір оренди орендареві гарантує довгі роки прибутковості, матеріальних благ, а головне - він і тільки він зможе купити землю і залишитися царювати на землі назавжди в особі себе, своїх дітей, онуків, правнуків …
Власникам землі в жодному разі не потрібно переукладати договори оренди землі!
Чому ж таки орендар хочуть продовжувати договори оренди? Ще до закінчення договору 2-3 роки, а орендарі наполегливо шантажують і погрожують переукласти.
Першою причиною, головною, є те, що орендарі хочуть потрапити під дію ними ж пролобійованих законів, які проти українців-власників землі, але в угоду орендарям. Ці закони повністю захищають орендаря від будь-якої конкуренції, в тому числі від потенційних іноземних покупців, які теоретично могли б платити за землю більш високу ціну. Оренда для орендаря – захисна оболонка, імунітет, гарантія його надприбутків за рахунок українців-власників землі.
Другою причиною є те, що орендарі хочуть купувати землю, але за тією ціною, яку ви і так знаєте, – це ціна оренди на 49 років з додатковими угодами, які у разі відкриття так званого ринку перетворять для орендаря землю з орендованої на власну. Тільки за умови існування оренди землі орендарі зможуть викуповувати чи «віджимати» землю задешево.
Третьою причиною є те, що земля, яка перебуває в оренді, може бути продана її власником, але при цьому договір оренди продовжуватиме діяти. Покупцем землі може бути орендар або інша особа. Для інших, ніж орендар, осіб, земля, яка в оренді, - менш цікаве придбання, ніж та, яка вільна, і, відповідно, за землю в оренді даватимуть значно меншу ціну, або вона буде взагалі не цікава як об’єкт купівлі (ви ж не будете купувати автомобіль, який ще буде 5 років їздити в оренді в службі таксі – ви хочете такий автомобіль, на якому будете їздити з першої хвилини його купівлі). Для орендаря дуже вигідно, коли він викуповуватиме землю, яка у нього в оренді, і чим триваліший строк такої оренди, тим нижчу ціну може пропонувати орендар – бо фактично тільки він єдиний покупець на цю землю.
Четвертою причиною є те, що орендарю вигідна оренда – він багатіє на вашій землі, забираючи, по суті, належний вам прибуток від землі собі. Тому йому потрібна якомога довша оренда вашої землі - якомога довше закріпачення вас, власників землі.
П`ятою причиною є те, що, орендарі бояться, що власники землі, якщо їм нададуть право розпоряджатися (продавати) землю, по закінченні договору оренди запропонують землю іншим покупцям за ціною, яку орендар не хотів би заплатити чи не має змоги заплатити за вашу землю.
Шостою причиною є те, що орендарі бояться, що власники землі можуть скоро усвідомити, що вони спроможні самостійно (особисто чи через участь у Товариствах власників землі) господарювати на своїй землі, а значить, збільшать у кілька разів дохід від землі та цінність власної землі.
Оренда землі і її зарегульованість в інтересах орендарів, фермерів і аграрних олігархів стає все більше антинародною, виступає проти українського суспільства, проти держави Україна. По суті, оренда землі і діяльність, пов’язана з нею, вже стала злочинною – залишилося лише визначити кримінальну відповідальність.
Протидіяти цьому розгулу орендарів і їх лобістам можливо лише в об'єднанні власників землі ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ та самостійному господарюванні через участь у товаристві власників землі.
Необхідно вимагати від влади законодавчо надати право власникам землі розривати договори оренди – тільки це може бути ознакою вільного розпорядження землею.
Законопроект, який би визначив прогресивний шлях розвитку земельних відносин і позитивно б вплинув на розвиток аграрної галузі є – це проєкт закону "Про прогресивні земельні відносини", який вже зареєстровано в парламенті (№3208 від 12 березня 2020 року). Він пропонує таке:
— надає права і можливості власникам землі самостійно господарювати через участь у товариствах власників землі;
— надає право розривати договори оренди для переходу до самостійного господарювання;
— надає право товариствам власників землі отримувати державну підтримку, в тому числі дешеві кредити за рахунок прямого державного кредитування;
— надає можливість отримувати дешеве споживче кредитування;
— визначає ціну землі у разі її продажу громаді чи державі.
За умови його прийняття власники паїв мали б змогу підготуватися і до вищезгаданої детінізації, і до інших сюрпризів від аграрного лобі. Але пріоритети наших парламентаріїв при розгляді "земельних" законопроєктів, на жаль, усім уже зрозумілі.