Тетяна Циганок познайомилась із майбутнім чоловік в університеті. Тоді Сергій навчався в тепер вже розформованому Київському інституті Сухопутних військ.«Старанність, відповідальність та бажання прийти на допомогу – це те, що характеризує мого Сергія. А ще він дуже любив дітей. Оскільки більшу частину життя забирала робота, вільні хвилини він старався проводити із нами. Багато подорожували. Буває, о 7 ранку встали, а Сергій вже вирішив, що їдемо на шашлики або в якусь мальовничу місцину. З ним ніколи не було сумно, а головне – завжди почували себе захищеними. А ще, Сергій любив стрибки з парашутом, які давали відчуття всеохоплюючої свободи», - розповідає Тетяна Циганок.
З початку бойових дій на Сході країни, полковник Сергій Циганок не міг спокійно спостерігати за подіями війни, каже вдова Тетяна: «Говорив, що треба їхати, налагоджувати зв'язок. Я його відговорювала, але доля розпорядилася інакше. Зараз я вже розумію, що інакше не могло бути, адже Сергій військовий і мусив захищати країну». У жовтні 2014 року, начальник 330-го центрального вузла фельд'єгерсько-поштового зв'язку Головного Штабу Збройних сил України, полковник Сергій Циганок приступив до виконання своїх обов’язків у зоні АТО. «Виконуючи функції командира частини, він щоденно виїздив із своїми підлеглими, ніколи не лишаючи їх самих. У нетривалих телефонних розмовах, Сергій мені зізнався, що знає Луганську та Донецьку області вже краще за рідну Київську», - пригадує вдова Тетяна. Один з таких виїздів завершився трагічно. Виїхавши на УАЗі в Дебальцеве, машина Сергія потрапила під обстріл поблизу села Логвинове у верхній частині «дебальцівського виступу» на трасі між м. Дебальцеве і м. Артемівськ (Донецька область).
«Того дня Сергій не виходив на зв'язок, а потім телефон був «поза зоною». Я одразу відчула щось недобре, хоча у Штабі переконували, що Сергій міг потрапити у полон. Пізніше я сама побачила в Інтернеті, що бойовики ДНР виклали посвідчення Сергія із текстом, що його, разом з іншими, хто знаходився у машині, було вбито. Завдяки волонтерам було знайдено тіло, а всі сумніви розвіялися, коли я приїхала до Дніпра на впізнання», - з болем розповідає вдова Тетяна Циганок.
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Читайте такжеБоевики 64 раза открывали огонь по силам АТО на Донбассе
Подружжя Циганків прожило удвох 16 щасливих років. Виховували двох синів Антона (2000 р.н.) і Артема (2004 р.н.). Все було добре, родина багато планувала і мріяла, та війна забрала найдорожче. Сини-підлітки залишились без батька, без його підтримки і поради. «Молодший син Артем, як дізнався про смерть батька, лежав, тримаючи у руках батькове фото плакав і постійно промовляв до нього: «Тату, тату..». Щодня його згадуємо. Дуже важко без нього», - говорить вдова Тетяна Циганок.
Прожити на пенсію по втраті годувальника у наш час важко, але родина старається. Однак є потреба в речах для дітей, адже незабаром вже перше вересня – початок нового навчального року. Тож давайте не залишати родину загиблого Героя Сергія Циганка наодинці із горем. Адже він віддав життя за кожного з нас.
ЦИГАНОК ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА TETIANA TSYHANOK 4188370025824379 (Райффайзен банк Аваль)
ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?