З липня 2014 р. відбулось кілька етапів зростання тарифів на теплову енергію. В таких умовах критичним є забезпечити абсолютних облік спожитих ресурсів та послуг, адже це – одна із найважливіших передумов прозорості сфери ЖКГ та її ефективності. Я абсолютно переконана, що споживачі мають оплачувати за фактично отриману послугу, а не за нормативами, які зазвичай для них дуже невигідні. На сьогодні спільними діями міської влади та ПАТ “Київенерго” будинкові лічильники теплової енергії таки встановлюються, хоч для цілковитого вирішення даного питання необхідно кілька років. В цьому контексті мотивацією для теплопостачальних організацій до швидкого встановлення лічильників тепла може стати приведення тарифу за споживання теплової енергії за 1 кв.м для мешканців будинків без теплових лічильників до економічно обґрунтованого рівня.
З метою такого мотивування виконавців житлово-комунальних послуг до дій з обліку ресурсів, 23 липня поточного року Київрадою було прийняте згадуване вище рішення «Про перевірку обґрунтованості розміру оплати за споживання теплової енергії за 1 кв.м для мешканців будинків без приладів обліку теплової енергії, а також забезпечення контролю за рівнем споживання теплової енергії».
Даним рішення доручено КМДА до 1 жовтня порівняти розміри оплати за тепло впродовж двох опалювальних сезонів (2013-2014 рр. та 2014-2015 рр.) для типових (за кількістю квартир та опалюваною площею) будинків, які мають будинкові лічильники тепла, та які таких лічильників не мають.
Отримавши результати, у випадку виявлення розбіжностей між встановленим розміром оплати за тепло за 1 кв.м для мешканців будинків по нормі споживання та розміром оплати споживачами за наявності лічильника, КМДА зобов’язана звернутися до Національної комісії (НКРЕКП) на предмет погодження зменшення існуючого тарифу за 1 кв.м опалюваної площі для мешканців житлових будинків без лічильників тепла на цьогорічний та наступні опалювальні сезони.
Другий важливий механізм, закладений у рішенні, це обов’язок КМДА до 15 жовтня розробити та оприлюднити карту, на якій позначити споживання теплової енергії в усіх будинках, де встановлено будинкові лічильники тепла. В такій карті також має бути вказано інформацію про обсяг споживання енергії та загальну опалювану площу будівлі; при цьому оновлювати цю карту потрібно щомісячно під час опалювального сезону, аби відстежувати зміни у споживанні залежно від погодних умов.
Ідея такої карти обґрунтовується наступним: це дозволить у зручній наочній формі здійснювати контроль за нарахуваннями ПАТ «Київенерго» суми до сплати за спожите тепло та, відповідно, унеможливить маніпуляції з боку виконавця. Адже минулий опалювальний сезон показав, що монополіст в теплий період дозволив собі виставляти рахунки за тепло згідно з нормативами, а не показниками лічильника, мовляв, доступу не мали абощо.
Але й не це найважливіше, а те, що мешканці самі зможуть слідкувати за рівнем споживання тепла в своєму будинку, а також в сусідніх типових, які, до прикладу, утеплені, та матимуть змогу порівнювати наскільки заходи з енергозбереження є вигідними та приносять економію. Це також дозволить міській владі виявляти найбільш енерговтратні будинки, сприяти заходам з енергозбереженню яких треба в першу чергу.
Взяти хоча б такий приклад: цього року в Києві було проведено конкурс для будинків ОСББ та ЖБК з енергозбереження, заходи з утеплення в яких зараз якраз вживаються. Наступного року його планується розширити, залучивши більше учасників. Ця карта стане хорошим інструментом, аби наочно показати всім, скільки переможці конкурсу почали економити.
Таким чином, не лише чекаю практичної реалізації рішення Київради, а й готова до неї долучитись. Адже впевнена, що тільки контроль громадськості та міської влади за діяльністю монополістів та комунальних структур зможе зробити сферу ЖКГ дружньою до споживачів!