Залізниця в Будапешті працює протягом всього року з літнім і зимовим графіком.
Квиток в одну сторону коштує 800 форинтів (80 грн), дитячий - 400 форинтів, але залізниця розрахована на сімейний відпочинок, тому сімейні квитки (необмежений проїзд на день для 2 дорослих та 3 дітей або для 1 дорослого і 4 дітей) купувати вигідніше – вони коштують 4000 форинтів (400 грн).
Квитки купуються на станціях, в поїзді квитки вам не продадуть. До речі, квиток дає право проїзду лише в одному поїзді один раз. Тобто для пересадки на інший поїзд потрібно знову купувати білет.
До початкової станції Hűvösvölgy ходить автобус №26. Станційні працівники — діти, диспетчери — діти, скрізь працюють діти, окрім локомотиву, який веде дорослий, що має права на керування.
Пасажири чекають на чергового по вокзалу, він махає жезлом - поїхали!
Контролер перевіряє квитки, хоча в вагоні "зайців" немає.
Сама залізниця проходить мальовничими горами та парком. Для відвідувачів є маршрути до кожної зі станцій. Можна вийти на одній з них і спуститися вниз гуляючи.
На першій же станції чекаємо зустрічного поїзда. Поки є час, фотографую станцію та перон.
А от і зустрічний поїзд!
Провідники салютують черговому по станції.
До речі, поїзди на лінії виготовлені в другій половині минулого століття. Вони пройшли капремонт і тепер успішно ганяють лінією.
Дитячу залізницю в Будапешті робили за прикладом дитячих залізниць Радянського Союзу. Більшість станцій мають атрибутику, яку можна зустріти і на теренах колишнього совка. Також на станціях є малюнки та горельєфи (ліпнина).
Правда гарні краєвиди?
Поступово поїзд добирається до кінцевої станції, де напрям руху змінюється. Поки локомотив виконує маневрові роботи на станції, туристи і місцеві уже чекають, щоб першими заскочити у вагони.
До кінцевої станції Széchenyi-hegy під’їжджає зубчастий трамвай, який одночасно є і місцевою пам’яткою, і громадським транспортом. Як київський фунікулер. Між звичайними коліями у нього є колія зубчаста для того, щоб легше було підніматися по гірським схилам.
До нових зустрічей!