Останнім часом громадськість, наближена до правоохоронних органів країни, безпосередньо від Міністра внутрішніх справ України А.Б. Авакова дізналася про концепцію реформування МВС, головними новаціями якої є: перейменування міліції в поліцію, ліквідація Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України та виведення підрозділів ДАІ за межі міст.
До речі, ГУБОЗ планують ліквідувати разом з ветеринарною та транспортною міліцією, а це ще раз характеризує глибину «реформи».
Швидкість прийняття рішень по цій темі вражає. Концепція «РЕФОРМИ» в один день, 22 жовтня 2014 року, була прийнята Колегією МВС та, начебто, Кабінетом міністрів України.
Тому, на жаль, дату 22 жовтня 2014 року можна вважати днем «Жовтневої революції» в МВС України, яка може поставити масну крапку в усіх багаторічних потугах подолати організовану злочинність як явище в нашій Державі.
Вважаючи на той факт, що концепція цієї, так званої, реформи розроблялась в закритому режимі та без залучення фахових експертів з питань боротьби з організованою злочинністю, потужне просування цих змін через центральні органи державної влади і управління більше схоже на зведення якихось рахунків з єдиною системною Службою в Державі - по боротьбі з мафією.
Мабуть, тому автори «реформи» і не врахували ті факти, що Україна ще з часів колишнього СРСР була в авангарді зусиль по створенню спеціальних підрозділів з боротьби з організованою злочинністю, а перший в СРСР діючий такий спецпідрозділ було створено в далекому 1988 році в м. Дніпропетровську. Це досвід роботи саме цього спецпідрозділу був потім об’єктом досліджень та вивчення фахівцями багатьох республік СРСР, а в подальшому і країн СНД, включаючи Росію.
Автори цієї «реформи», схоже, не дуже розуміють, навіщо взагалі створювались ці спецпідрозділи – зі спеціальною формою таємності, особливими, інколи унікальними методами оперативної роботи, з застосуванням можливостей кримінальної та технічної розвідки, стратегічного та тактичного аналізу, формуванням потужної електронної бази даних, особливих способів взаємодії оперативних підрозділів та слідства, а також з наявністю власного силового підрозділу, оснащеного за останніми європейськими стандартами.
В 1993 році Україна, завдяки прийняттю Закону «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», стала єдиною серед країн СНД, в якій ці спецпідрозділи працюють за Законом, а не за різноманітними підзаконними актами, як в інших країнах.
В Росії з причини, що там не було такого Закону, Путінська ФСБ впоралась з проблемою існування подібних спецпідрозділів ще років вісім тому, але навіть там фахівці вже прозріли та вважають це помилкою, а деякі називають це злочином. А хто у нас виконує функції ФСБ у цьому питанні?
Тому, завдяки цьому Закону всі спроби ліквідувати спецпідрозділи, а їх за 25 років існування держави нараховується декілька десятків, так і не досягли своєї мети. Маємо надію, що і на цей раз здоровий глузд візьме гору над деструкційними діями. Навіть рішеннями Уряду неможливо зруйнувати цю структуру! Потрібно рішення Парламенту, а це в наш час дуже проблематично.
Ініціатори «реформи» навіть не здогадуються, що саме ці підрозділи в буремні 90-ті роки стали тією силою, яка зламала хребет організованій злочинності того непростого періоду. А хіба зараз ситуація краща?
Корупція в усіх без винятку державних органах влади на порядок вища, а мотивація та професіоналізм співробітників правоохоронних органів значно нижчі. Про рівень авторитету міліції серед народу годі і говорити. Військова ситуація на сході країни сприяє безпрецедентному рівню озброєння бандформувань, це вже навіть не банди в традиційному сприйнятті цього терміну, а справжні військово-політичні структури. Парадоксально, але саме в цій ситуації має місце потужна спроба знищити спецпідрозділи, які мають всі можливості для ефективного реагування на існуючи реальні загрози для Держави. Таким чином, спроба саме зараз знищити спецпідрозділи по боротьбі з мафією, це вже не просто управлінська помилка, а можливо, і більш небезпечні дії, спрямовані явно не на користь Державі.
Ще більш прикрими бачаться ті обставини, що за часів попередньої, у тому числі "злочинної влади" Службу БОЗ ліквідувати так і не вдалося. А чому тепер це стало можливим? Є питання?
Мабуть, для авторів «реформи», є секретом і той факт, що основну частину живої сили ворожих до України збройних формувань на Сході складають члени відомих організованих злочинних угруповань Донбасу під керівництвом теж відомих лідерів організованого злочинного середовища, деякі з яких мають навіть депутатський статус. А це все - «клієнти» ГУБОЗ МВС України та його регіональних підрозділів. І хто ще може з цим всім впоратися? Відповідь однозначна: поки що - ніхто.
Так, і у ветеранів Служби теж є безліч претензій до кадрового складу спецпідрозділів БОЗ та активності їх роботи, але це наслідки багаторічної нищівної кадрової політики, яка панувала майже всі 25 років функціонування цієї системи, особливо в часи, коли Донецька ОЗГ очолила країну.
Незважаючи на це, ми впевнені, що методами кадрових атестацій з використанням люстраційного законодавства, є реальна можливість в дуже стислі терміни виправити ситуацію в спецпідрозділах БОЗ, а також зберегти їх дуже потужну інфраструктуру.
На превеликий жаль, всі наші попередні звернення до МВС, та навіть до Президента України одразу після Революції гідності з предметними пропозиціями щодо реформування спецпідрозділів БОЗ, спрямування їх зусиль і можливостей на участь у розв’язанні ситуації на Сході країни, та навіть створення на їх базі Національного бюро розслідувань України – залишились без уваги.
Сподіваємося, на державницьку позицію перших осіб Держави в недопущенні запланованих руйнувань.
Слава Україні!