І бої на Грушевського довели, що є ті, хто цей приклад наслідує. На передовій я бачив здебільшого зовсім молодих козаків, які з палаючими очима, без жодної краплі страху, разом зі мною боролися, не боячись ні газу, ні світло-шумових гранат, ні гумових куль, ні навіть тоді, коли пси режиму почали стріляти з рушниць...
А в цей час Герої Крут дивились на нас з неба... Прийнято вважати, що це були 300 студентів. Заради справедливості, це не зовсім так. Разом із спудеями пішли на смерть бійці вільного козацтва. Усього патріотів було близько 400. Але - зверніть увагу - армія більшовика Муравйова, з якою вони бились, складала понад 4000 осіб, тобто в 10 (!) разів більше. Десятеро проти одного! Як це нагадує, коли сьогодні десятки "беркутівців", вихопивши з натовпу протестувальників одного полоненого, б'ють його, так би мовити, хором...
Феномен Крут - і приклад для нас назавжди - українці здобули переконливу перемогу в цьому бою. Один патріот здолав десяток ворогів. Вражає, правда? Це треба час від часу повторювати собі кожному з тих, хто сьогодні розчарувався і вважає, що численну банду Януковича ми не переможемо, бо сили нерівні...
27 Героїв Крут потрапили у більшовицький полон й були страчені. Мільйони людей за ними плакали. Так, як ми сьогодні плачемо за Героями Грушевського, які згинули під мусорськими кулями, коли на Україну знов наступила чорна хмара більшовиків, які не змогли купити нас за газпромівські гроші, тож намагаються взяти силою.
Перемога у бою під Крутами дала дивовижний результат. Боєздатність російсько-більшовицької армії була втрачена на 4 дні. Цього виявилося досить, щоб врятувати Незалежність тогочасної України шляхом підписання Брест-Литовського мирного договору. Дай Боже, і ми скоро підпишемо Угоду про Асоціацію з ЄС, відбивши атаку Муравйова-Януковича.
До речі, після перемоги у Бою під Крутами наші бійці організували дуже правильний відступ, підриваючи за собою мости та залізничні колії, щоб завадити більшовикам. Це пишу для тих, хто дорікає нам розбитою бруківкою, битим склом та іншим "вандалізмом", потрібним для оборони революційних барикад.
Раніше я щороку приїздив на заходи вшанування до Крут на Чернігівщину. Гра долі: це 208 округ, який обрав мене до парламенту. Цьогоріч не поїхав, бо справу, розпочату на Майдані і продовжену на Грушевського, слід завершити у Верховній Раді.
Давайте разом попросимо Господа за упокій душ полеглих героїв, за звільнення і здоров'я політв'язнів нинішніх і за нашу неньку Україну, на Незалежність якої знову зазіхають ті, хто не може змиритися з тим, що ми не раби, а вільні люди.
Слава Героям Крут і Грушевського!