А це означає, що кияни і автогості столиці щодня сплачують щонайменше (10Х800 000) = 8 000 000 мільйонів гривень, або - 1 мільйон американських доларів. Ну просто зараз, у ці дні!
Тепер 1 мільйон доларів множимо на 365 днів і отримуємо 365 мільйонів доларів, або ж 2 мільярди 920 мільйонів гривень, зібраних за рік у столиці.
Запитання: скажіть, будь ласка, чи можна за 2 920 000 000 (два мільярди 920 мільйонів) гривень зробити дороги в Києві?
Щодня, ремонтуючи київські шляхи за ціною 250 гривень за квадратний метр, можна відремонтувати 40 тисяч квадратних метрів. Щодня!
Натомість Київавтодор ремонтує менші обсяги квадратних метрів за місяць. Судячи з озвучених обіцянок в ЗМІ, приміром, у квітні 2012 року, коли вже збирався акцизний збір Київавтодор планував відремонтувати лише 21 тисячу квадратних метрів столичних доріг.
Маленька фірма з 15 вантажівок раніше сплачувала 15 тисяч гривень у рік того транспортного збору. Зараз ця фірма сплачує 10 тисяч гривень щомісяця акцизного збору! Тобто на порядок (!!!) цифра зросла, а це означає, що кошти на ремонт доріг є. І їх дуже багато.
І так по всій країні! Оскільки якість доріг, на ремонт яких, за зізнанням пана Азарова використовуються кошти акцизного збору, не покращується, то маю запитання, як у тій пісні Висоцького: “Где деньги, Зин!?”... Риторичне запитання.