Про що не напише Кузьмін?

Широко анонсована книга Рената Кузьміна про Тимошенко, Лазаренка та Кучму навряд чи буде сповіддю першого заступника генпрокурора. Очевидно, що правоохоронець вкотре намагатиметься позбутися звання головного ката опозиції.

Фото: www.segodnya.ua

В одному із своїх останніх інтерв’ю заступник генпрокурора Ренат Кузьмін наголошує про те, що, перебуваючи на посаді, він лише виконує вказівки свого безпосереднього керівника – Віктора Пшонки. При чому, на свою другорядну роль в багатьох справах проти представників опозиції Ренат Равелійович вказує неодноразово.

Судячи з усього, такі твердження Кузьмін використовує цілеспрямовано. Хоча зовсім нещодавно він демонстрував виключну власну значимість при розслідуванні гучних кримінальних справ. Тепер же він займає неоднозначну позицію – очолює управління, яке займається слідством, а долю всіх кримінальних справ, за словами Кузьміна, визначає особисто Пшонка.

Проте, слід відзначити, що заступник генпрокурора не тільки керує слідством, а раніше особисто порушував кримінальні справи. Саме його підпис стоїть на процесуальних документах відносно не тільки низки відомих опозиціонерів, а й стосовно представників правлячої партії. І якщо більшість представників опозиції з кримінальними справами, порушеними за підписом Кузьміна, у стислі строки потрапляли до виправних установ, то для регіоналів здебільшого діють інші, «пільгові умови» та «програми лояльності».

Одним із яскравих прикладів вибіркового правосуддя є кримінальна справа Михайла Приходька (міського голови Ніжина, що на Чернігівщині). Ще у 2008 році особисто Ренат Кузьмін порушив справу за отримання мером хабаря у особливо великих розмірах.

Ця справа набула дуже широкого розголосу. Тодішній міністр МВС Юрій Луценко у всіх ЗМІ прозвітував про те, що затримано мера-корупціонера, за яким довгий час спостерігала міліція. Іронія долі полягає в тому, що екс-міністр, не без допомоги Кузьміна, вже відсидів, а ніжинського мера Приходька ще навіть не посадили, і скоріш за все вже не посадять. Хоча підлеглі першого заступника генпрокурора і провели дворічне детальне слідство, справа на довгі роки застрягла в українських судах. Вони, у свою чергу, кивають на недосконало проведене розслідування. Саме це, на думку суддів, вже 5 років заважає прийняти рішення по справі.

Весь цей час прокуратура майже героїчно бореться з такою суддівською позицією. Але факт залишається фактом: мер на свободі, і а-ля Петро Мельник ловить рибу, але не на каліфорнійському узбережжі, а на берегах річки Десна. Як повідомив народний депутат Олег Ляшко, ніжинський мер щотижня влаштовує не аби-які бенкети в честь того, що й досі перебуває на волі.

Слід зазначити, що міськрада Ніжина лише наприкінці березня 2013 року припинила повноваження мера-хабарника, на підставі рішення суду. А до цього він,перебуваючи під довготривалим судовим слідством, одноосібно розпоряджався бюджетними коштами. Нині справа більше півроку знаходиться у Вищому спецсуді, але ніжинський мер впевнено демонструє, що все буде вирішено на його користь.

Заступник генпрокурора обрав відверто резонансні теми, і знову розповість про справи, які зробили його відомим майже кожному українцю. Та навряд чи спогади Кузьміна адресовані широкому загалу українців. Перш за все, у його планах зацікавити західного читача і продовжити кропітку роботу над створенням свого позитивного іміджу далеко за межами України.

Для чого це потрібно? Одним із варіантів є те, що Кузьмін в подальшому планує очолити національне бюро розслідувань, яке може утворитися після реформи прокуратури. Саме цього вимагає Євросоюз, а кандидатура на посаду керівника такого органу не повинна викликати негативу збоку єврочиновників.

Очевидно, що Кузьмін не збирається завершувати свою кар’єру на посту заступника генпрокурора, а другорядні ролі не задовольняють його амбіцій. Та про це Кузьмін у своїй книзі точно не напише…

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram