В одному із своїх останніх інтерв’ю заступник генпрокурора Ренат Кузьмін наголошує про те, що, перебуваючи на посаді, він лише виконує вказівки свого безпосереднього керівника – Віктора Пшонки. При чому, на свою другорядну роль в багатьох справах проти представників опозиції Ренат Равелійович вказує неодноразово.
Судячи з усього, такі твердження Кузьмін використовує цілеспрямовано. Хоча зовсім нещодавно він демонстрував виключну власну значимість при розслідуванні гучних кримінальних справ. Тепер же він займає неоднозначну позицію – очолює управління, яке займається слідством, а долю всіх кримінальних справ, за словами Кузьміна, визначає особисто Пшонка.
Проте, слід відзначити, що заступник генпрокурора не тільки керує слідством, а раніше особисто порушував кримінальні справи. Саме його підпис стоїть на процесуальних документах відносно не тільки низки відомих опозиціонерів, а й стосовно представників правлячої партії. І якщо більшість представників опозиції з кримінальними справами, порушеними за підписом Кузьміна, у стислі строки потрапляли до виправних установ, то для регіоналів здебільшого діють інші, «пільгові умови» та «програми лояльності».
Одним із яскравих прикладів вибіркового правосуддя є кримінальна справа Михайла Приходька (міського голови Ніжина, що на Чернігівщині). Ще у 2008 році особисто Ренат Кузьмін порушив справу за отримання мером хабаря у особливо великих розмірах.
Ця справа набула дуже широкого розголосу. Тодішній міністр МВС Юрій Луценко у всіх ЗМІ прозвітував про те, що затримано мера-корупціонера, за яким довгий час спостерігала міліція. Іронія долі полягає в тому, що екс-міністр, не без допомоги Кузьміна, вже відсидів, а ніжинського мера Приходька ще навіть не посадили, і скоріш за все вже не посадять. Хоча підлеглі першого заступника генпрокурора і провели дворічне детальне слідство, справа на довгі роки застрягла в українських судах. Вони, у свою чергу, кивають на недосконало проведене розслідування. Саме це, на думку суддів, вже 5 років заважає прийняти рішення по справі.
Весь цей час прокуратура майже героїчно бореться з такою суддівською позицією. Але факт залишається фактом: мер на свободі, і а-ля Петро Мельник ловить рибу, але не на каліфорнійському узбережжі, а на берегах річки Десна. Як повідомив народний депутат Олег Ляшко, ніжинський мер щотижня влаштовує не аби-які бенкети в честь того, що й досі перебуває на волі.
Слід зазначити, що міськрада Ніжина лише наприкінці березня 2013 року припинила повноваження мера-хабарника, на підставі рішення суду. А до цього він,перебуваючи під довготривалим судовим слідством, одноосібно розпоряджався бюджетними коштами. Нині справа більше півроку знаходиться у Вищому спецсуді, але ніжинський мер впевнено демонструє, що все буде вирішено на його користь.
Заступник генпрокурора обрав відверто резонансні теми, і знову розповість про справи, які зробили його відомим майже кожному українцю. Та навряд чи спогади Кузьміна адресовані широкому загалу українців. Перш за все, у його планах зацікавити західного читача і продовжити кропітку роботу над створенням свого позитивного іміджу далеко за межами України.
Для чого це потрібно? Одним із варіантів є те, що Кузьмін в подальшому планує очолити національне бюро розслідувань, яке може утворитися після реформи прокуратури. Саме цього вимагає Євросоюз, а кандидатура на посаду керівника такого органу не повинна викликати негативу збоку єврочиновників.
Очевидно, що Кузьмін не збирається завершувати свою кар’єру на посту заступника генпрокурора, а другорядні ролі не задовольняють його амбіцій. Та про це Кузьмін у своїй книзі точно не напише…