У цій підбірці увагу сфокусовано саме на публічних обіцянках виборцям, а не кулуарних зобов’язаннях перед групами інтересів, які зробили ставку на Терехова (хоча саме другий аспект більшою мірою впливає на реальну кадрову політику нового мера, розподіл бюджетних видатків міста та, наприклад, відсутність на сьогоднішній день секретаря у Харківській міській раді).
Цікаво, що портал «Слово і діло», який спеціалізується саме на зборі усіх публічних обіцянок всеукраїнських та впливових регіональних політиків, помітив лише дві обіцянки Терехова (обидві класифіковано як «у процесі виконання»). На відповідній сторінці сайту два місяці тому з’явилися посилання на заяви мера щодо відкриття нових станцій метро «найближчим часом». Насправді, деякі з обіцянок Терехова щодо нових станцій мали й конкретні часові рамки, що відображено у відповідній позицій наступної підборки, однак розпочнемо за хронологією зроблених заяв.
№1. Назвати на честь Кернеса станцію метро та проспект, встановити пам’ятник.
«Я виступив з ініціативою, щоб одній зі станцій метро надати ім’я Геннадія Адольфовича. Щодо пам’ятника, я вважаю, що це наш святий обов’язок. Ми винесемо це питання, декілька є локацій. Це наш святий обов'язок, щоб у Харкові з’явився проспект чи вулиця, яку названо ім’ям Кернеса. Опрацьовую це питання» (21.12.2020 р.).
У грудні 2020 року, коли фактичний «транзит» влади в міському політичному режимі відбувся, а Терехов починав підготовку до майбутніх виборів, тема вшанування пам’яті Генадія Кернеса була однією з основних у риториці нового в.о. мера. Терехов неодноразово озвучував конкретні заходи, які збирається ініціювати, тим самим розраховуючи закріплюватись в образі вдячного «політичного спадкоємця».
В червні для повторного привернення уваги до теми команда Терехова навіть ініціювала масштабне опитування харків’ян стосовно того, як саме варто увічнити пам’ять Кернеса. В цьому опитуванні як своєрідній PR-технології, вочевидь, сам процес був важливішим за результати – характерно, що нещодавно, на роковини смерті Кернеса, Терехов вже у статусі мера знову анонсував збір думок мешканців міста.
Протягом останнього року з обіцяних заходів відбулося посмертне визнання Кернеса «почесним громадянином Харкова» та відкриття на будівлі мерії меморіальної дошки. «Проспект», «метро» та «пам’ятник» поки що повторюють долю аналогічних заходів із вшанування пам’яті Євгена Кушнарьова. Виносячи за дужки доцільність самих цих ініціатив, варто констатувати, що і під час останньої фази мерських перегонів, і, особливо, після перемоги на виборах Ігор Терехов (досить очікувано) набагато рідше згадує в своїх заявах Кернеса, ніж робив це рік тому.
№2. Не витрачати великі кошти з бюджету на прикрашання міста.
«Нам більше не потрібно купувати "зоряне небо" за такі шалені гроші. І цього більше не буде! Нам із вами треба наводити лад. І буде прозора система. І не буде більше кулуарних питань. Я вам відповідально скажу, що це усвідомлений крок. І ми більше не хочемо, щоб говорили "ворсовэт" і так далі» (30.12.2020 р.).
Ця заява Терехова на позачерговій сесії міськради щодо недоречності великих витрат на «Зоряне небо» відверто здивувала, бо різко контрастувала з образом «спадкоємця» та «послідовника» Генадія Кернеса. Фактично, в одній з перших заяв у статусі в.о. мера Ігор Терехов прямо розкритикував бюджетні пріоритети свого попередника, та натякнув, що розуміє, яка корупційна складова в таких проектах.
Водночас, вже в жовтні 2021-го року Терехов де-факто порушив своє слово, повернувшись до «шалених витрат» на прикрашання. 10 жовтня чи то кандидат у мери Терехов, чи то в.о. міського голови Терехов урочисто відкрив «Fantasy Park» біля ДК «Металіст». За кількістю ілюмінації цей проект «перевершив» «Зоряне небо» Кернеса, як і за витратами – міському бюджету реконструкція та яскраве обладнання парка сумарно обійшлися в 142 мільйони гривень (кошторис новорічного «Зоряного неба» обмежувався 35 мільйонами).
№3. Розпочати будівництво станцій метро «Державінська» і «Одеська» в 2021 році.
«Вже відбувся перший раунд відбору учасників для будівництва метро. Залишилося кілька найбільших компаній світового рівня, які братимуть участь у тендері на будівництво метрополітену. Думаю, до літа, розпочнеться будівництво метрополітену. Максимум – вересень» (29.01.2021 р.).
Фінансова угода між Україною і Європейським інвестиційним банком щодо залучення кредитних коштів для продовження лінії метрополітену була укладена та ратифікована ще наприкінці 2019 року. Початково міська влада анонсувала старт будівельних робіт у другій половині 2020 року, потім його перенесли на 2021-й рік, але врешті роботи так і не були розпочаті.
12 січня 2022 року «Харківський антикорупційний центр» навів цікаву інформацію, яка може слугувати одним із пояснень затримки. Задля продовження гілки метро та відкриття двох нових станцій необхідно також побудувати електродепо, що виявилося неможливим через передачу протягом останніх років з комунальної до приватної власності 84-х земельних ділянок в зоні будівництва.
До речі, станція «Одеська» вже почала перетворюватися на такий же «народний мем», як для киян метро на Троєщині. Такі речі неминуче стаються тоді, коли надмірна кількість обіцянок і заяв щодо намірів не підкріплюється хоча б мінімальними темпами конкретних робіт. Цього року в заснованому Володимиром Зеленським гумористичному шоу «Ліга сміху» Харків на фестивалі-стартовій грі сезону був представлений командою з назвою «Метро Одеська» – можливо, така цікава деталь приверне увагу до «метрополітенних обіцянок» Терехова не лише з боку харків’ян, але й Офісу президента.
№4. Закрити завод «Коксохім» («Новомет»).
«Люди задихаються та хворіють, над містом стоїть неймовірний смог. Нас наближають до екологічної катастрофи. Якщо підприємство труїть харків'ян, як ми можемо до цього ставитись? Я готовий йти до судів, щоб зупинити це лихо» (23.02.2021 р.).
Загалом, закриття заводів не відноситься до повноважень ані мера, ані міської ради. Відповідно, 24 лютого 2021 року Харківська міська рада ухвалила звернення до декількох органів центральної влади (зокрема, й президента) щодо ситуації з забрудненням повітря «Коксохімом» – ця ініціатива і подавалася мерією як рішуча боротьба Терехова за інтереси харків’ян.
Утім, 5 березня ТОВ «Коксовий завод «Новомет»» отримав від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України новий дозвіл на викиди забруднюючих речовин строком на 7 років. Цей факт не означає, що боротьба проти підприємства завершилася поразкою – власне, вона є одним з найтриваліших конфліктних сюжетів у місцевій політиці. 24 березня стало відомо, що директору заводу оголошено підозру за статтею «Забруднення атмосферного повітря». Водночас, підприємство, попри вже звичні для нього протести, продовжувало й продовжує свою роботу. В жовтні «Коксохім» встановив нові фільтри, хоча це й не змінило традиційної картини з чорним димом та смородом.
№5. Презентувати трамвай харківської збірки до осені 2021-го.
«Олександр Ярославський інвестує у виробництво, ми зі свого боку зобов’язуємося за графіком купувати трамваї і пускати їх на маршрути. Це ультрасучасний низькопідлоговий трамвай, який в Україні ще не випускався. Він відповідатиме аналогам кращих європейських виробників, але коштуватиме набагато дешевше. Розраховуємо, що до осені з’явиться перший дослідний зразок, який ми презентуємо» (24.02.2021 р.).
І справді, осінню 2021-го був презентований новий трамвай – тільки не в вересні, а ближче до виборів, у жовтні, і не харківського виробництва, а куплений у швейцарської компанії «Stadler». Тобто, ще влітку Терехов обіцяв презентацію «харківського трамвая», виготовленого на базі «Екополісу ХТЗ» Ярославського та ледь не пророкував Харкову звання «трамвайної столиці», яка експортуватиме до інших міст України трамваї свого виробництва. А 6 жовтня замість «Екополісу» мерія підписала меморандум про співробітництво із швейцарським «Stadler».
Як саме відбуватиметься оновлення транспортного парку, яке Терехов визначив одним із пріоритетів на 2022-й рік, - поки незрозуміло. Можливо, це буде спільне виробництво на базі «Електроважмашу», а може все обмежиться закупівлею імпортних трамваїв по аналогії з турецькими автобусами «Karsan», які вже курсують містом.
№6. Зберегти ім’я маршала Жукова в назві проспекту.
«Я хочу, щоб усі харків’яни знали, що в місті Харкові стояв, стоїть і стоятиме пам’ятник Георгію Жукову, проспект продовжить носити ім’я великого маршала перемоги та харків’яни відзначатимуть це святе свято саме 9 травня» (09.05.2021 р.).
Протягом останнього року Ігор Терехов конкурував зі своїм основним опонентом по мерським перегонам Михайлом Добкіним не лише за монополію в образі легітимного послідовника та товариша покійного мера Кернеса, але й за «перехідний кубок Жукова». Обидва конкуренти намагалися показати себе виборцям як захисники традиційного погляду на радянський період історії України та Харкова.
В багатостраждальному кейсі проспекту Жукова/Григоренка у Ігоря Терехова як в.о. мера об’єктивно було більше ресурсів, ніж у його конкурента по виборчій кампанії. Після перемоги на виборах – і поготів. Втім, 2 грудня 2021 року мерія програла в Другому апеляційному суді, який повернув проспекту ім’я Петра Григоренка. В прес-службі мерії пообіцяли оскаржити рішення у Верховному суді, тому, ймовірно, крапку в цій історії ставити зарано, а меру Терехову буде що обіцяти 9 травня 2022 року.
№7. Зробити нові транспортні розв’язки в Харкові.
«Ми повинні працювати над транспортними розв’язками. Це перший етап. Всього, за нашими розрахунками, потрібно побудувати близько десяти нових розв’язок, щоб в Харкові не було транспортного колапсу. Ми вивчаємо світовий досвід, щоб регулювати транспортні потоки і щоб трафік був безупинним» (20.07.2021 р.).
20 липня, під час обговорення з громадськістю проекту розширення вулиці Весніна, Ігор Терехов анонсував будівництво десятка нових розв’язок. До речі, лише сам проект реконструкції однієї вулиці Весніна обійшовся міському бюджету в 4,5 млн. грн. Вже до кінця 2021 року повинні були розпочатися будівельні роботи, однак, 30 листопада мерія скасувала тендер, по якому вже відбувся аукціон.
Деякі харківські ЗМІ пов’язують таку непересічну подію з тим, що тижнем раніше на аукціоні перемогла не та компанія, з якою в мера була особиста домовленість. Пропозиція пов’язаної з Олександром Ярославським та турецькими бізнесменами фірми «Блек Сі Консорціум» у розмірі 116,9 млн. грн. виявилася більшою за пропозицію конкурента – ТОВ «Хозхімсервіс» (110 млн.), і врешті мерія в екстреному порядку відмінила тендер, пославшись на брак коштів і неможливість закупівлі. Відповідно, обіцянки Терехова про найшвидше будівництво нових транспортних розв’язок для «розвантаження» міста, ймовірно, варто розглядати нерозривно з домовленостями, хто на цьому будівництві зароблятиме.
№8. Не підіймати тарифи протягом опалювального сезону.
«Тарифи ні на тепло, ні на гарячу воду, ні на холодну воду, ні на послуги водовідведення, ні на вивезення сміття, ні на проїзд у транспорті підвищуватися не будуть. Цей опалювальний сезон ми пройдемо з тими тарифами, які є на сьогоднішній день. На жодну копійку підвищені не будуть» (25.10.2021 р.).
Протягом усієї виборчої кампанії Терехов неодноразово підкреслював, що саме він ухвалив рішення про заборону на підняття тарифів для населення, і попри зростання цін на газ, мінімальної зарплати та інших складових тарифу, вартість усіх видів комунальних послуг для харків’ян залишаться на рівні попереднього опалювального сезону. Також Терехов стверджував як про доконаний факт, що міські тепломережі модернізовані, і, зокрема, через це є можливість не змінювати тарифи.
Ця риторика в.о. мера майже ідентична до заяв президента, який також намагався персоналізувати заборону на підвищення тарифів. Опалювальний сезон ще не завершено, та станом на зараз більшість мешканців дійсно не зіткнулася зі збільшенням тарифів. Водночас, це не стосувалося мешканців частини ОСББ Харкова, які чомусь сплачували за гарячу воду за тарифами, передбаченими для промислових підприємств. Та більш нагальні питання, які можна поставити очільнику Харкова (як і переважної більшості українських міст): чому навесні чи влітку, коли ціни на газ ще не підскочили, місто (яке є засновником КП «Харківські теплові мережі») не закуповувало енергоносії по меншій вартості, і що робити далі, окрім як відчайдушно намагатися жити в паралельній економічній реальності?
№9. Вивчити українську мову та спілкуватися нею на сесіях міськради.
«Немає часу. Зараз вибори. Нічого, я знатиму. Я вивчу українську мову, повірте мені, буду володіти нею так, як російською» (26.10.2021 р.).
В інтерв’ю Соні Кошкіній тоді ще в.о. мера пообіцяв вивчити українську не гірше, ніж російську, після чого, повторивши свою обіцянку про перехід на державну мову й харківським журналістам, Терехов підкреслив, що вести сесії міської ради планує українською, як це й передбачено законодавством.
11 листопада, після прийняття присяги міського голови, Ігор Терехов свою першу промову перед депутатським корпусом проголошував російською, одразу пояснивши, що це «через переповнення його почуттями». 22 грудня під час останньої позачергової сесії міськради Ігор Терехов й справді спробував вести її українською, але почавши дискутувати з депутатами, досить швидко перейшов на звичну російську і надалі спілкувався нею.
№10. Повернути російській мові статус регіональної в Харкові.
«Це позиція нашої регіональної політичної сили, тому що насправді сьогодні більше, ніж 80% населення міста Харкова розмовляє російською мовою. Запит суспільства в місті Харкові на російську мову існує. Людям зручно спілкуватися російською мовою. Інтереси харків’ян для мене вище всіх інших інтересів. Вибачте, але я буду відстоювати це» (26.10.2021 р.).
Обіцянка Терехова вивчити українську мову для ведення сесій міськради оригінально поєднується з заявою про необхідність повернення російській мові статусу офіційної регіональної в Харкові. В цьому кейсі виглядає доцільною паралель з «боротьбою» Терехова за ім’я Жукова: обрана ідеологічна тема, в якій мерія бачила певну загрозу від Михайла Добкіна, і робиться акцент на рішучих діях Терехова, якій намагається «захистити цінності та інтереси харків’ян» не лише на словах, а й у судовому процесі.
Як і у випадку з проспектом Жукова, мерія програє в судах, але обіцяє продовжувати боротьбу. У всьому цьому «серіалі» для мерії процес і привернення уваги до теми (та позиції Терехова як «заступника»), ймовірно, набагато важливіший за кінцевий результат, а історичні чи мовні питання використовуються суто інструментально.
Висновки
В статусі в.о. мера та кандидата на посаду міського голови Ігор Терехов був вельми щедрим на обіцянки з найрізноманітніших сфер і проблемних питань. Він експлуатував «гуманітарні» теми, зобов’язувався зберегти назву проспекту Жукова та статус російської мови як регіональної. Позиціонував себе як послідовника Кернеса, ім’ям якого прагнув назвати проспект та станцію метро. Вибудовував образ «міцного господарника», обіцяючи вже в 2021-му році «харківські трамваї» власного виробництва та початок будівництва нових станцій метрополітену. Переймався екологією та здоров’ям харків’ян, намагаючись закрити «Коксохім».
Об’єднують цю еклектичну підборку публічних зобов’язань перед громадою дві речі – по-перше, вони потрібні були команді Терехова задля підвищення рейтингу, по-друге, станом на сьогодні вони так і залишились обіцянками. Відносно деяких, де в.о. мера озвучував чіткі дедлайни, слово вже порушено, по інших – залишається спостерігати за станом виконання в 2022 році.
Стиль обіцянок Терехова можна охарактеризувати як спробу постійно викликати «wow-ефект», який за визначенням не може бути довгостроковим, а подібні зобов’язання вкрай важко виконати. Тому «найкращий зоопарк Східної Європи» відкривається до Дня міста, але не весь і не для всіх, «харківський трамвай» виявляється купленим у швейцарської фірми, а чорний дим із труб «Коксохіму» огортає сусідні мікрорайони, попри будь-які звернення Терехова і міської ради.
Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов'язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».